ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2021 року
м. Київ
Справа № 904/112/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпровської міської ради
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2020 (суддя Бєлік В. Г.)
і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.08.2020 (головуючий суддя Дармін М. О., судді Антонік С. Г., Чус О. В.)
у справі № 904/112/20
за позовом Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діас"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Дніпровська міська рада
про визнання договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра укладеним
(в судове засідання уповноважені представники сторін не з`явились)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд визнати договір між Департаментом економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діас" про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Дніпра укладеним на умовах, передбачених Порядком залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська затвердженого рішенням Дніпровської міської ради від 29.07.2011 № 5/14.
2. Позовні вимоги обґрунтовані ухиленням замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об`єкта нерухомого майна до експлуатації, що порушує права та інтереси територіальної громади міста Дніпро на отримання коштів, пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, які мають використовуватись для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дніпра.
Короткий зміст судових рішень
3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2020 залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.08.2020 у задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що дія Закону України "Про врегулювання містобудівної діяльності" на спірні правовідносини не поширюється. Обов`язок участі замовника, який має намір здійснити будівництво у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, який передбачено статтею 27-1 Закону України "Про планування і забудову територій", на яку, в свою чергу в якості підстав позову посилається позивач виник з 14.10.2008 року і відповідно не застосовується до спірних правовідносин, а тому позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
5. Крім цього, місцевий господарський суд дійшов до висновку про сплив позовної давності, а апеляційний господарський суд з посиланням на положення частини п`ятої статті 236 ГПК України зазначив, що знаходження в мотивувальній частині рішення висновку суду щодо спливу на момент подачі позову позовної давності є правомірним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Дніпровська міська рада подала касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції змінити рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2020 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.08.2020 у справі № 904/112/20 в частині обґрунтування підстав відмови у позові.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
7. Скаржник не погоджується з ухваленими рішеннями судів попередніх інстанцій, зазначаючи, що судами було порушено норми матеріального права та невірно встановлено фактичні обставини справи щодо одночасного застосування наслідків спливу позовної давності за умови наявності висновків стосовно наявності підстав для відмови у позові по суті спору.
8. Обґрунтовуючи підставу, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник зазначив, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 372/1036/15-ц, постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 911/1555/17, від 14.03.2018 у справі № 917/1150/17, від 21.03.2018 у справі № 910/27026/14, від 26.03.2019 у справі № 918/209/18, від 02.04.2019 у справі № 902/326/16, від 19.06.2019 у справі № 905/1331/18, від 08.10.2019 у справі № 904/3129/18 та від 30.04.2020 у справі № 19/49-10.
Позиція інших учасників справи
9. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, зазначаючи, що рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені в результаті повного дослідження наявних у справі доказів є законними та обґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити.
10. Позивач не надав відзив на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Нерухоме майно, торгівельний комплекс, що розташоване за адресою: м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 60-Д, загальною площею 526,1 кв. м введено в експлуатацію рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 22.11.2001 № 2694. Однак, ТОВ "ДАІС" з питанням укладення договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпра по об`єкту: "Фактичне розміщення торговельного комплексу" до департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради не звертався.
12. У 2018 році до Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради надійшов на візування проект рішення Дніпровської міської ради "Про поновлення договору оренди землі від 09.09.2005 (державна реєстрація від 20.10.2005 № 040510401040) по просп. Дмитра Яворницького, 60-Д (Шевченківський район) ТОВ "ДІАС", код ЄДРПОУ 31491760, по фактичному розміщенню торговельного комплексу.
13. Листом № 10/15-328 від 02.07.2018 відповідача було повідомлено про необхідність виконання вимог закону та направлено на підписання проєкт договору пайової участі, та запропоновано сплатити кошти пайової участі у розмірі 301 360,60 грн.
14. Однак, відповідач відповіді на лист не надав, вимоги не виконав.
15. На виконання статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвиток інфраструктури м. Дніпропетровська (рішення міської ради від 29.07.2011 року № 5/14) листом від 02.07.2019 року № 10/15-328 ТОВ "ДІАС" було направлено 2 примірники проєкту договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпра по об`єкту: "Фактичне розміщення торговельного комплексу", який розташований за адресою: м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 60-Д, загальною площею 526,1 кв. м для ознайомлення та підписання, які піддягали поверненню до департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради у двадцятиденний строк після отримання.
16. До теперішнього часу договір про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста не укладено, та кошти пайової участі не сплачено.
17. Позивач вказує, що оскільки до теперішнього часу договір не укладено, кошти пайової участі не сплачено, вказане свідчить про ухилення відповідача від укладання договору, що і є причиною спору.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
18. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).
19. Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України і таке обґрунтування полягає у неврахуванні судами попередніх інстанцій під час ухвалення рішення та постанови, що оскаржуються, висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 8 цієї Постанови).
Щодо суті касаційної скарги