|
| |
|
|
|
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2021 року
м. Київ
справа № 520/204/19
провадження № 51-4704км20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча Стефанів Н.С.,
судді: Голубицький С.С.,
Яновська О.Г.,
секретар судового засідання Безкровний С.О.,
учасники судового провадження:
прокурор Чагарний М.П.,
захисник Кобзар П.Ю. (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Кобзаря П.Ю. на вирок Одеського апеляційного суду від 24 червня 2020 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160480003977, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. Біляни Чернівецького району Вінницької області, проживає у АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Кобзар П.Ю., посилаючись на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість, виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про зміну вироку суду апеляційної інстанції стосовно ОСОБА_1 у цій частині.
Просить виключити з мотивувальної частини вироку посилання на рецидив злочину як на обставину, яка обтяжує покарання, визнати обставиною, яка пом`якшує покарання - вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних та інших обставин.
Призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 4 ст. 187 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією майна; за ч. 2 ст. 289 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 роки з конфіскацією майна; а за сукупністю злочинів на підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією майна.
Свої доводи захисник мотивує тим, що суд апеляційної інстанції не повною мірою врахував конкретні обставини провадження та дані, що характеризують особу засудженого, які у своїй сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і дають підстави для застосування до ОСОБА_1 ст. 69 КК України, а саме: його щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування шкоди, критичне відношення до вчиненого і бажання нести відповідальність, збіг тяжких сімейних та інших обставин (наявність на утриманні хворої матері похилого віку), думку потерпілого щодо покарання та його заяви про те, що він не має претензій, відсутність рецидиву злочину.
Вважає, що оскільки ОСОБА_1 раніше вчиняв злочини, передбачені статтями 187 та 289 КК України, то рецидив злочинів відсутній, водночас наявна кваліфікуюча ознака "повторність".
Зазначає, що суд безпідставно послався на наявність у провадженні Корабельного районного суду м. Миколаєва кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК України, у якій обвинувального вироку ще не ухвалено.
Зміст судових рішень, у тому числі оскарженого, і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Київського районного суду м. Одеси від 24 вересня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 4 ст. 187 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; за ч. 2 ст. 289 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 роки без конфіскації майна; а за сукупністю злочинів на підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
За вироком Одеського апеляційного суду від 24 червня 2020 року апеляційну скаргу прокурора задоволено, вирок суду першої інстанції скасовано в частині призначеного покарання та ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_1 призначено покарання за ч. 4 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна; за ч. 2 ст. 289 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна; а за сукупністю злочинів на підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. В іншій частині вирок залишено без зміни.
ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, 14 жовтня 2018 року близько 04:10,маючи умисел на здійснення нападу з метою заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, проник до приміщення автомийки на АДРЕСА_2, де в кімнаті адміністратора, застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров`я потерпілого ОСОБА_2, завдав останньому численних ударів руками та ногами по тулубу і голові, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми в формі забою головного мозку, закритих переломів лівої скроневої кістки, потиличної кістки, крововиливу під тверду мозкову оболонку скронево-тім`яної ділянки, підапоневротичної гематоми скронево-тім`яно-потиличної ділянки, закритих переломів зовнішньої стінки лівої орбіти, кісток носа та щелепи, а після позбавлення таким чином потерпілого можливості чинити опір заволодів майном ОСОБА_2 загальною вартістю 5942 грн.
Крім того, ОСОБА_1 після вчинення розбійного нападу на ОСОБА_2, діючи умисно, повторно та з корисливим мотивом, незаконно заволодів належним ОСОБА_2 мопедом марки "Honda Dio 34", номер шасі НОМЕР_1, вартістю 5850 грн, завдавши ОСОБА_2 матеріального збитку на вказану суму.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник підтримав касаційну скаргу, прокурор просив залишити вирок апеляційного суду без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.
Мотиви Суду
Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 і правильності кваліфікації його дій у касаційній скарзі не оскаржуються.
Згідно з положеннями статей 370, 420 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції та ухвалює свій вирок у разі необхідності застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення, необхідності застосувати більш суворе покарання, а також у разі скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції або ж у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання. Рішення апеляційного суду має бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.