ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2021 року
м. Київ
справа №640/6150/20
адміністративне провадження №К/9901/30333/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Шарапи В.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 640/6150/20
за позовом ОСОБА_1
до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дубенко Карини Євгенівни,
треті особи: Фонд державного майна України, Приватне акціонерне товариство "Президент-Готель",
про визнання протиправними та скасування реєстраційних дій
за касаційною скаргою адвоката Мишка Олександра Васильовича в інтересах ОСОБА_1
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суд (у складі колегії суддів: Земляної Г.В, Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.) від 7 жовтня 2020 року,
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду з позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дубенко Карини Євгенівни (далі - відповідач), треті особи: Фонд державного майна України (далі - ФДМУ, третя особа 1), Приватне акціонерне товариство "Президент-Готель"(далі - ПрАТ "Президент-Готель", третя особа 2), в якому просив скасувати реєстраційні дії № 10701070030002292 від 3 березня 2020 року, здійснену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко Кариною Євгенівною щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах - зміна керівника юридичної особи, та № 10701050031002292 від 3 березня 2020 року, здійснену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко Кариною Євгенівною щодо внесення змін до установчих документів юридичної особи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що документи на вчинення спірних реєстраційних дій подано особою, яка не має на це повноважень. Одночасно з цим позивач звертає увагу суду на те, що відповідачем не було перевірено повноваження особи органу управління та осіб, які підписали накази Фонду державного майна України від 27 лютого 2020 року № 340 та від 2 березня 2020 року № 377, на підставі яких вчинено спірні реєстраційні дії щодо зміни керівника та статуту ПрАТ "Президент-Готель" до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Позивач також указує на те, що подані заявником документи для вчинення оскаржуваних реєстраційних дій суперечать вимогам Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15 травня 2003 року № 755-ІV (далі - Закон № 755-ІV), оскільки копії рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, оформлені у вигляді наказів Фонду державного майна України від 27 лютого 2020 року № 340 та від 2 березня 2020 року № 377, не засвідчені нотаріально, а також не містять гербової печатки Фонду державного майна України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2020 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на момент вчинення реєстраційних дій приватним нотаріусом не було враховано обставин, що документ, який подано для реєстрації змін до Єдиного державного реєстру, підписано особою, яка не є заступником голови Фонду державного майна України.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2020 року апеляційні скарги Фонду державного майна України та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дубенко Карини Євгенівни задоволено частково, скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2020 року та закрито провадження у справі.
Закриваючи адміністративне провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що спір у даній справі не є публічно - правовим і не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки у справі, що розглядається, оскаржуються реєстраційні дії, яким передує невирішений трудовий та корпоративний спір, у межах якого можуть бути розв`язані й питання, пов`язані з реєстрацією змін до установчих документів юридичної особи ПрАТ "Президент-Готель".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2020 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, адвокат Мишко Олександр Васильович в інтересах ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано 11 листопада 2020 року.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 640/6150/20, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу адвоката Мишка Олександра Васильовича в інтересах ОСОБА_1 .
Учасники справи до суду касаційної інстанції письмових клопотань не подавали
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ПрАТ "Президент-Готель" з 10 серпня 1998 року зареєстровано як юридична особа, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Засновником юридичної особи та Уповноваженим органом управління ПрАТ "Президент-Готель" є Фонд державного майна України.
9 червня 2017 року Фондом державного майна України ОСОБА_1 призначено на посаду Генерального директора ПрАТ "Президент-Готель" на підставі Наказу № 951 та протоколу № 7 від 6 червня 2017 року засіданням постійної конкурсної комісії Фонду державного майна України з проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання по заміщенню вакантної посади керівника ПрАТ "Президент-Готель".
З матеріалів справи встановлено, що наказом Фонду державного майна України від 27 лютого 2020 року № 340 припинено з 27 лютого 2020 повноваження ОСОБА_1 на посаді Генерального директора ПрАТ "Президент-Готель".
З 28 лютого 2020 року тимчасово виконуючим обов`язки Генерального директора Приватного акціонерного товариства "Президент-Готель" призначено ОСОБА_2 .
3 березня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко К.Є. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі ЄДР) вчинено наступні реєстраційні дії (записи):
- реєстраційний запис № 10701070030002292 від 3 березня 2020 року, "Державна реєстрація змін про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами до установчих документів юридичної особи", змінено керівника юридичної особи ПрАТ "Президент-Готель" (код за ЄДРПОУ 30058128).
- реєстраційний запис № 10701050031002292 від 3 березня 2020 року, "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", зареєстровано нову редакцію статуту ПрАТ "Президент-Готель" (код за ЄДРПОУ 30058128).
Вказані реєстраційні дії вчинені на підставі заяви ОСОБА_2 від 3 березня 2020 року про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що в оскаржуваній постанові суд не звернув увагу на те, що предметом спору у даній справі є саме визнання неправомірними дій державного реєстратора щодо проведення реєстраційних дій № 10701070030002292 від 03 березня 2020 року та № 10701050031002292 від 03 березня 2020 року, вчинених відповідачем з порушенням норм Закону № 755-IV (статей 17, 25, 28, 33) на підставі неналежно оформлених документів, що призвело до порушення прав та інтересів позивача. Таким чином, на думку заявника, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що у цій справі оскаржуються реєстраційні дії, яким передує невирішений трудовий та корпоративний спір.
17 грудня 2020 року від Фонду державного майна України надійшов відзив на касаційну скаргу, де зазначається, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, оскільки у справі дійсно існує невирішений корпоративний спір стосовно зміни керівника юридичної особи та зміни інформації про засновників.
21 грудня 2020 року від Приватного акціонерного товариства "Президент - Готель" також надійшов відзив на касаційну скаргу, де зазначено, що суд першої інстанції вийшов за межі власних повноважень, надавши оцінку праву ФДМУ приймати рішення про звільнення позивача з посади директора ПрАТ "Президент-Готель", оскільки в даному випадку ФДМУ не виступає як суб`єкт владних повноважень, тому просить касаційну скаргу залити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
НОРМИ ПРАВА ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є необґрунтованими з огляду на наступне.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29 травня 2019 року у справі №826/9341/17.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №815/6956/15 вказує на те, що публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Предметом спору у даній справі є скасування реєстраційних дій від 03 березня 2020 року № 10701070030002292 та № 10701050031002292, здійснених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 щодо внесення змін до установчих документів юридичної особи, а також щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах - зміна керівника юридичної особи. Разом з тим, з висловлених позивачем у ході розгляду справи доводів вбачається, що основним мотивом звернення позивача до суду зумовлене необхідністю захисту своїх прав, як керівника, у зв`язку з незгодою з призначенням нового керівника ПрАТ "Президент-Готель".
Правовідносини, що пов`язані з реєстрацією змін до установчих документів, регулюються Господарським кодексом України (далі - ГК України), Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", іншими похідними нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.