ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/4249/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г.,
за участі секретаря судового засідання - Купрейчук С.П.
за участю представників:
Скаржника (Представник Обслуговуючого кооперативу "Чорнобилець - Оболонь")- Шкред А.О.(ордер № 664995 від 02.092020);
Треті особи (Представники Громадської організації "Об`єднання власників дач урочища Оболонь") - Головков Є.І. (ордер АІ № 1079775 від 20.01.2021), Дробох В.Г. (дов. б/н від 01.06.2019)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Чорнобилець - Оболонь"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2020
(Колегія суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуючий, Пономаренко Є.Ю., Калатай Н.Ф.)
у справі
за позовом Обслуговуючого кооперативу "Чорнобилець - Оболонь"
до Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації,
треті особи: Громадська організація "Об`єднання власників дач урочища Оболонь", Кооперативне дачне товариство "Чорнобилець"
про зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
1. Позивач - Обслуговуючий кооператив "Чорнобилець - Оболонь" звернувся до господарського суду м. Києва з позовом про зобов`язання Відповідача - Оболонську районну в м. Києві Державну адміністрацію направити до Державного підприємства "Національні інформаційні системи" повідомлення про відкликання повідомлення від 27.08.2018 р. № 104-7651 "Щодо внесення інформації до словника Державного реєстру речових прав на нерухоме майно", а також про зобов`язання Відповідача направити до Державного підприємства "Національні інформаційні системи" повідомлення про внесення до словника іменованих об`єктів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно із зазначенням переліку власних вулиць, які входять на даний час до існуючих юридичних осіб, а саме:
- до складу кооперативного дачного товариства "Чорнобилець" входять вулиці: лінія 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9,11 в урочище "Наталка";
- до складу обслуговуючого кооперативу "Чорнобилець - Оболонь" входять вулиці: лінія 1, 1а, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 в урочище "Оболонь".
2. Свої позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що внаслідок протиправних дій Відповідача до словника іменованих об`єктів м. Києва було внесено відомості про ГО "Об`єднання власників дач урочища Оболонь" як правонаступника обслуговуючого кооперативу "Чорнобилець - Оболонь", тоді як правонаступником останнього є Позивач.
3. Рішенням господарського суду міста Києва від 14.05.2020 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 рішення господарського суду міста Києва від 14.05.2020 у справі № 910/4249/20 скасовано та прийнято нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
5. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що Позивач не довів порушення Відповідачем його права чи інтересу на момент звернення із позовом до господарського суду, а обраний Позивачем спосіб захисту не призведе до відновлення його порушених прав.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
6. До Верховного Суду від Обслуговуючого кооперативу "Чорнобилець - Оболонь" (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 і залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 14.05.2020.
7. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи:
7.1. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував ст. ст. 269, 277 ГПК України.
7.2. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення ст. 5 ГПК України та ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
8. Відзивів на касаційну скаргу не надходило
Позиція Верховного Суду
9. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді доповідача та пояснення представників учасників справи, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку про необхідність відмовити у задоволенні касаційної скарги з наступних підстав.
10. Відповідно до приписів ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
11. Щодо доводу касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував ст. ст. 269, 277 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.
12. Вказаний довід мотивований тим, що суд апеляційної інстанції не мав права виходити за межі апеляційної скарги і встановлювати обставини про те, що Позивач не довів порушення Відповідачем його права чи інтересу на момент звернення із позовом до господарського суду, а обраний Позивачем спосіб захисту не призведе до відновлення його порушених прав.
13. Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи.
14. Приписами п. 6 ч. 4 ст. 238 ГПК України визначено, що у мотивувальній частині рішення зазначаються чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.
15. Враховуючи те, що обставини щодо того, чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку зазначаються у мотивувальній частині судового рішення, а також беручи до уваги, що підставою для скасування судом апеляційної інстанції судового рішення є нез`ясування обставин, які мають значення для справи, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла до висновку щодо правомірності встановлення судом апеляційної інстанції обставин про те, що Позивач не довів порушення Відповідачем його права чи інтересу на момент звернення із позовом до господарського суду, а обраний Позивачем спосіб захисту не призведе до відновлення його порушених прав.
16. За таких обставин, довід касаційної скарги, викладений у підпункті 7.1. пункту 7 даної постанови є необґрунтованим та таким, що спростовується положеннями п. 6 ч. 4 ст. 238, п. 1 ч. 1 ст. 277 ГПК України.
17. Щодо доводу касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення ст. 5 ГПК України та ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", колегія суддів зазначає наступне.
18. Відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
19. Згідно із частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів.
20. Відповідно до статті 20 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положенням статті 16 Цивільного кодексу України, держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим Кодексом та іншими законами України.