Постанова
Іменем України
28 січня 2021 року
м. Київ
справа № 333/1028/18
провадження № 61-5105св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_3, на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01 листопада 2018 року у складі судді Круглікової А. В. та постанову Запорізького апеляційного суду від 06 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Кочеткової І. В., Маловічко С. В., Гончар М. С.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про припинення права власності на 1/2 частку квартири та стягнення грошової компенсації.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4 .
Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді однокімнатної квартири, загальною площею 28,9 кв. м., яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 .
Спадщину прийняли позивач та відповідач - дружина ОСОБА_4
02 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу видано позивачу та відповідачу свідоцтво про право на спадщину за законом на спірну квартиру.
Спадкове майно належить сторонам на праві спільної часткової власності по 1/2 частці кожному.
Згідно звіту про оцінку нерухомого майна ринкова вартість спірної квартири становить 381 133,20 грн.
Квартира АДРЕСА_2 є місцем постійного проживання відповідача, належна позивачу частка не може бути виділена йому в натурі, спільне проживання та користування нею неможливе. Вважає, що відповідач спроможна виплатити позивачу компенсацію вартості його частки у спірній квартирі.
Просив:
припинити право власності ОСОБА_1 на 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 ;
стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача грошову компенсацію у розмірі 190 566,00 грн;
судові витрати покласти на відповідача.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 06 лютого 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірна квартира є єдиним постійним місцем проживання ОСОБА_2, яка отримує невелику заробітну плату і не спроможна виплатити позивачеві компенсацію вартості 1/2 частки квартири, а тому стягнення грошової компенсації становитиме для відповідача надмірний тягар.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2019 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_3, у якій просить скасувати рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01 листопада 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 06 лютого 2019 року, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами прийняті незаконні та необґрунтовані судові рішення внаслідок неправильного з`ясування обставин справи, відхилення доказів позивача та прийняття доказів відповідача, які взагалі не мають бути долученими до справи. Суд першої інстанції в порушення норм процесуального права поновив строк на подання заперечень та долучення їх разом з додатками до матеріалів справи. Позивач надав докази з порушенням порядку подання доказів. Суди мали поставитися критично до документів на підтвердження існування трудових відносин відповідача з ФОП ОСОБА_5 із виплатою заробітної плати у розмірі 3 900,00 грн, консультативного висновку, копій чеків ТОВ "Вітацентр", переліку лабораторних досліджень. Судом першої інстанції повністю відхилено усі докази, які надані позивачем, без будь-якого мотивування. Суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про визнання явки відповідача обов`язковою.
Аргументи учасників справи
У вересні 2019 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення залишити без змін.
Відзив мотивований тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції є законними та обґрунтованими, а касаційна скарга є безпідставною, не містить жодного доказу в обґрунтування наведених доводів.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2019 року касаційну скаргу залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору.
Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі, витребувано справу з суду першої інстанції.
У серпні 2019 року матеріали цивільної справи № 333/1028/18 надійшли до Верховного Суду.
У грудні 2020 року справу передано судді-доповідачу Дундар І. О.
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової приватної власності - ОСОБА_1 у розмірі 1/2 частки та ОСОБА_2 у розмірі 1/2 частки.
Ринкова вартість 1/2 частки квартири АДРЕСА_2 складає 190 566,60 грн без ПДВ.
Ринкова вартість спірної квартири станом на 11 жовтня 2017 року становила 381 133,00 грн.
Листом "Щодо припинення права спільної часткової власності шляхом матеріальної компенсації" від 30 жовтня 2017 року, направленим на адресу відповідача 31 жовтня 2017 року ОСОБА_1 вимагав від ОСОБА_2 у місячний строк розглянути пропозицію щодо компенсування позивачу 1/2 вартості частини квартири АДРЕСА_2 .
Вказаний вище лист був отриманий ОСОБА_2 особисто 06 листопада 2017 року.
Спірна квартира є місцем постійного проживання відповідача з 08 серпня 2016 року, де вона проживала разом зі своїм чоловіком ОСОБА_4 (батьком позивача) до його смерті, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до частин першої, другої статті 364 ЦК України кожен із співвласників спільної часткової власності має право на виділ у натурі належної йому частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.