ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2021 року
м. Київ
справа №807/2424/15
адміністративне провадження №К/9901/25800/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2015 року (колегія суддів: головуючий суддя - Каралюс В.М., судді - Затолочний В.С., Матковська З.М.)
у справі №807/2424/15
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області, Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області
про скасування податкового повідомлення - рішення,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2015 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, платник, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (далі - контролюючий орган, відповідач 1, ГУ ДФС у Закарпатській області), Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі - відповідач 2, ДПІ у м. Ужгороді) про скасування податкового повідомлення - рішення.
На обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відображене в акті перевірки порушення позивачем вимог податкового законодавства не є таким, що зафіксоване уповноваженими на те особами під час здійснення заходів податкового контролю (проведення перевірки). Вказує, що відповідачами не надано жодних доказів на підтвердження того, що виданий позивачем вантаж є саме алкогольним напоєм, а тому у відповідача 1 були відсутні правові підстави для застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за зберігання не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 травня 2016 року адміністративний позов задоволено:
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 08.12.2015 №0001942207, яким ФОП ОСОБА_1 нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 17000,00 грн;
- стягнуто з ДПІ у м. Ужгороді на користь ФОП ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 487,20 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем 1 не надано доказів на підтвердження того, що операція з придбання приватною особою - ОСОБА_2 ОСОБА_3 (продавець) товару вартістю 155,00 грн є контрольною закупкою у розумінні податкового законодавства. Вказав, що відповідачем 1 як суб`єктом владних повноважень не надано доказів на підтвердження того, що надісланий згідно з ТТН від 11.11.2015 № 59000142921295 товар є саме алкогольним напоєм, а тому у контролюючого органу не було правових підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 08.12.2015 №0001942207.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року апеляційну скаргу ГУ ДФС у Закарпатській області задоволено, постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 травня 2016 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначив, що наявний у матеріалах справи висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС від 15.07.2016 №142008400-0178 підтверджує, що отриманий ОСОБА_2 у відділенні ТОВ "Нова пошта" товар ("Vodka Jelzin") є алкогольним напоєм у розумінні статті 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивач здійснював перевезення та надавав послуги зі зберігання зазначеного алкогольного напою, що не містить марки акцизного податку встановленого зразка, та отримав за ці послуги грошові кошти, оскаржуване податкове повідомлення - рішення відповідача 1 від 08.12.2015 №0001942207 є правомірним та таким, що прийняте ним у межах повноважень та у спосіб, встановлений законом.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та залишити в силі постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 травня 2016 року. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що апеляційним судом безпідставно прийнято, як доказ, висновок Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС від 15.07.2016 №142008400-0178, оскільки відповідач 1 не надав належного обґрунтування та не зазначив поважних причин ненадання цього доказу до суду першої інстанції. Вказав, що ОСОБА_2, хоча і працює у ГУ ДФС у Закарпатській області на посаді начальника відділу, однак не був особою уповноваженою на здійснення відповідної контрольної закупки. Наголошує на тому, що згідно з відомостями ТТН від 11.11.2015 № 59000142921295 платник здійснював перевезення та зберігання товару, задекларованого відправником саме як мінеральні добрива.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 листопада 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача.
10 квітня 2017 року від відповідача 1 надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких контролюючий орган зазначає про законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції та безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі.
Підпунктом 4 пункту першого Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
29 січня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень КАС України (в редакції від 03.10.2017).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами відповідача 1 проведено фактичну перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 26.11.2015 №000220 (далі - Акт перевірки).
Під час проведення перевірки посадовими особами відповідача 1 встановлено факт зберігання позивачем у період з 14.11.2015 по 17.11.2015 в орендованому у ТОВ "Нова Пошта" приміщенні, що знаходиться за адресою: м. Ужгород вул. Грушевського 74 А, а також факт транспортування платником з м. Видичани до м. Ужгород не маркованого в установленому законом порядку алкогольного напою (без марки акцизного податку встановленого зразка) "Vоdка Jеlzin" ємністю 3,0 літри, міцністю 37,5% об. спирту.
За результатами перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог статті 226 Податкового кодексу України та статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Зокрема, як вбачається з Акта перевірки, 11.11.2015 посадова особа відповідача 1 - ОСОБА_2 (замовник) через мережу інтернет замовив алкогольний напій "Vоdка Jеlzin" ємністю 3,0 літри, міцністю 37,5% об. спирту. 16.11.2015 замовнику надійшло СМС повідомлення від ТОВ "Нова Пошта", яким було проінформовано про необхідність отримання у відділенні ТОВ "Нова Пошта" №5, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Грушевського, 74 А, посилки відправленої ОСОБА_3 згідно з товарно-транспортною накладною від 11.11.2015 № 59000142921295 (мінеральні добрива). Посилка була отримана замовником 17.11.2015.
Згідно з розрахунковою квитанцією серії ААА №102-0012288126 замовник розрахувався за надані послуги з перевезення вантажу на суму 63,00 грн та згідно з експрес накладною № 59000142921295 сплатив кошти за замовлений товар у сумі 155,00 грн.