ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2021 року
м. Київ
справа № 1340/3590/18
адміністративне провадження № К/9901/17138/20
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді - Гімон М. М., Усенко Є. А.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2020 року (судді Довга О. І., Глушко І. В., Запотічний І. І.) у справі №1340/3590/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація КРТ" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИЛА:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація КРТ" звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 8 травня 2018 року №0004014809, яким збільшено на 50 691 265,11 грн суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість.
Львівський окружний адміністративний суд (суддя Карп`як О. О.) рішенням від 18 квітня 2019 року (повний текст виготовлено 5 травня 2019 року) позов задовольнив.
При цьому суд виходив із того, що наказ від 6 квітня 2018 № 633 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ "Корпорація КРТ" скасований рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року, яке набрало законної сили, тому податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі незаконної перевірки не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.
15 травня 2019 року Офіс великих платників податків ДФС подав до Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, яку ухвалою суду залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (подання документа про сплату судового збору в сумі 925 050,00 грн) протягом 10 днів з моменту отримання копії ухвали.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2019 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС повернуто скаржнику у зв`язку з неусуненням недоліків скарги.
15 квітня 2020 року Офіс великих платників податків ДПС, як правонаступник Офісу великих платників податків ДФС, повторно звернувся до суду із скаргою.
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 травня 2020 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС залишено без руху у зв`язку з порушеннями строків, встановлених частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та несплатою скаржником судового збору у розмірі 31530,00 грн.
На виконання вимог цієї ухвали, у встановлений судом строк, скаржник подав до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване, зокрема тим, що ухвалою апеляційного суду повернуто вперше подану апеляційну скаргу внаслідок несплати апелянтом судового збору; впродовж 2018-2019 років, відповідно до листів управління Державної казначейської служби України у Печерському районі з Офісу великих платників податків ДФС здійснювалось безспірне списання коштів, та було зупинено операції з бюджетними коштами за всіма рахунками, кодами програмної класифікації, та кредитування державного бюджету, економічної класифікації видатків бюджету, крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України.
Розглянувши вказане клопотання, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення та ухвалою від 10 червня 2020 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року.
Не погодившись із цією ухвалою, Офіс великих платників податків ДПС подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, просить її скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Доводи, наведені в касаційній скарзі, про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права обґрунтовані посиланням на те, що апеляційним судом не надано належної правової оцінки обставинам, зазначеним відповідачем як причина пропуску строку на подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції та як підстава для поновлення цього строку.
Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду перевірила правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визнаються в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин у справі.
Як свідчать матеріали адміністративної справи, вперше відповідач подав апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 у межах строку, встановленого статтею 295 КАС України, однак її було повернуто внаслідок невиконання вимог ухвали цього суду про залишення апеляційної скарги без руху.
15 квітня 2020 року Офіс великих платників податків ДПС повторно звернулося з апеляційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року. Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, скаржник обґрунтував посиланням на триваючу фінансову неспроможність Офісу великих платників податків сплатити судовий збір в розмірі 925 050,00 грн (у 2020 року - 31530,00 грн) через обмежене бюджетне фінансування такого роду витрат, зупинення операцій з бюджетними коштами за всіма рахунками Офісу великих платників податків ДПС та накладенням арешту на рахунки, з яких здійснювалася оплата судового збору; ним були вжиті всі можливі заходи щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги, зокрема шляхом звернення із листом від 6 травня 2019 року № 29579/28-10/48-05 про здійснення оплати судового збору у розмірі 925 050,00 грн. Однак, безспірне списання коштів протягом 2019 року відповідно до листів Управління Державної казначейської служби України в Печерському районі з Офісу великих платників податків ДПС та примусове виконання судових рішень про стягнення грошових коштів на користь інших осіб не давали можливості сплатити судовий збір. На підтвердження цих доводів відповідач надав копії відповідних листів.