Постанова
Іменем України
21 січня 2021 року
м. Київ
справа № 359/8596/15-к
провадження № 51-2587км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Яковлєвої С. В.,
суддів Матієк Т. В., Слинька С. С.,
за участю:
секретаря судового засідання Трутенко А. Ю.,
прокурора Шевченко О. О.,
захисника Буркацького В. Л.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015110100000839, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Мостове Андрушівського району Житомирської області, зареєстрованого у АДРЕСА_1, жителя АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263-1, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 189 КК,
Рух справи, зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2016 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263-1, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст.189, ч. 1 ст. 162 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі: за ч. 1 ст. 263-1 КК - на строк 5 років, за ч. 1 ст. 263 КК - на строк 5 років, за ч. 3 ст. 189 КК - на строк 9 років із конфіскацією майна; у виді обмеження волі за ч. 1 ст. 162 КК - на строк 2 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років із конфіскацією майна.
Вирішено питання щодо зарахування строку попереднього ув`язнення, процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у незаконній переробці вогнепальної зброї; у носінні, зберіганні, вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу; у незаконному проникненні до володіння особи; а також у вимаганні, поєднаного з насильством, небезпечним для здоров`я особи, за обставин детально наведених у вироку.
Як установив суд, 15 квітня 2015 року у ОСОБА_1 виник умисел на вчинення вимоги передачі ОСОБА_2 грошових коштів із погрозою насильства над потерпілим, поєднаному з насильством, небезпечним для здоров`я, шляхом здійснення пострілів в останнього з вогнепальної зброї. Для цього ОСОБА_1 16 квітня 2015 року близько 17:00 за місцем свого проживання ( АДРЕСА_2 ) за допомогою пилки укоротив у належній йому мисливській рушниці Т03-34ЕР № НОМЕР_1 дуло та виготовив пістолетне руків`я шляхом відпилювання прикладу, чим вчинив незаконну переробку гладкоствольної двоствольної мисливської рушниці ТОЗ-34ЕР № НОМЕР_1 у вогнепальну зброю - обріз.
Надалі з метою виготовлення патронів, споряджених гумовими кулями, ОСОБА_1 придбав у невстановленому магазині в м. Бровари дві гільзи до мисливської рушниці 12 калібру. ОСОБА_1 за місцем свого проживання розібрав наявний у нього 1 набій до мисливської рушниці, відділив пороховий заряд, виготовив з гуми 2 кулі, а також спорядив 2 придбані гільзи до мисливської рушниці вказаним пороховим зарядом та гумовими кулями, виготовивши два набої до обрізу, переробленого з мисливської рушниці НОМЕР_2 . Вказаний обріз, незаконно перероблений ним з мисливської рушниці, ОСОБА_1 зарядив двома виготовленими набоями та переніс без передбаченого законом дозволу з місця проживання до належного йому автомобіля "Ford Taunus" (державний номерний знак НОМЕР_3 ) біля будинку АДРЕСА_2 і поклав у багажник, незаконно зберігаючи зазначену вогнепальну зброю без передбаченого законом дозволу.
17 квітня 2015 року близько 17:00 ОСОБА_1, взявши за місцем свого проживання в`язану шапку чорного кольору, ножиці для виготовлення маски з прорізами для очей, будівельні рукавиці, дістав з багажника автомобіля "Ford Taunus" вогнепальну зброю - обріз, заряджений двома набоями, та з вищевказаними предметами приїхав громадським транспортом у с. Гнідин Бориспільського району Київської області до місця проживання ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ). З метою впевнитись, що ОСОБА_2 перебуває в домоволодінні, ОСОБА_1 відключив подачу електроструму у будинок на електророзподільнику напруги, який знаходиться на електроопорі біля домоволодіння, після чого, перелізши через паркан, незаконно проник у вказане володіння, де перерізав електропроводи ліхтарів штучного освітлення для утруднення його виявлення на території потерпілого.
Цього ж дня, приблизно о 21:20, ОСОБА_2 вийшов з будинку, включив подачу електроструму та повернувся до вхідних дверей свого будинку, де в цей момент до нього підійшов ОСОБА_1, що перебував у стані алкогольного сп`яніння, та з метою вчинення вимоги передачі чужого майна, поєднаного з насильством, небезпечним для здоров`я ОСОБА_2, перебуваючи на незначній відстані від нього, здійснив із вищевказаного обрізу, спорядженого набоями з гумовими кулями, два постріли у груди ОСОБА_2, заподіявши легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Після цього ОСОБА_1 покинув домоволодіння через крики потерпілого про допомогу та на громадському транспорті у дорожній сумці переніс вогнепальну зброю - обріз, яку поклав у багажник належного йому автомобіля "Ford Taunus", який знаходився біля будинку АДРЕСА_2, продовжуючи зберігати вказану зброю без передбаченого законом дозволу.
22 квітня 2015 року у м. Бровари ОСОБА_1, продовжуючи свій умисел на вимагання коштів у ОСОБА_2, зателефонував останньому і пред`явив вимогу про передачі йому коштів у сумі 10 тисяч доларів США з погрозою повторного застосування до нього насильства, небезпечного для здоров`я, а близько о 10:47 відправив смс-повідомлення потерпілому із вимогою передачі йому вказаних коштів із погрозою застосування насильства, небезпечного для здоров`я, до його сина ОСОБА_3
24 квітня 2015 року близько 18:39 ОСОБА_1 у телефонній розмові з ОСОБА_2 повторно вимагав передати йому кошти у сумі 10 тисяч доларів США з погрозою застосування насильства, небезпечного для здоров`я, до його сина ОСОБА_3 . Вказані погрози ОСОБА_1 потерпілий сприйняв як реальні.
