ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2021 року
м. Київ
справа №2а-13/10/2270/15
касаційне провадження №К/9901/6260/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Хмельницької митниці ДФС про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 вересня 2015 року
в адміністративній справі № 2а-13/10/2270/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова компанія "Укртехпостач"
до Хмельницької митниці ДФС,
Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Хмельницька міжрайонна державна податкова інспекція Хмельницької області ДПС,
про стягнення помилково сплаченого податку на додану вартість,
В С Т А Н О В И В:
У січні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгова компанія "Укртехпостач" (далі - ТОВ "ВТК "Укртехпостач"; позивач; декларант) звернулося до суду з адміністративним позовом до Хмельницької митниці ДФС (далі - Хмельницька митниця ДФС; заявник; митний орган) та Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області, в якому просило стягнути з Державного бюджету України помилково сплачений податок на додану вартість у розмірі 703811,00 грн.
Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 16 лютого 2010 року, яку ухвалами Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2012 року та Вищого адміністративного суду України від 17 вересня 2015 року залишено без змін, позов задовольнив.
20 вересня 2016 року Хмельницька митниця ДФС звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 вересня 2015 року в адміністративній справі № 2а-13/10/2270/15 з підстав, передбачених пунктами 1, 5 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року).
У заяві митний орган просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2010 року, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2012 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 17 вересня 2015 року.
На обґрунтування заяви додано копії рішень Вищого адміністративного суду України від 23 серпня 2012 року, від 14 липня 2016 року та від 21 липня 2016 року (справи № К/9991/33537/12, № К/800/22884/14, № К/800/62447/14 відповідно), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.
На підтвердження невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постановах Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права митний орган додав копії постанов Верховного Суду України від 15 квітня 2014 року, від 11 листопада 2014 року, від 25 листопада 2014 року, від 09 грудня 2014 року та від 02 червня 2015 року (справи № 21-29а14, № 21-358а14, № 21-207а14, № 21-205а14, № 21-498а15 відповідно).
Ухвалою Верховного Суду України від 06 жовтня 2016 року відкрито провадження у справі.
Відповідно до пункту 1 частини першої Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.
19 січня 2018 року справа надійшла до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Суд перевірив матеріали справи, наведені у заяві доводи та дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами встановлено, що 21 листопада 2007 року між ТОВ "ВТК "Укртехпостач" та нерезидентом "MARR SUGAR MOLDOVA" (Республіка Молдова) укладено зовнішньоекономічний контракт № 6-М, за умовами якого позивач зобов`язався виконати роботи зі збирання цукрового буряку комбайнами марки Holmer Terrf Doss T3 на площі 300 га. На виконання умов вказаного контракту ТОВ "ВТК "Укртехпостач" вивезено бурякозбиральні комбайни у кількості дві одиниці на митну територію Молдови. Митне оформлення комбайнів під час їх вивезення за межі митної території України здійснено в режимі "тимчасове вивезення". При поверненні цих комбайнів на митну територію України в січні 2008 року декларантом помилково сплачено податок на додану вартість у розмірі 703811,00 грн, що стало підставою для звернення до митного органу із заявою про повернення помилково сплаченої суми, в задоволенні якої відмовлено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з думкою якого погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив із того, що операція зі зворотного ввезення ТОВ "ВТК "Укртехпостач" комбайнів після виконання умов контракту від 21 листопада 2007 року № 6-М звільнена від оподаткування. Таким чином, встановивши вид діяльності позивача - надання послуг у рослинництві; облаштування ландшафту; оренда сільськогосподарських машин та устаткування, факт надання декларантом послуг у межах контракту від 21 листопада 2007 року № 6-М, належність бурякозбиральних комбайнів позивачу на праві власності, яке не змінювалося, вивезення і ввезення комбайнів через митну територію України та фактичну сплату податку на додану вартість у розмірі 703811,00 грн під час зворотного ввезення вказаних транспортних засобів, суди дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ "ВТК "Укртехпостач".
У наданих на підтвердження неоднакового правозастосування рішеннях Вищого адміністративного суду України від 14 липня 2016 року та від 21 липня 2016 року (справи № К/800/22884/14 та № К/800/62447/14 відповідно), а також у постанові Верховного Суду України від 02 червня 2015 року у справі № 21-498а15 предметом судового контролю була, зокрема, правомірність прийняття митним органом рішень про коригування митної вартості товарів.
В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23 серпня 2012 року у справі № К/9991/33537/12 підставою для відмови в задоволенні позову послугувала самостійна відмова декларанта від використання податкової пільги.
Таким чином, аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про подібність правовідносин, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду відповідних спорів.