ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2021 року
м. Київ
справа № 826/8752/16
адміністративне провадження № К/9901/41352/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року (суддя: Мельничук В.П. (головуючий), Лічевецький І.О., Мацедонська В.Е.) у справі № 826/8752/16.
У С Т А Н О В И В:
І. Суть спору
Короткий зміст позовних вимог
1. Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі - позивач, ДПЗД "Укрінтеренерго") звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач, контролюючий орган, ОВПП ДФС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23 травня 2016 року № 0000564105, № 0000544105 та № 000055105.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 23 травня 2016 року № 0000564105, № 0000544105 та № 000055105 були прийняті контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідач зробив висновки про порушення позивачем чинного податкового законодавства не обґрунтовані посиланням на відповідні обставини, а господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами. Крім того, позивач зазначає, що ДПЗД "Укрінтеренерго" було дотримано передбачені чинним податковим законодавством вимоги для формування витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, та податкового кредиту.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 23 травня 2016 року № 0000564105, № 0000544105 та № 000055105 діяв у межах та у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки позивачем не було надано належних та достатніх доказів на підтвердження господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також не було доведено використання в межах господарської діяльності ДПЗД "Укрінтеренерго" товарів, придбаних у ТОВ "Українська нафто-газова компанія", ТОВ "Газлайн Лімітед", ТОВ "Укроптторг-2014", що виключає можливість формування податкового кредиту з податку на додану вартість по вказаним операціям.
4. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ДПЗД "Укрінтеренерго" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просило скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2017 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ДПЗД "Укрінтеренерго" у повному обсязі.
5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року апеляційну скаргу ДПЗД "Укрінтеренерго" задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2017 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою задоволено адміністративний позов ДПЗД "Укрінтеренерго" повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ОВПП ДФС від 23 травня 2016 року № 0000564105, № 0000544105, № 000055105. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 23 травня 2016 року № 0000564105, № 0000544105 та № 000055105 були прийняті контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки на підтвердження спірних господарських операцій позивачем було надано первинні документи, якими підтверджуються здійснені господарські операції, які носять реальний характер, а також факт того, що придбані товари використані в межах господарської діяльності та придбавалися з такою метою. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив про безпідставне врахування під час вирішення даної справи показів осіб в рамках кримінального провадження, за якими вони заперечили свою причетність до господарської діяльності товариств, що в спірних правовідносинах були контрагентами позивача з огляду на недотримання відповідачем вимог процесуального законодавства, а також того, що чинне податкове законодавство не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ податкових зобов`язань від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктом господарювання, на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції ОВПП ДФС подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ДПЗД "Укрінтеренерго" у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що контролюючим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства і правильності визначення об`єкту оподаткування, повноти нарахування та сплати податків до бюджету усіх рівнів по взаємовідносинам із ТОВ "Українська нафто-газова компанія" (код ЄДРПОУ 37764888), ТОВ "Газлайн Лімітед" (код ЄДРПОУ 38466788), ТОВ "Укроптторг-2014" (код ЄДРПОУ 39002361) за період з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2014 року. За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт від 5 травня 2016 року № 1/28-10-41-05/19480600, за змістом якого перевіркою встановлено порушення позивачем: пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток загалом на суму 8 693 483,00 грн, однак, враховуючи пункт 102.1 статті 102 Податкового кодексу України (строки давності та їх застосування), занижено податок на прибуток на суму 6 058 932,00 грн, у тому числі за 2013 рік на суму 4 806 754,00 грн, за 2014 рік на суму 1 252 177,00 грн; пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 11 501 757,00 грн, однак, враховуючи пункт 102.1 статті 102 Податкового кодексу України (строки давності та їх застосування), занижено податок на додану вартість на суму 1 391 308,00 грн, у тому числі за лютий 2014 року на суму 1 237 975,00 грн, за червень 2014 року на суму 104 721,00 грн, за липень 2014 року на суму 48 612,00 грн.
