РІШЕННЯ
Іменем України
25 січня 2021 року
Київ
справа №800/234/17
адміністративне провадження №П/9901/412/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Загороднюка А.Г., Калашнікової О.В., Соколова В.М.,
при секретарі судового засідання: Кучер Р.В.,
за участю:
представника відповідача Склярук Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання незаконним та скасування рішення від 29 серпня 2017 року №2560/0/15-17, поновлення на посаді судді,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) у якому, з урахуванням заяв про зміну позовних вимог, просила визнати незаконними та скасувати:
- рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 20 лютого 2017 року № 283/2дп/15-17 "Про притягнення судді Червонозаводського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності";
- рішення ВРП від 30 травня 2017 року № 1327/0/15-17 "Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 20 лютого 2017 року № 283/2дп/15-17 про притягнення судді Червонозаводського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності";
- рішення ВРП від 29 серпня 2017 року № 2560/0/15-17 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Червонозаводського районного суду міста Харкова на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України".
ОСОБА_1 також просила поновити її на посаді судді.
3 січня 2018 року справу за позовом ОСОБА_1 на підставі підпункту 7 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передано до Великої Палати Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 12 січня 2018 року справу за позовом ОСОБА_1 до ВРП передала на розгляд до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в частині позовних вимог про визнання незаконними та скасування:
- рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 20 лютого 2017 року №283/2дп/15-17 про притягнення судді Червонозаводського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді внесення подання Вищій раді правосуддя про звільнення її з посади судді;
- рішення ВРП від 29 серпня 2017 року №2560/0/15-17 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Червонозаводського районного суду міста Харкова на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 19 квітня 2018 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову (скарги) ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення ВРП від 30 травня 2017 року № 1327/0/15-17 "Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 20 лютого 2017 року № 283/2дп/15-17 про притягнення судді Червонозаводського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності".
10 травня 2018 року ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відмовлено у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 20 лютого 2017 року.
Отже, предметом розгляду у вказаній справі є рішення про визнання незаконними та скасування рішення ВРП від 29 серпня 2017 року № 2560/0/15-17 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Червонозаводського районного суду міста Харкова на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України", а також поновлення її на посаді судді.
Позивачка, в обґрунтування позовних вимог, фактично наводить ті ж самі аргументи, які вона викладала в позовній заяві від 26 вересня 2017 року та які вже були предметом розгляду Великою Палатою Верховного Суду, оформленого рішенням від 19 квітня 2018 року, в якому вона оскаржувала рішення ВРП від 30 травня 2017 року №1327/0/15-17 та їй було відмовлено у задоволенні скарги, а рішення залишено без змін.
Серед наведених аргументів, позивачка також зазначає, що члени ВРП, які приймали участь у засіданні 29 серпня 2017 року не відповідали критеріям безсторонності та неупередженості, оскільки деякі з них приймали участь у голосуванні стосовно неї в рамках однієї дисциплінарної справи три і більше разів.
Крім того спірне рішення ВРП від 29 серпня 2017 року № 2560/0/15-17 прийнято в порушення положень частини третьої статті 40 Кодексу законів про працю України, відповідно до якого не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за підпунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Посилається на те, що у своєму клопотанні про відкладення розгляду питання 29 серпня 2017 року, яке було направлено засобами електронного зв`язку, вона зазначала, що її госпіталізовано та перебування на лікарняному, у зв`язку з чим просила відкласти розгляд питання відносно неї, повідомивши про намір заявити відвід членам ВРП. Однак, вказане було проігноровано членами ВРП, які приймали участь в засіданні 29 серпня 2017 року, чим порушили її право на захист. 28 серпня 2017 року вона потребувала екстреної медичної допомоги, їй викликалась швидка, а з 29 серпня 2017 року вона знаходилась на лікарняному більше трьох місяців з причини неврологічного захворювання, викликаного стресом та хвилюваннями.
Також, позивачка зазначає про відсутність у спірному рішенні посилань на те, що саме вона скоїла і за що її звільнено, чим порушено її право на захист та не відповідає принципу правової визначеності.
