Постанова
Іменем України
29 січня 2021 року
м. Київ
справа № 303/369/20
провадження № 61-17250св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача -ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_3,
представника відповідача -ОСОБА_4 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника
ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області, у складі судді Куцкіра Ю. Ю., від 26 травня 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Готри Т. Ю., Собослоя Г. Г., Кондора Р. Ю., від 21 жовтня 2020 року.
Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування
У січні 2020 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом
до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів.
Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який 17 травня 2005 році розірвано. Від шлюбу вони мають доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом із нею. Рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 03 вересня 2012 року у справі № 705/2122/12 збільшено встановлений рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 09 серпня 2006 року розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 на утримання доньки ОСОБА_6, встановлено їх у розмірі 450,00 грн щомісяця до досягнення дитиною повноліття. Вказувала на те, що з часу ухвалення зазначеного судового рішення, яким було встановлено, що відповідач офіційно не працює, має мінливий дохід, змінилися обставини, зокрема, ОСОБА_3 з 01 травня 2019 року по 30 грудня 2019 року надавав послуги по прибиранню автобусних зупинок та придорожніх смуг, вартість яких становила 4 200,00 грн щомісячно.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила суд змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з відповідача на підставі рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 03 вересня 2012 року на утримання доньки ОСОБА_6, з 450,00 грн щомісяця до досягнення дитиною повноліття на 1/4 частину всіх видів доходів відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 26 травня
2020 року позов ОСОБА_5 задоволено. Змінено спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 03 вересня 2012 року, та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітньої доньки
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки
від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем доведено обставини, на які вона посилалась як на підставу для зміни способу стягнення аліментів. Також районний суд виходив із того, що з віком потреби дітей зростають, що тягне постійне зростання витрат на забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду та відпочинку дитини, зокрема з боку матері, з якою вона проживає.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 залишено без задоволення. Заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 травня 2020 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову, врахувавши вимоги статей 182, 184 СК України, встановлений законодавством прожитковий мінімум на дитину відповідного віку, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що доводи апеляційної скарги про неналежне повідомлення відповідача про розгляд справи у суді першої інстанції не знайшли свого підтвердження.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції та її доводи
У касаційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просить скасувати заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 травня 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Також заявник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України) та порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок неналежного дослідження судом зібраних у справі доказів.
Доводи касаційної скарги обґрунтовані тим, що суд першої інстанції розглянув справу за його відсутності, не повідомивши його належним чином про час та дату судового засідання. Вказує, що апеляційним судом не були враховані висновки щодо застосування норм, якими врегульовано порядок реалізації права учасника на участь у розгляді справи, викладені
у постановах Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у справі
№ 296/3851/16-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 201/6092/17,
від 25 квітня 2018 року у справі № 295/5011/15-ц. Суди не врахували, що після всіх відрахувань, зокрема сплати аліментів на двох дітей, відповідач буде отримувати фактичний місячний дохід у розмірі, меншому ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб.
Ухвалою Верховного Суду від 03 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_5 - ОСОБА_2 просить залишити касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_5 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі. Згідно з свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1, виданим
07 квітня 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Іршавського районного управління юстиції Закарпатської області, шлюб між
ОСОБА_3 та ОСОБА_7 розірвано, про що в книзі державної реєстрації актів цивільного стану 17 березня 2005 року зроблено відповідний запис.
Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом із матір`ю у квартирі АДРЕСА_1 .
Рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 03 вересня 2012 року у справі № 705/2122/12 збільшено встановлений рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 09 серпня 2006 року розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 на утримання доньки ОСОБА_6, та визначено їх у розмірі 450,00 грн щомісяця до досягнення дитиною повноліття.
Згідно повідомлення Полянської сільської ради Свалявського району Закарпатської області від 02 січня 2020 року № 2/02-20 ОСОБА_3
з 01 травня 2019 року по 30 грудня 2019 року надавав послуги по прибиранню автобусних зупинок та придорожніх смуг. Вартість послуг за місяць складала 4 200 грн.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою (пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.