Вказані в акті перевірки порушення мотивовані неправомірним включенням позивачем до складу витрат вартості товарів по взаємовідносинам із ТОВ "Українська нафто-газова компанія", ТОВ "Газлайн Лімітед", ТОВ "Укроптторг-2014" при поставці товарів (природного газу), та безпідставним включенням до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість по цим відносинам, виходячи із непідтвердження реальності господарських операцій, у зв`язку із отриманням податкової інформації, у тому числі: у вигляді актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів постачальників щодо порушень постачальниками вимог оподаткування; відсутності контрагентів за податковою адресою; наявності кримінальних проваджень відносно службових осіб контрагентів постачальників; наявності протоколів допиту свідків - уповноважених осіб контрагентів, у яких останні вказали на відсутність жодного відношення до діяльності підприємств (зокрема, ТОВ "Українська нафто-газова компанія", ТОВ "Укроптторг-2014"); наявності висновку експерта, відповідно до якого підписи на податкових накладних, здійснені від імені ОСОБА_1 - директора ТОВ "Українська нафто-газова компанія", вчинені іншими особами.
На підставі висновків вказаного акта перевірки контролюючим органом 23 травня 2016 року були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000564105, № 0000544105, № 000055105. Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 23 травня 2016 року № 0000564105 згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, за порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України ДПЗД "Укрінтеренерго" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість усього у розмірі 153 333,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції загалом у розмірі 38 335,75 грн. Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 23 травня 2016 року № 0000544105 згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, за порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України ДПЗД "Укрінтеренерго" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 1 547 468,75 грн, в тому числі за основним платежем - 1 237 975,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 309 493,75 грн. Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 23 травня 2016 року № 000055105 згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, за порушення пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України ДПЗД "Укрінтеренерго" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 7 573 665,00 грн, в тому числі за основним платежем - 6 058 932,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 514 733,00 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що оригінали первинних документів по спірним операціям позивача з ТОВ "Українська нафто-газова компанія", ТОВ "Газлайн Лімітед", ТОВ "Укроптторг-2014" вилучено старшим слідчим з ОВС СУ ФР МГУ ДФС - ЦО з ОВП відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 28.01.2016 на підставі ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 13.01.2016 у кримінальній справі № 760/17909/15-к. Копії таких документів позивачем додано до апеляційної скарги, а саме: копії договорів з контрагентами ТОВ "Українська нафто-газова компанія", ТОВ Газлайн Лімітед" та ТОВ "Укроптторг-2014", актів приймання-передачі товару, податкових та товарних накладних та інших документів, які в умовах звичайної ділової практики супроводжують та підтверджують фактичне вчинення господарських операцій.
Судами встановлено, що між ДПЗД "Укрінтеренерго" (покупець) та ТОВ "Українська нафто-газова компанія" (постачальник) укладено договір купівлі-продажу природного газу від 16 липня 2012 року № 44/1-52, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати покупцю природний газ власного видобутку, та/або імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України) у власність, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей газ на умовах даного договору. Пунктом 2.1 договору передбачалося, що у 2012 році постачальник зобов`язується передати, а покупець зобов`язується оплатити та прийняти до 71256,600 тис. м. куб. газу. Згідно додаткової угоди від 6 листопада 2012 року № 1 до договору купівлі-продажу природного газу від 16 липня 2012 року № 44/1-52 постачальник зобов`язується передати, а покупець зобов`язується оплатити та прийняти до 41758,537 тис. м. куб. газу.
Також, встановлено, що між ДПЗД "Укрінтеренерго" (покупець) та ТОВ "Газлайн Лімітед" (постачальник) укладено договір купівлі-продажу природного газу від 26 лютого 2014 року № Г/14-1/44/1-16, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати покупцю природний газ власного видобутку, та/або імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України) у власність, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей газ на умовах даного договору. Пунктом 2.1 договору передбачалося, що у 2014 році постачальник зобов`язується передати, а покупець зобов`язується оплатити та прийняти природний газ в об`ємах до 5000,000 тис. м. куб. газу.