Крім цього позивачка, посилаючись на відсутність правового регулювання механізму поновлення на посаді судді в разі його незаконного звільнення, зазначає, що саме суд повинен її захистити та обрати ефективний засіб захисту її прав за наслідками визнання незаконним акта про звільнення судді. Іншого способу поновлення порушеного права особи на теперішній час в національному законодавстві немає, крім цього ВРП не може прийняти рішення про поновлення особи на посаді судді, оскільки це заборонено положеннями статті 19 Конституції України. Конституція України та закони не наділяють ВРП повноваженнями щодо поновлення на посаді судді.
ВРП подала відзив на позовну заяву, в якому не погоджується з вимогами позивачки та просить залишити позов без задоволення, посилаючись на те, що факт вчинення позивачкою істотного дисциплінарного проступку та, як наслідок, правомірність рішень ВРП та її дисциплінарного органу про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді подання про її звільнення з посади, є підтвердженими постановою Великої Палати Верховного Суду від 19 квітня 2018 року та не потребують доказування. Листом від 18 серпня 2017 року № 14445/0/9-17 позивачка була повідомлена про засідання ВРП 29 серпня 2017 року. Крім того представник позивачки, адвокат Сухов Ю.М. 26 липня 2017 року був ознайомлений із матеріалами дисциплінарного провадження стосовно судді ОСОБА_1, відтак позивачка мала можливість надати членам ВРП відповідні пояснення чи заявити відводи. Позивачка наголошує, що на момент ухвалення рішення ВРП від 29 серпня 2017 року склад ВРП було сформовано таким чином, що відповідало вимогам законодавства, на засіданні були присутні 12 членів ВРП та рішення підписано всіма членами, які брали участь у його ухваленні. Спірне рішення містить посилання на підстави та мотиви його прийняття.
У судове засідання позивачка не з`явилась про дату, час і місце судового розгляду повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень, установив таке.
ОСОБА_1 Указом Президента України від 10 лютого 2012 року № 83/2012 призначена на посаду судді Червонозаводського районного суду міста Харкова строком на п`ять років.
23 вересня 2014 року до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі - ТСК) надійшла заява ОСОБА_3 від 18 вересня 2014 року про проведення перевірки судді ОСОБА_1 в порядку, визначеному Законом України від 8 квітня 2014 року № 1188-VlІ "Про відновлення довіри до судової влади в Україні" (далі - Закон № 1188-VІІ), у зв`язку з прийняттям нею рішень про накладення адміністративних стягнень у вигляді арешту строком на 15 діб на ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які були учасниками масових акцій протесту в період Революції гідності.
16 грудня 2014 року до ТСК надійшла заява заступника прокурора Харківської області Стратюка О.М. від 12 грудня 2014 року про проведення перевірки судді ОСОБА_1 відповідно до Закону № 1188-VІІ. У своїй заяві заступник прокурора Харківської області зазначив, що суддя ОСОБА_1 винесла постанови про накладення адміністративних стягнень на підставі статті 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП) за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції на ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які були учасниками масових акцій протесту в період з 21 листопада 2013 року до дня набрання чинності цим Законом, а отже, підлягає перевірці на підставі пункту 5 частини першої статті 3 Закону №1188-VІІ.
Оскільки заява ОСОБА_3 стосовно судді ОСОБА_1 не відповідала вимогам частини другої статті 2 Закону №1188-VІІ, розгляду підлягала лише заява заступника прокурора Харківської області Стратюка О.М .
Відповідно до частини п`ятої статті 2 Закону №1188-VІІ заяви, щодо яких ТСК не встигла прийняти рішення до закінчення своїх повноважень, передаються до ВРЮ для продовження їх розгляду за загальною процедурою.
21 червня 2016 року на своєму засіданні дисциплінарна секція ВРЮ дійшла висновку рекомендувати ВРЮ прийняти рішення про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Червонозаводського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 . Ухвалою ВРЮ від 30 червня 2016 року відкрито дисциплінарну справу стосовно зазначеної судді.
2 серпня 2016 року дисциплінарна секція ВРЮ дійшла висновку рекомендувати ВРЮ прийняти рішення про внесення подання Президентові України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді за порушення присяги. На засіданнях ВРЮ 15 і 27 вересня 2016 року розгляд її дисциплінарної справи двічі було відкладено у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.
На підставі пункту 33 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402- VІІІ ця дисциплінарна справа підлягає розгляду дисциплінарним органом ВРП у порядку та строки, встановлені законом для здійснення дисциплінарного провадження. За результатами розгляду застосовуються дисциплінарні стягнення, визначені цим Законом.
