Постанова
Іменем України
01 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 753/15465/18
провадження № 61-7339св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - приватне акціонерне товариство "Фанери та плити",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 18 грудня 2018 року у складі судді Цимбал І. К. та постанову Київського апеляційного суду
від 12 березня 2019 року у складі колегії суддів: Рейнарт І. М., Кирилюк Г. М., Семенюк Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до приватного акціонерного товариства "Фанери та плити" (далі - ПрАТ "Фанери та плити") про визнання права власності на кімнату гуртожитку за набувальною давністю.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з підприємством, якому було виділено у користування декілька кімнат у гуртожитку, належному на праві власності відповідачу. В подальшому адміністрація підприємства, на якому працював позивач, виділила позивачу для проживання кімнату у такому гуртожитку. Після ліквідації підприємства на якому працював позивач, останній продовжив проживати у кімнаті, вільно користуватися нею, нести тягар утримання, отже термін безперервного проживання позивача у кімнаті гуртожитку становить 23 роки. За таких обставин, позивач вважав що має право власності на кімнату у гуртожитку, яке підлягає визнанню за набувальною давністю на підставі судового рішення.
ОСОБА_1 просив визнати за ним право власності на квартиру
АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дарницького районного суду мста Києва від 18 грудня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Позивач вселився у кімнату на відповідній правовій підставі, а саме за рішенням адміністрації підприємства, з яким перебував у трудових відносинах, на момент вселення у кімнату гуртожитку був обізнаний із тим, що майно перебуває у власності іншої особи, що виключає критерій добросовісності володіння цим майном та свідчить про безпідставність позовних вимог.
Постановою Київського апеляційного суду від 12 березня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 18 грудня 2018 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог, правильно застосовано положення статті 344 ЦК України. Позивач не довів підстав, визначених вказаною статтею, для задоволення його позовних вимог.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
10 квітня 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Дарницького районного суду міста Києва від 18 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 березня 2019 року та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано положення статті 344 ЦК України. Позивач не є користувачем кімнати АДРЕСА_1, а є володільцем вказаного майна. Між відповідачем та позивачем не укладалися жодні угоди з приводу спірного майна. Правовий статус позивача в якості користувача спірного приміщення не визначений. Відповідач визнав, що позивач з часу реєстрації у гуртожитку за вказаною адресою безперервно та відкрито протягом 23 років проживає у кімнаті № НОМЕР_1 . Позивач є добросовісним фактичним володільцем вказаної кімнати, адже володіє нею на законній підставі.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 19 квітня 2019 року поновлено відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Дарницького районного суду міста Києва.
23 травня 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги представника ОСОБА_1 -
ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 18 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 березня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи
16 лютого 1971 року між Дарницьким фанерним заводом та ВАТ "Укрдіпродеревпром" був укладений договір № 3, згідно якого товариству у користування для заселення одинокими працівниками згідно рішення Київського міськвиконкому № 89 від 18 січня 1971 року передано сім кімнат гуртожитку заводу по АДРЕСА_2 .
Згідно акту від 16 лютого 1971 року прийому передачі кімнат, кімната
АДРЕСА_1 передавалася для заселення 3 чоловік.
Відповідно до відмітки у паспорті позивача він зареєстрований у кімнаті
АДРЕСА_1 з 03 жовтня 1995 року.
Листом від 26 лютого 2004 року на адресу відповідача ВАТ "Укрдіпродеревпром" підтвердило, що у кімнаті 35 проживає та зареєстрований співробітник товариства ОСОБА_1 .
Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу від 02 вересня 1993 року, укладеного між регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та організації орендарів підприємства Київського експериментального комбінату плитних матеріалів, будівля гуртожитку по АДРЕСА_2 зареєстрована на праві власності за ПрАТ "Фанери та плити".