27 квітня 2015 року на підставі письмового дозволу ОСОБА_1 на проведення огляду слідчим СВ Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області проведено огляд місця події - місцевості біля будинку АДРЕСА_2, де знаходився автомобіль "Ford Taunus", з багажника якого вилучено вогнепальну зброю-обріз, який ОСОБА_1 незаконно переробив з мисливської рушниці НОМЕР_2, а надалі носив та зберігав його без передбаченого законом дозволу.
Апеляційний суд Київської області ухвалою від 26 липня 2016 року вирок місцевого суду змінив: у частині засудження ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1 КК скасував, а провадження в цій частині закрив на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КК у зв`язку із невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості. Постановлено вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 3 ст. 189 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього належного майна, за ч. 1 ст. 162 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, а на підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення більш суворого покарання менш суворим остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років із конфіскацією майна. У решті вирок залишено без змін.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ) ухвалою від 13 квітня 2017 року скасував згадане рішення апеляційного суду через невідповідність його вимогам статей 370, 419 КПК і призначив новий розгляд у цьому суді.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 лютого 2017 року замінено ОСОБА_1 невідбуту частину основного покарання у виді позбавлення волі за ухвалою Апеляційного суду Київської області від 26 липня 2016 року за ч. 3 ст. 189, ч. 1 ст. 162 КК на покарання у виді виправних робіт на строк 2 роки з відрахуванням в дохід держави 20 % від заробітку.
Апеляційний суд Київської області ухвалою від 14 червня 2017 року вирок Бориспільського міськрайонного суду від 16 березня 2016 щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання змінив, пом`якшив останньому покарання за ч. 3 ст.189 КК у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців з конфіскацією належного йому на праві власності майна, а на підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначив йому остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців із конфіскацією належного йому на праві власності майна. У решті вирок залишено без змін.
Верховний Суд постановою від 20 вересня 2018 року згадану ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 скасував та призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з невідповідністю рішення вимогам статей 419, 439 КПК.
Дарницький районний суд м. Києва ухвалою від 2 жовтня 2018 року звільнив ОСОБА_1 умовно-достроково від відбування покарання у виді виправних робіт на невідбутий строк 5 місяців10 днів.
За наслідками нового розгляду Київський апеляційний суд ухвалою від 19 листопада 2019 року:
- у порядку ч. 2 ст. 404 КПК вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 змінив, закривши кримінальне провадження в частині визнання його винним і призначення покарання за ч. 1 ст. 162 КК у виді обмеження волі на строк 2 роки відповідно до ст. 49 КК, а в іншій частині вирок суду залишив без змін;
- на підставі ч. 5 ст. 72 КК (у редакції Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання" (далі - Закон № 838-VIII) зарахував ОСОБА_1 у строк покарання строк його попереднього ув`язнення з 17 березня 2016 року по 20 лютого 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі;
- зарахував ОСОБА_1 на підставі п. "в" ч. 1 ст. 72 КК у строк покарання строк заміненої частини основного покарання - виправних робіт на позбавлення волі з розрахунку 3 дні виправних робіт дорівнює одному дню позбавлення волі за період з 21 лютого 2017 року по 2 жовтня 2018 року.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду скасувати в частині засудження його за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1 КК та закрити кримінальне провадження у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення його винуватості, а також змінити судові рішення в частині засудження за ч. 3 ст. 189 КК та призначити йому покарання в межах відбутого строку за ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 лютого 2017 року. Обґрунтовуючи свої вимоги, вказує на те, що протокол огляду автомобіля "Ford Taunus", яким суд обґрунтував обвинувальний вирок у частині засудження його за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1 КК, отримано з порушенням вимог статей 234, 237 КПК, що є підставою, на думку скаржника, для визнання результатів цієї слідчої дії недопустимими доказами. Крім того, зазначає, що призначене йому покарання за ч. 3 ст. 189 КК у виді позбавлення волі на строк 9 років є несправедливим через суворість, оскільки суд не врахував те, що він визнав вину, щиро розкаявся, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні жінку та неповнолітніх дітей, працює. Як на істотне порушення вимог КПК посилається на те, що апеляційний суд не дав належної оцінки його доводам у скарзі щодо наявності нескасованої ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 20 лютого 2017 року про заміну невідбутої частини основного покарання у виді позбавлення волі за ухвалою Апеляційного суду Київської області від 26 липня 2016 року за ч. 3 ст.189, ст. 162 КК на покарання у виді виправних робіт на строк 2 роки з відрахуванням у дохід держави 20 % від заробітку.
Позиції інших учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_1 та його захисник Буркацький В. Л. підтримали подану касаційну скаргу та просили її задовольнити на підставах, указаних у ній.
Прокурор заперечила проти задоволення касаційної скарги засудженого, просила оскаржувані судові рішення залишити без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції (далі - Суд) переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.
Висновки судів про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК, правильність кваліфікація його дій за вказаною статтею, у касаційній скарзі засудженого не оскаржується, тому Суд не перевіряє законності та обґрунтованості судових рішень у цій частині. Не оспорюється засудженим і рішення апеляційного суду щодо закриття провадження в частині засудження останнього за ч. 1 ст. 162 КК через звільнення його від кримінальної відповідальності відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності.
Отже, предметом розгляду у цій справі є питання доведеності винуватості ОСОБА_1 та законності його засудження за незаконну переробку вогнепальної зброї та за носіння, зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу (ч. 1 ст. 263-1, ч. 1 ст. 263 КК).