Судами встановлено, що між ДПЗД "Укрінтеренерго" (покупець) та ТОВ "Укроптторг-2014" (постачальник) укладено договір купівлі-продажу природного газу від 10 червня 2014 року № 44/1-56, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати покупцю кулі помольні, згідно з специфікацією, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та здійснити його оплату на умовах даного договору.
Згідно вказаного акта перевірки, на підставі вказаних договорів між сторонами складено акти приймання-передачі товарів (природного газу); постачальниками виписано на адресу позивача податкові накладні; розрахунки проведені у безготівковій формі. Перелік вказаних документів та їх реквізити зазначено в акті перевірки у вигляді таблиці. Право власності на газ від Продавця до Покупця переходило в пунктах приймання-передачі газу в магістральний трубопровід. Відповідно до п.3.10. Покупець самостійно укладає договори на транспортування газу територією України.
ДПЗД "Укрінтеренерго" були укладені наступні договори на транспортування газу територією України: з ПАТ "Укртрансгаз" філією УМГ "Прикарпаттрансгаз" - Договір від 16.07.2012 № 44/1-53/78-Од. на транспортування природного газу магістральним трубопроводом; з ПАТ "Івано-Франківськгаз" - Договір № ПАТ_ІФ-12-002 Р/т/44/1-57 від 17.07.2012.
Обсяги природного газу поставленого на ВФ ДПЗД "Укрінтеренерго" Калуська ТЕЦ у період липень-листопад 2012 року та у лютому 2014 року враховані комерційним вузлом обліку газу, який знаходиться на балансі УМГ "Прикарпаттрансгаз", встановленим на газопроводі "ГРС2 - ТЕЦ", та підтверджені актами, оформленими з газотранспортними організаціями.
Позивач листами від 16.05.2016 № 44/03.01.1174 та від 18.05.2016 № 44/03.01-1193 звернувся до транспортувальних організацій з проханням підтвердити факт транспортування природного газу. НАК "Нафтогаз України" листом від 18.05.2016 року № 6-55-16 підтвердив факт транспортування природного газу ТОВ "Українська нафто-газова компанія" та ТОВ "Газлайн Лімітед". Листом від 24.05.2016 № ІF 08.3-ЛВ-1880-0516 ПАТ "Івано-Франківськгаз" також підтвердив факт транспортування природного газу ТОВ "Українська нафто-газова компанія" та джерела походження цього газу (копії додаються).
Суд апеляційної інстанції зазначив, що вищезазначений газ був використаний в технологічних процесах, реалізований в господарській діяльності при виробленні електроенергії (для продажу її в ДП "Енергоринок" згідно умов договору від 31.10.2007 № 4297/02) та теплової енергії (для продажу її в ПАТ "Лукор" згідно умов договору від 15.12.2011 № 44/5-98 та від № 44/5-108) ВФ ДПЗД "Укрінтеренерго" Калуська ТЕЦ. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що у разі відсутності факту поставки природного газу, виробнича філія ДПЗД "Укрінтеренерго" Калуська ТЕЦ не мала б можливості виробити електричну та теплову енергію. Обґрунтованість включення ДПЗД "Укрінтеренерго" сум ПДВ за липень-жовтень 2012 року, лютий 2014 року, червень 2014 року в розмірі 17 030 948,00 грн до складу податкового кредиту підтверджується податковими накладними, які були виписані ТОВ "Українська нафто-газова компанія", ТОВ "Газлайн Лімітед", ТОВ "Укроптторг-2014" відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України та зареєстровані у Єдиному державному реєстрі податкових накладних. При цьому прізвища осіб, які складали податкові накладні на паперових носіях та в електронному вигляді, однакові. Квитанції 1, які формує ДФС щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН, також підтверджують вірність електронних цифрових підписів. Суму податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено ДПЗД "Укрінтеренерго" до податкового кредиту відповідного періоду, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним Додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даними декларації за період з 01.01.2012 по 31.12.2014.