Статтею 108 Закону №1402-VIII та частиною другою статті 42 Закону №1798-VІІІ встановлено, що дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати ВРП.
Відповідно до пункту 12.45 Регламенту ВРП, затвердженого рішенням ВРП від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (далі - Регламент ВРП), дисциплінарні справи, відкриті ВРЮ, передаються на розгляд до Дисциплінарної палати, до складу якої входить член ВРП, який є доповідачем у цій справі, та розглядаються в порядку, передбаченому пунктом 32 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402- VIII, з урахуванням особливостей, визначених Регламентом ВРП.
Таким чином, розгляд дисциплінарної справи, відкритої стосовно ОСОБА_1, продовжено Другою Дисциплінарною палатою ВРП.
Друга Дисциплінарна палата ВРП встановила, що під час розгляду суддею ОСОБА_1 справ про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 було допущено низку істотних порушень норм процесуального права.
Рішенням Другої Дисциплінарної палати ВРП від 20 лютого 2017 року суддю Червонозаводського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення її з посади.
Не погодившись із цим рішенням, 28 березня 2017 року суддя Червонозаводського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 оскаржила його до ВРП.
30 травня 2017 року ВРП ухвалила рішення № 1327/0/15-17, яким залишила без змін рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 20 лютого 2017 року.
Рішенням від 29 серпня 2017 року № 2560/0/15-17 ВРП вирішила звільнити ОСОБА_1 з посади судді Червонозаводського районного суду міста Харкова на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України.
Рішення ВРП від 30 травня 2017 року № 1327/0/15-17 позивачка оскаржила в порядку частини сьомої статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України до Великої Палати Верховного Суду. 19 квітня 2018 року Велика Палата Верховного Суду, розглянувши зазначену скаргу позивачки (у справі №11-29сап18), відмовила у її задоволенні, а рішення ВРП від 30 травня 2017 року № 1327/0/15-17 залишила без змін.
Наведене свідчить, що спірне рішення ВРП від 29 серпня 2017 року № 2560/0/15-17
прийнято за поданням Другої Дисциплінарної палати ВРП і обставини, які слугували цьому підставою, були предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду.
У своїй постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що допущені суддею істотні порушення норм процесуального права кваліфіковані Другою Дисциплінарною палатою як істотний дисциплінарний проступок, що є несумісним зі статусом судді, на підставі чого палата вирішила притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді внесення подання ВРП про звільнення її з посади судді.
Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновком ВРП про те, що вказані грубі порушення законодавства, допущені суддею ОСОБА_1, порочать звання судді та підривають авторитет правосуддя і були правильно кваліфіковані як порушення присяги (згідно із законодавством, чинним на момент вчинення відповідних дій) та істотний дисциплінарний проступок у вигляді поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, підриває суспільну довіру до суду (пункти 1, 7 частини дев`ятої статті 109 Закону № 1402-VІІІ). Стягнення у виді внесення подання ВРП про звільнення її з посади судді є пропорційним вчиненому та виправданим із урахуванням часу, що минув з моменту прийняття нею рішень.
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що ВРП та її дисциплінарний орган правильно застосували до судді ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді подання про її звільнення з посади саме за вчинення істотного дисциплінарного проступку.
Пунктом 3 частини п`ятої статті 126 Конституції України та статтею 115 Закону № 1402-VIII встановлено, що підставою для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді. Відповідно до пункту 1 частини дев`ятої статті 109 Закону № 1402-VIII істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов`язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, факт допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя.
З огляду на викладене, Велика Палати Верховного Суду дійшла висновку, що дії, які на момент вчинення суддею дисциплінарного проступку розцінювались як порушення присяги, згідно з чинним законодавством охоплюються ознаками складу істотного дисциплінарного проступку, що є несумісним зі статусом судді.
У підсумку Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ВРП, приймаючи оскаржуване рішення, діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом №1798-VIII, з дотриманням принципу пропорційності в застосуванні дисциплінарного стягнення, оспорюване рішення містить обґрунтовані мотиви, з яких відповідач дійшов правильного висновку про необхідність застосування до судді ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення її з посади.