ПОСТАНОВА
Іменем України
29 січня 2021 року
Київ
справа №554/8466/17
адміністративне провадження №К/9901/20567/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів - Желєзного І.В., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі - управління ПФУ) на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 24 листопада 2017 року у складі судді Савченко А.Г. та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2018 року у складі колегії суддів: Кононенко З.О. (головуючий), суддів: Калиновського В.А., Калитки О.М. у справі за позовом ОСОБА_1 до управління ПФУ про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У жовтні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:
1.1 - визнати протиправними дії управління ПФУ щодо відмови у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 ;
1.2 - скасувати рішення Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 23 серпня 2017 року за № 62, як незаконне;
1.3 - зобов`язати управління ПФУ здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 у розмірі 90% від заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, починаючи з 1 вересня 2017 року, відповідно до довідки Апеляційного суду Полтавської області № 06-29/330/20/2017 від 17 серпня 2017 року, без обмеження максимального розміру довічного утримання.
2. Октябрський районний суд м. Полтави постановою від 24 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2018 року, позов задовольнив.
2.1 Ухвалюючи рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив із того, що допомога на оздоровлення, яка виплачувалася позивачу та з якої фактично був нарахований та сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, враховується в заробіток (дохід) для обчислення її щомісячного довічного грошового утримання.
3. Судами попередніх інстанцій встановлено що:
3.1 З березня 1976 року ОСОБА_1 працював на посаді судді, з якої був звільнений 24 листопада 2015 року з посади судді Апеляційного суду Полтавської області у відставку. З цього часу отримує щомісячне довічне грошове утримання та перебуває на обліку в управлінні ПФУ.
3.2 21 серпня 2017 року він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, у якому просив включити до заробітку для його обчислення матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі посадового окладу 17600 грн, що в розрахунку помісячно складає 1466,67 грн, надавши при цьому для здійснення перерахунку довідку Апеляційного суду Полтавської області про заробітну плату №06-29/330/20/2017 від 17 серпня 2017 року.
3.3 Рішенням управління ПФУ від 23 серпня 2017 року №62 йому відмовлено у проведенні перерахунку, у зв`язку з відсутністю правових підстав.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати зазначені рішення судів та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
4.1 На обґрунтування касаційної скарги зазначив, що законодавством, чинним на час призначення щомісячного грошового утримання позивачу, так і чинним на час звернення до управління ПФУ з відповідною заявою про здійснення перерахунку, до складу суддівської винагороди не входить матеріальна допомога на оздоровлення.
5. Позивач подав відзив на касаційну скаргу. Уважає, що рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому у задоволенні касаційної скарги необхідно відмовити.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
6. Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
7. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
8. Конституційний Суд України у Рішенні від 8 червня 2016 року №4-рп/2016 зазначив, що конституційний статус суддів, які здійснюють правосуддя, та суддів у відставці передбачає їх належне матеріальне забезпечення, яке повинне гарантувати здійснення справедливого, незалежного, неупередженого правосуддя (абзац десятий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини).
Гарантуючи незалежність суддів, держава зобов`язується її забезпечити, зокрема, через матеріальний і соціальний захист, що включає гарантію виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.
9. У рішенні від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 Конституційний Суд України охарактеризував щомісячне довічне грошове утримання як особливу форму соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання суддів, у тому числі після звільнення від виконання обов`язків судді; щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага; особливістю щомісячного довічного грошового утримання полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування (абзаци п`ятий, шостий, сьомий пункту 7 мотивувальної частини).
10. Відповідно до статті 133 Закону №2453-VI (чинної, на момент подання позивачем заяви про звільнення з посади судді у відставку) та статті 135 Закону України від 2 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон №1402-VIII; чинної, на момент звернення з заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання), суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
11. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.