Щодо місцезнаходження ТОВ "Українська нафто-газова компанія" та ТОВ "Газлайн Лімітед", суд апеляційної інстанції зазначив, що на період укладення та виконання договорів, у ДПЗД "Укрінтеренерго" не було сумніву щодо недостовірності відомостей, зазначених у документах, що були надані згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Також судом апеляційної інстанції встановлено, що за змістом договору поставки товару з ТОВ Укроптторг-2014" від 10.06.2014 № 44/1-56 на поставку 80,00 тон куль помольних вказаний договір укладено для забезпечення виробничої філії ДПЗД "Укрінтеренерго" "Калуська ТЕЦ" кулями помольними до млинів типу КБМ, d-40 мм, група твердості ІY, ГОСТ 7524-89 (ДСТУ 3499-970). Поставлені кулі помольні були використані для завантаження млина КБМ-2А (50т) та до завантаження млинів КБМ-1А (15т) і КБМ-1Б (15т) при проведенні капітального ремонту пилосистем котла ст. № 1 та ст. № 2 з метою сталого спалювання вугілля впродовж опалювального сезону 2014/2015 років., для вироблення електричної енергії та надання послуг з постачання тепла м. Калуш. Відповідно до умов договору товар поставляється за рахунок та транспортом ТОВ "Укроптторг-2014". Про перевезення куль помольних Ф40 (Форма 1-ТН) автоперевізниками МПП "Профіт" (автомобіль Ивеко НОМЕР_1 ) та ТОВ "Міжнародні авто лінії" (автомобіль ДАФ НОМЕР_2 ) свідчать товарно-транспортні накладні. Суд апеляційної інстанції зазначив, що таке підтвердження свідчить про дійсність факту отримання на центральний склад ВФ ДПЗД "Укрінтеренерго" "Калуська ТЕЦ" куль помольних у червні 2014 року та їх поступове списання зі складу в період з жовтня 2014 року по квітень 2015 року для завантаження в млин КБМ-2А (50т) та до завантаження млинів КБМ-1А (15т) і КБМ-1Б (15т) з метою сталого спалювання вугілля впродовж опалювального сезону 2014/2015 років. Інвентаризаційні описи станом на 06.10.2014 та 10.10.2014 свідчать про наявність куль помольних на центральному складі ВФ ДПЗД "Укрінтеренерго" "Калуська ТЕЦ", однак вказані докази контролюючим органом не були взяті до уваги.
З урахуванням вказаного, суд апеляційної інстанції зазначив, що операції з ТОВ "Українська нафто-газова компанія", ТОВ "Газлайн Лімітед" та ТОВ "Укроптторг-2014" за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 мають товарний характер та підтверджені відповідними доказами. Всі оформлені первинні документи по операціям з ТОВ "Українська нафто-газова компанія", ТОВ "Газлайн Лімітед", ТОВ "Укроптторг-2014" на вимогу Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення та мають такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь і здійсненні господарської операції.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем та вказує на неврахування судом апеляційної інстанції окремих положень Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема, щодо вимог оформлення первинних документів, щодо оформлення позивачем відповідних первинних документів на підтвердження відповідних даних податкового обліку, а також ненадання судом апеляційної інстанції належної оцінки встановленим в протоколах допитів свідків (уповноважених осіб контрагентів позивача) обставинам, згідно яких останні вказали на відсутність жодного відношення до діяльності відповідних підприємств, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.
9. Позивач надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
10. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
11. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
11.1. Підпункти 14.1.27, 14.1.36, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14.
Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником);
господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;
податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
11.2. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
11.3. Пункти 138.1, 138.2 статті 138.
Витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;
витрати банківських установ, до яких відносяться: а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; в) від`ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; г) від`ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов`язань у зв`язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу; ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу; д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); є) витрати, пов`язані з реалізацією заставленого майна; ж) інші витрати, прямо пов`язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; з) інші витрати, передбачені цим розділом.
Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.
Платник податку для визначення об`єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
11.4. Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139.
Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов`язань за звітний податковий період. Платник податків зобов`язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.
Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.
11.5. Пункти 198.1, 198.3, 198.6 статті 198.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.