1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України

28 січня 2021 року

м. Київ

справа №328/1568/19

провадження №61-9508св20


Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,


учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - виконавчий комітет Токмацької міської ради Запорізької області,


розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 23 грудня 2019 року у складі судді Коваленка П. Л. та постанову Запорізького апеляційного суду від 20 травня 2020 року у складі колегії суддів Бєлки В. Ю., Кухаря С. В., Онищенко Е. А.,


ОПИСОВА ЧАСТИНА


Короткий зміст позовних вимог

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду до виконавчого комітету Токмацької міської ради Запорізької області, з позовом, в якому просив визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо ненадання йому житла відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та зобов`язати виконавчий комітет Токмацької міської ради першочергово надати йому житлове приміщення в м. Токмак Запорізької області відповідно до встановлених норм житлової площі, у розумно скорочений термін; стягнути з відповідача судові витрати.

Позов мотивовано тим, що з 27 квітня 2000 року позивач перебуває на квартирному обліку, як особа, що потребує поліпшення житлових умов на пільговій черзі, як учасник бойових дій, згідно зі статтями 5, 6, пункту 14 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Починаючи з 2001 року позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою першочергового забезпечення житлом, в межах відповідної норми житлової площі, однак відповідач це питання не вирішив, надавав письмові відповіді, однак конкретний термін вирішення питання щодо забезпечення житлом не зазначав.

03 січня 2012 року позивач звернувся з аналогічним позовом в порядку адміністративного судочинства, однак постановою Верховного Суду від 28 лютого 2019 року касаційну скаргу задоволено частково, скасовано постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 06 лютого 2012 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року у справі № 2а-12/12, провадження у зазначеній справі закрито та роз`яснено право на звернення з цим позовом до суду в порядку цивільного судочинства.


Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції

Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 23 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 20 травня 2020 року, у задоволені позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, що він має переважне право на отримання житла перед іншими громадянами з таким самим статусом, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень, або, що надійшла його черга на отримання житла. У даному випадку задоволення позову призведе до порушення прав інших осіб, які перебувають на квартирному обліку та мають аналогічну пільгу як і позивач та рівні з ним права на першочергове отримання житла.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 не погодився з висновками судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення та задовольнити заявлені ним позовні вимоги.


Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано, що позивач просив суд задовольнити його позов через те, що він перебував у списку поза черговиків на отримання житла не поза чергою, а у розумний строк, передбачений нормами ЦК України, за чергою пільговиків, що є не одним і тим самим. Тобто, суди першої та апеляційної інстанції помилково застосували підміну даних понять.

Суд першої інстанції посилався на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах: від 02 жовтня 2013 року у справі № 6-87цс13, від 04 червня 2014 року у справі № 6-50цс14, від 03 червня 2015 року у справі № 6-390цс15 і висновки об`єднаної палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 11 листопада 2019 року у справі №712/4259/17-ц (провадження № 61-15146сво18).

Проте, посилання на вказані висновки є помилковими, оскільки стосуються суддів, прокурорів, які бажали отримати житло поза чергою, а у даній справі позивач просив суд надати йому житло за чергою пільговиків у розумний термін.

З цього приводу, у подібних правовідносин відсутні висновки Верховного Суду.

Судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні неправильно встановлено, що відповідачем за період з 27 квітні 2000 року до 01 червня 2019 року було забезпечено житлом різні пільгові категорії громадян, які перебували на квартирному обліку при виконавчому комітеті Токмацької міської ради, а саме 34 сім`ї. Це спростовується матеріалами даної справи, в яких повністю відсутні докази - з якою періодичністю просувається пільгова квартирна черга за даний період, можливий розумний термін часу надання позивачу житла, тощо.

Внаслідок ненадання відповідачем доказів про час і періодичність забезпечення житлом громадян, згідно квартирної черги, судом не було встановлено цю обставину, але суд першої інстанції допустив підімну понять і вийшов за межі позову, дійшов помилкового висновку, що ОСОБА_1 не має першочергового права перед іншими чергами на забезпечення його житлом.

Також суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивач обрав неправильний спосіб захисту свого порушеного цивільного права - зобов`язання вчинити дії.

Рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим і таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального права та недотриманням норм процесуального права, неповно і не всебічно з`ясовано всі обставини справи, які підтверджувалися наявними, письмовими доказами.

Оскаржувана постанова апеляційного суду є невмотивованою, оскільки в ній не зазначено, згідно з пунктом 2 частини першої статті 382 ЦПК України: доводів, за яких суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції; мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу; чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду; висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Таким чином дана постанова апеляційного суду суперечить основним засадам та завданням цивільного судочинства.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу виконавчий комітет Токмацької міської ради заперечує проти доводів позивача та просить залишити ухвалені у справі рішення без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.

Фактичні обставини, встановлені судами

ОСОБА_1 є учасником бойових дій та на нього поширюються пільги, передбачені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Рішенням виконавчого комітету Токмацької міської ради від 27 квітня 2000 року ОСОБА_1 внесений до списку черговиків на одержання житлової площі в будинках житлового фонду, як учасник бойових дій в Афганістані, який проживає у гуртожитку, за адресою: АДРЕСА_1, займає житлову площу - 11,2 кв. м, зі складом сім`ї - одна особа.

Станом на березень 2001 року позивач перебував на загальній черзі за № 805 та у списках квартирного обліку для отримання житла в першу чергу за № 245.

Рішенням виконавчого комітету Токмацької міської ради від 24 січня 2019 року "Про затвердження списків черговості квартирного обліку при виконавчому комітеті Токмацької міської ради" визначено черговість осіб, які перебувають на квартирному обліку. Відповідно до зазначеного рішення ОСОБА_1 перебуває на загальній черзі під № 675 та пільговій черзі під

192.

ОСОБА_1 неодноразово звертався як до відповідача, а також до Запорізької ОДА, із письмовими зверненнями щодо забезпечення його житлом, на що ним отримані відповіді про розгляд його звернень та відсутності можливості у забезпеченні житлом за відсутності вільного житла та відсутності коштів на спеціальному рахунку у міському бюджеті на придбання житла. Також відповідач повідомлявся, що розподіл житла здійснюється згідно черговості.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.


................
Перейти до повного тексту