ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2021 року
м. Київ
справа № 160/6742/20
адміністративне провадження № К/9901/25107/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзеров А.А., Кравчука В.М.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 08.09.2020 (судді - Ясенова Т.І., Головко О.В., Суховаров А.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточненої позовної заяви, просив:
- визнати бездіяльність управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Дніпропетровській області щодо порушення прав ОСОБА_1 на соціальний захист, що включає право по зобов`язанню забезпечувати фінансування та виплачувати страхові витрати на діагностику для надання йому цілеспрямованої та ефективної медичної допомоги, протиправною;
- зобов`язати управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Дніпропетровській області відшкодовувати ОСОБА_1 збитки на страхові витрати на ефективну медичну допомогу, що спрямована та складаються з профілактики, діагностики, лікування та реабілітації;
- визнати бездіяльність управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Дніпропетровській області, які порушують права ОСОБА_1 на соціальний захист, що включає право по зобов`язанню забезпечувати фінансування та виплачувати страхові витрати на його медичну допомогу, у тому числі витрати на придбання ліків, на підставі виданих лікарями рецептів, санаторно-курортних карток, довідок або рахунків про їх вартість, протиправними;
- зобов`язати управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Дніпропетровській області відшкодовувати ОСОБА_1 збитки на страхові витрати, на ефективну медичну допомогу, на придбання ліків, на підставі виданих лікарями рецептів, санаторно-курортних карток, довідок або рахунків про їх вартість;
- стягнути з управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Дніпропетровській області кошти в сумі 1 045,67 грн. на медичну допомогу на підставі виданої лікуючим лікарем невропатологом довідки про призначення ОСОБА_1 лік та рахунків про вартість придбаних ним лік;.
- стягнути з управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Дніпропетровській області кошти на моральне відшкодування в сумі 4 000 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2020 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2020 відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції від 15.07.2020, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.09.2020 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2020 з підстав, передбачених п.1 ч. 1 ст. 299 КАС України.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що положеннями статті 294 КАС України встановлено вичерпний перелік ухвал, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду. Враховуючи, що ухвала суду про першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та продовження строку на усунення недоліків позовної заяви до такого переліку не входить, за правилами п. 1 ч. 1 ст. 299 КАС України, наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.
З ухвалою суду апеляційної інстанції не погодився позивач, звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу апеляційного суду, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції протиправно не звільнено його сплати судового збору за наявності на це передбачених законом підстав.
Крім того, посилався на те, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності правових підстав для оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції від 15.07.2020, оскільки за правилами п. 10 ч. 1 ст. 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції зокрема щодо визначення розміру судових витрат.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Відповідно до ст. 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: 1) забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів; 2) забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови у забезпеченні позову, відмови у заміні заходу забезпечення позову або скасуванні забезпечення позову; 3) повернення заяви позивачеві (заявникові); 4) відмови у відкритті провадження у справі; 5) відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності; 6) передачі справи на розгляд іншого суду; 7) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; 8) затвердження умов примирення сторін; 9) призначення експертизи; 10) визначення розміру судових витрат; 11) зупинення провадження у справі; 12) залишення позову (заяви) без розгляду; 13) закриття провадження у справі; 14) внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення; 15) відмови ухвалити додаткове рішення; 16) роз`яснення або відмови у роз`ясненні судового рішення; 17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 18) відмови у поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання; 19) відстрочення і розстрочення, зміни або встановлення способу і порядку виконання судового рішення; 20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження; 21) повороту виконання рішення суду або відмови у повороті виконання рішення; 22) внесення чи відмови у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмови у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 23) окрема ухвала; 24) стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; 25) накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу; 26) відмови у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження; 27) відновлення або відмови у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження.