Постанова
Іменем України
22 січня 2021 року
м. Київ
справа № 225/4395/14-ц
провадження № 61-4029св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В., (суддя-доповідач), Калараша А. А., Ткачука О. С.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Легезін Олексій Геннадійович, на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 25 вересня 2019 року в складі судді Челюбєєва Є. В. та постанову Донецького апеляційного суду від 22 січня 2020 року в складі колегії суддів: Новікової Г. В., Гапонова А. В., Никифоряка Л. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов обґрунтовано тим, що 01 лютого 2008 року між публічним акціонерним товариством "Кредитпромбанк" (далі - ПАТ "Кредитпромбанк") та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 8_9/25ДС/0033/2008-С, відповідно до якого останній отримав кредит у сумі 1 325 625,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,7 % річних, з кінцевим терміном повернення 31 січня 2018 року. Відповідно до умов договору ОСОБА_1 повинен був щомісяця, починаючи з місяця отримання кредиту, частково погашати суму зобов`язання згідно графіку погашення кредиту.
В той же день, з метою забезпечення повернення кредиту між ПАТ "Кредитпромбанк" та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 9/25ДС/0033/П01/2008-ССк, відповідно до умов якого ОСОБА_2 взяла на себе на добровільних засадах зобов`язання перед позивачем відповідати в повному обсязі за зобов`язаннями ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору.
26 червня 2013 року між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого останній набув права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, укладеними з відповідачами.
Відповідач ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, станом на 15 жовтня 2014 року утворилася заборгованість за кредитом та відсотки за користування ним в сумі 843 782,23 грн.
Враховуючи наведене, позивач просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором у розмірі 843 782,23 грн, з яких тіло кредиту складає 724 108,70 грн, заборгованість по відсотках за користування кредитом - 119 673, 53 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 25 вересня 2019 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитом у розмірі 724 108,70 грн та заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 119 673,53 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що між сторонами укладено кредитний договір, боржник належним чином не виконував взяті на себе договірні зобов`язання з погашення кредиту, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню з останнього. Відмовляючи у стягненні суми боргу з поручителя, суд виходив із того, що позивачем без згоди поручителя змінено об`єм виконання зобов`язань за договором, що виключає можливість стягнення з нього заборгованості.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Донецького апеляційного суду від 22 січня 2020 року апеляційні скарги ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Легезін О. Г., та ПАТ "Дельта Банк" залишені без задоволення. Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 25 вересня 2019 року залишено без змін.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Легезін О. Г., суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про неналежне виконання боржником зобов`язань за кредитним договором та про наявність заборгованості за розрахунком, наданим позивачем. Не погоджуючись із таким розрахунком, відповідач не надав суду доказів на його спростування.
Доводи апеляційної скарги з приводу недоведеності позивачем факту передачі права вимоги за кредитним договором до ПАТ "Дельта Банк" відхилені апеляційним судом, оскільки вони спростовуються наявним у матеріалах справи договором купівлі продажу-прав вимоги від 26 червня 2013 року, укладеним між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк", який є чинним та не оспорювався сторонами у судовому порядку.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги ПАТ "Дельта Банк", суд апеляційної інстанції виходив із того, що 10 листопада 2010 року між банком та боржником ОСОБА_1 підписано додаткову угоду № 1 до кредитного договору, якою встановлено новий графік погашення кредиту, проте він не був у встановленому законом порядку доведений до поручителя ОСОБА_2 . За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що угодою було збільшено обсяг відповідальності за кредитним договором без згоди поручителя, а отже правильно відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя ОСОБА_2 у зв`язку припиненням поруки .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
26 лютого 2020 року (згідно поштового відтиску на конверті) ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Легезін О. Г., подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 25 вересня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 22 січня 2020 рокув частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні вказаних вимог.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У червні 2020 року на адресу Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Доводи касаційної скарги зводяться до порушення судом першої та апеляційної інстанції норм процесуального права у формі неправильної оцінки доказів на предмет їх належності та допустимості доказів.
Заявник посилається на те, що суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, оскільки в якості доказу судами прийнято копію витягу з додатку №1 до договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 26 червня 2013 року, який на його думку не може бути належним та допустимим доказом у справі. Крім того, суди посилаючись на розрахунок заборгованості позивача, який не є безспірним як на доказ не врахували висновки викладені в постановах Верховного Суду: від 24 травня 2018 року у справі № 630/366/16-ц, від 25 березня 2019 року у справі № 520/1676/17, від 05 березня 2018 року у справі № 192/156/17-ц, від 18 вересня 2019 року у справі № 355/421/17 (пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України та пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Разом із тим, заявник посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків викладених у постановах Верховного Суду: від 07 листопада 2018 року №183/3811/16-ц, від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, від 30 січня 2018 року №161/16891/15-ц, від 08 серпня 2018 року № 331/973/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
01 лютого 2008 року між ПАТ "Кредитпромбанк", правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 9/25ДС/0033/2008-ССк, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 1 325 625 грн, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,70 % на рік. Договором визначено графік щомісячного погашення кредиту. Пунктом 3.2 передбачено повернення одержаної суми кредиту не пізніше 31 січня 2018 року.
З умовами договору відповідач погодився, про що свідчить його підпис в договорі.
У забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, 01 лютого 2008 року між банком та ОСОБА_2 укладений договір поруки № 9/25ДС/0033/П01/2008-ССк.
10 грудня 2009 року між ПАТ "Кредитпромбанк" та ОСОБА_1 були укладені додаткові угоди № № 1 та 2 до кредитного договору, якими встановлювалася процедура та умови повернення позичальником отриманого кредиту, нарахування та сплати процентів, сплати комісій, а також взаємні права та зобов`язання сторін, що виникнуть при обслуговуванні кредиту.
При цьому, додатковим договором від 10 грудня 2009 року № 2 до кредитного договору, сторони погодили викласти пункт 1.1 кредитного договору в наступній редакції: "Банк надає позичальнику кредит на споживчі цілі у розмірі 1 094 006,82 грн, строком по 31 січня 2018 року включно. Видача кредиту здійснюється після надання позичальником та/або майновим поручителем банку документів, що підтверджують страхування заставленого майна на користь сить банку від ризиків втрати, ушкодження та інших ризиків, передбачених іпотечним договором від 01 лютого 2008 року № 9/25ДС/0033/101/2008-ССк.
10 грудня 2009 року між банком та ОСОБА_2 укладена додаткова угода до договору поруки з урахуванням внесених змін до кредитного договору.
10 листопада 2010 року між ПАТ "Кредитпромбанк" та ОСОБА_1 укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору, відповідно до якої сторони договору погодили новий графік погашення кредитної заборгованості.
Зміни внесені до кредитного договору на підставі додаткової угоди від 10 листопада 2010 року до договору поруки не вносилися, поручитель зі зміненими умовами кредитного договору, внаслідок чого збільшився обсяг її відповідальності, не була ознайомлена.
Згідно копії нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу прав вимоги від 26 червня 2013 року ПАТ "Кредитпромбанк" продав ПАТ "Дельта Банк" право вимоги до відповідачів за кредитним договором від 01 лютого 2008 року № 9/25ДС/0033/2008-ССк.
Згідно витягу з додатку до договору купівлі-продажу прав вимоги від 26 червня 2013 року фактичний розмір заборгованості за кредитним договором становить 704 188,33 грн.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, станом на 15 жовтня 2014 року заборгованість за тілом кредиту становить 724 108,70 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом - 119 673,53 грн, у рахунок погашення заборгованості відповідачем 01 серпня 2013 року внесено на рахунок банку 44 772,37 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).