ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2021 року
м. Київ
справа № 804/16235/15
касаційне провадження № К/9901/25753/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фіскальної служби України
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року (головуючий суддя Степаненко В.В.)
та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2016 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Шальєва В.А., судді - Білак С.В., Олефіренко Н.А.)
у справі № 804/16235/16
за позовом ОСОБА_1
до Державної фіскальної служби України
про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2015 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України; відповідач), в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо невизнання декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік від 21 вересня 2015 року суб`єкта декларування - першого заступника Міністра інфраструктури України ОСОБА_1.; зобов`язати ДФС України прийняти до обліку та включити до баз даних декларацію про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік від 21 вересня 2015 року суб`єкта декларування - першого заступника Міністра інфраструктури України ОСОБА_1.; визнати протиправними дії відповідача зі складання повідомлення про встановлення недостовірностей за результатами здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, від 01 жовтня 2015 року № 23182/5/99-99-17-05-02-18; зобов`язати ДФС України повідомити Генеральну прокуратуру України, Міністерство внутрішніх справ України та Національне антикорупційне бюро України шляхом направлення відповідного повідомлення про відсутність недостовірностей за результатами здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік суб`єкта декларування - першого заступника Міністра інфраструктури України ОСОБА_1.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 25 грудня 2015 року адміністративний позов задовольнив, дійшовши висновку про те, що відповідач проігнорував встановлений чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством України порядок проведення перевірки та повідомив про її результати відповідні органи без зазначення факту виправлення розбіжностей.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 30 травня 2016 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове - про задоволення позову з підстави того, що в порушення вимог частини першої статті 24 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), відповідно до якої адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, їхньої посадової чи службової особи, виборчої комісії (комісії з референдуму), члена цієї комісії, розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів, справа розглянута суддею одноособово, хоча предметом оскарження є дії ДФС України, яка є центральним органом виконавчої влади.
ДФС України звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2015 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2016 року.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що копія уточнюючої декларації ОСОБА_1 за 2014 рік, направлена Міністерством інфраструктури України листом від 25 вересня 2015 року № 5052/10/14-15, надійшла до Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб ДФС України лише 01 жовтня 2015 року та була взята до відома, оскільки станом на 01 жовтня 2015 року перевірку вже було проведено, а відповідні повідомлення - направлено спеціально уповноваженим суб`єктам у сфері протидії корупції та керівнику органу, в якому працює суб`єкт декларування.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 08 серпня 2016 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ДФС України.
Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
20 лютого 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 31 березня 2015 року позивач, який займає посаду першого заступника Міністра інфраструктури України, подав декларацію про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік, в якій в розділі ІІІ "Відомості про нерухоме майно" в позиціях 23 та 24 не відобразив у повному обсязі належне йому нерухоме майно. Зокрема, замість зазначення того, що у володінні ОСОБА_1 знаходиться дві земельні ділянки, загальною площею 7502,00 кв. м., та житловий будинок, загальною площею 78,3 кв. м., у вказаній декларації відображено тільки одну земельну ділянку, загальною площею 6439,00 кв. м., а житловий будинок, загальною площею 78,3 кв. м., не відображено взагалі.
У зв`язку з цим відповідач листом від 17 вересня 2015 року № 8792/ш/99-99-17-05-02-14 повідомив ОСОБА_1 про встановлення невідповідності між наявною податковою інформацією та відомостями, зазначеними у декларації, а також запропонував не пізніше ніж на п`ятнадцятий робочий день з дня отримання цього повідомлення задля з`ясування достовірності відображених у декларації відомостей і причин виникнення невідповідностей надати письмові пояснення та копії документів, які підтверджують відомості, зазначені в декларації.
Листом від 25 вересня 2015 року № 5052/10/14-15 за підписом Міністра інфраструктури України до ДФС України надіслана уточнююча декларація від 21 вересня 2015 року та письмові пояснення, які містили опис обставин виникнення розбіжностей.
В свою чергу, 01 жовтня 2015 року суб`єктом владних повноважень направлено Генеральній прокуратурі України, Міністерству внутрішніх справ України, Національному антикорупційному бюро України та Міністерству інфраструктури України повідомлення № 23182/5/99-99-17-05-02-18 про встановлення недостовірностей за результатами здійснення перевірки достовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру.
В подальшому, листом від 28 жовтня 2015 року № 24992/5/99-99-17-05-02-16 відповідачем повідомлено Міністерство інфраструктури України про прийняття поданої позивачем уточнюючої декларації від 21 вересня 2015 року до відома.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України від 07 квітня 2011 року № 3206-VI "Про засади запобігання і протидії корупції" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 3206-VI) суб`єкти декларування зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за минулий рік за формою, що додається до цього Закону.
Частиною дев`ятою статті 12 Закону № 3206-VI передбачено, що перевірка достовірності зазначених у декларації відомостей здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у порядку, визначеному цим органом.
Для здійснення перевірки достовірності зазначених у декларації відомостей державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, інша юридична особа публічного права протягом десяти днів з дня одержання декларації від суб`єкта декларування надсилає її копію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, під час проведення перевірки достовірності зазначених у декларації відомостей має право одержувати від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права та підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності інформацію або копії необхідних документів щодо зазначених відомостей в межах своїх повноважень.
Згідно з частиною десятою статті 12 Закону № 3206-VI у разі встановлення за результатами передбачених цією статтею перевірок ознак правопорушення уповноважений підрозділ письмово повідомляє керівнику відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, його апарату, органу місцевого самоврядування, юридичної особи публічного права та спеціально уповноваженим суб`єктам у сфері протидії корупції.
У разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, письмово повідомляє про це спеціально уповноваженим суб`єктам у сфері протидії корупції, а також керівнику органу, в якому працює відповідний суб`єкт декларування.