ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2021 року
м. Київ
справа № 260/1888/20
адміністративне провадження № К/9901/30419/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Стародуба О.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2020 (головуючий суддя: Большакова О.О., судді: Качмар В.Я., Мікула О.І.) у справі №260/1888/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквамінерал" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним наказу та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
У травні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аквамінерал" (далі - ТОВ "Аквамінерал" або позивач) звернулося до суду з позовом до Державної служби геології та надр України (далі - відповідач), в якому просило:
визнати протиправним і скасувати пункт 19 Додатку 1 до наказу Державної служби геології та надр України №92 від 13.03.2020, яким ТОВ "Аквамінерал" відмовлено у наданні спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування андезитів, родовища Гайдоське ділянка №1, ділянка №2, Закарпатська область;
зобов`язати відповідача прийняти рішення у формі наказу про надання ТОВ "Аквамінерал" спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування андезитів, придатних для виробництва каменю бутового, щебеню будівельного, строком на 20 (двадцять) років, родовища Гайдоське ділянка №1, ділянка №2, Закарпатська область, Ужгородський район, в 1,5 км на північний схід с. Гайдош, в адміністративних межах Киблярівської сільської ради;
зобов`язати відповідача надати ТОВ "Аквамінерал" спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування андезитів, придатних для виробництва каменю бутового, щебеню будівельного, строком на 20 (двадцять) років, родовища Гайдоське ділянка №1, ділянка №2, Закарпатська область, Ужгородський район, в 1,5 км на північний схід с. Гайдош, в адміністративних межах Киблярівської сільської ради.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішення, відповідач 02.09.2020 засобами поштового зв`язку подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2020 апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишено без руху у зв`язку з невідповідністю її вимогам статті 295, 296 КАС України, а саме: відсутні докази сплати судового збору; апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення, а вказані підстави для поновлення цього строку визнані судом неповажними. Скаржнику надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.
На виконання вимог вказаної ухвали скаржником було подано до суду клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2020 відмовлено у відкритті апеляційного провадження. Суд апеляційної встановив, що копію оскаржуваного судового рішення було надіслано судом на офіційну електронну адресу відповідача та доставлено останньому 06.07.2020. Таким чином, за висновками апеляційного суду, строк апеляційного оскарження судового рішення закінчився 05.08.2020. Відповідно, з огляду на те, що апеляційну скаргу відповідачем було подано 02.09.2020, то наявні підстави вважати, що така подана із пропуском строку на апеляційне оскарження. Позаяк апелянтом не було наведено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, суд застосував до спірних правовідносин наслідки, встановлені пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати її, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Касаційна скарга обґрунтована тим, що повідомлення учасника справи про прийняте судом рішення відбулося не у спосіб встановлений процесуальним законодавством. Скаржник зазначає, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надсилання процесуальних та інших документів здійснюються в паперовій формі. Оскаржуване судове рішення у паперовій формі було отримане відповідачем 03.08.2020, а отже останній має право на поновлення строку апеляційного оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 01.12.2020 відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 27.01.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
На адресу Верховного Суду від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому останній з посиланням на законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
Верховний Суд переглянув оскаржуване судове рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи встановлених судом, перевірив правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.