ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2021 року
м. Київ
справа № 803/3981/15
касаційне провадження № К/9901/37523/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року (головуючий суддя - Валюх В.М.)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Каралюс В.М.; судді - Затолочний В.С., Матковська З.М.)
у справі № 803/3981/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комо-Експорт"
до Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Комо-Експорт" (далі - ТОВ "Комо-Експорт"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ; відповідач; контролюючий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 23 жовтня 2015 року № 0023151502.
Волинський окружний адміністративний суд постановою від 20 січня 2016 року адміністративний позов задовольнив повністю.
Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09 лютого 2017 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Луцька ОДПІ звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому зазначає про завищення платником суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 10392,00 грн, щодо якої минув строк, установлений пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України), у 1095 днів.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 20 квітня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Луцької ОДПІ.
Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
14 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ "Комо-Експорт" бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2015 року, за результатами якої складено акт від 05 жовтня 2015 року № 4502/15-02/31226169.
Перевіркою встановлено порушення платником вимог пункту 102.5 статті 102, пункту 192.1 статті 192, підпункту "б" пункту 200.4 статті 200 ПК України у зв`язку з неправомірним заявленням до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість у розмірі 10392,00 грн, щодо якої минув 1095-денний строк.
На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 жовтня 2015 року № 0023151502, згідно з яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 10392,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 2598,00 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем названого акта індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПК України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку-постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.
Пунктом 192.3 статті 192 ПК України передбачено, що результат перерахунку податкових зобов`язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до пункту 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу (покупцю)-платникові податку, підлягає реєстрації: постачальником (продавцем), якщо передбачається збільшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь такого постачальника (продавця) або коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суми компенсації; отримувачем (покупцем), якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь їх постачальника (продавця).