ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2021 року
м. Київ
справа № 580/1873/19
адміністративне провадження № К/9901/35356/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Черкаській області
третя особа без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області
про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,
провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019 (головуючий суддя - Собків Я.М., судді - Земляна Г.В., Степанюк А.Г.)
ВСТАНОВИВ:
І. Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив суд:
- визнати протиправним і скасувати наказ відповідача від 27.12.2018 №538 о/с в частині, що стосується звільненого 07.11.2018 позивача зі служби в поліції згідно з п.2 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу), а також визнати протиправним та скасувати наказ від 03.05.2019 №108 о/с в частині зміни стажу служби позивача;
- зобов`язати відповідача направити документи до ГУ ПФУ в Черкаській області для призначення пенсії звільненому 07.11.2018 зі служби в поліції позивачу за п.2 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу): коректний атестат та довідку із зазначенням відповідної вислуги;
- постановити окрему ухвалу про факт вчинення злочину службовими особами відповідача та встановити судовий контроль за виконанням рішення суду у цій справі.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні рішення прийняті після припинення трудових відносин і не враховують фактичне проходження позивачем служби та набуття відповідного стажу з часу його поновлення згідно з рішенням суду та переведення на іншу посаду до часу його звільнення через хворобу. Вказані обставини вплинули на призначення та розрахунок його пенсії з інвалідності, отримання якої пов`язане з проходженням ним такої служби. Тому позивач вважає, що спірні рішення порушують його права на належний соціальний захист і свідчать про перевищення відповідачем повноважень, оскільки прийняті поза межами встановлених судом обставин.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06.08.2019 позов задоволено повністю.
Визнано протиправним і скасовано накази Головного управління Національної поліції в Черкаській області:
від 27.12.2018 №538 о/с в частині щодо:
- скасування пунктів наказу ГУНП від 23.07.2018 №288 о/с в частинах поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Катеринопільського ВП Звенигородського відділу поліції ГУНП в Черкаській області та призначення його на посаду заступника начальника Монастирищенського ВП Звенигородського відділу поліції ГУНП в Черкаській області;
- скасування пункту наказу ГУНП від 07.11.2018 №451 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п.2 (через хворобу);
від 03.05.2019 №108 о/с в частині щодо змін та доповнень до наказу ГУНП від 27.12.2018 №538 о/с відносно ОСОБА_1 .
Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Черкаській області скласти та направити Головному управлінню Пенсійного Фонду України в Черкаській області для призначення пенсії ОСОБА_1 його грошовий атестат, розрахунок вислуги років на пенсію та довідку про щомісячні додаткові види його грошового забезпечення та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням висновків суду у цьому рішенні.
Відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали та направлення її в органи Державного Бюро Розслідувань та встановлення окремих заходів судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі.
4. Суд першої інстанції виходив з того, що передумовою виникнення підстав спору стало скасування рішення суду першої інстанції, а отже - судова помилка, негативні ризики якої покладено на позивача. Отже, видання відповідачем спірного наказу №288о/с в частині щодо поновлення позивача на посаді згідно з рішенням суду першої інстанції, що у відповідній частині згідно з вимогами процесуального закону підлягало негайному виконанню, було та є правомірними діями відповідача, які не залежали від дій позивача та не містять його вини.
5. Разом з тим, суд зазначив, що відповідач не спростував жодним доказом факту отримання позивачем захворювання, пов`язаного зі службою, що стало підставою видачі наказу №451о/с, дійсності виданих з цього приводу документів про інвалідність позивача, законність отриманого грошового забезпечення, хоча такий обов`язок покладений на відповідача-суб`єкта владних повноважень, що заперечує проти задоволення позову, відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України. На підставі цього суд першої інстанції дійшов висновку про те, що скасування 27.12.2018 відповідачем наказу від 07.11.2018 №451о/с про звільнення позивача через хворобу не є виправданим втручанням відповідача у приватне життя позивача.
6. Крім того, судом вказано на те, що набуття позивачем стажу у спірних правовідносинах мало добросовісний та законний характер, неврахування його є порушенням ст. 78 Закону України "Про Національну поліцію". Також вислуга років поліцейського враховується для призначення йому пенсії відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Оскільки на час видачі спірних наказів відносини служби між сторонами спору були припинені, суд дійшов висновку, що обраний відповідачем спосіб їх зміни не відповідає вимогам закону, а тому спірні накази є протиправними та підлягають скасуванню у відповідних частинах, що стосуються позивача.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
7. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06.08.2019 скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
8. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що висновок суду першої інстанції про те, що на час видачі спірних наказів відносини служби між сторонами спору були припинені, а тому обраний відповідачем спосіб їх зміни не відповідає вимогам закону є необґрунтованим. Суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідач, виносячи спірні накази, діяв у межах та спосіб, встановлені нормами чинного законодавства, та відповідно до рішення суду, яке набрало законної сили та є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб, і підлягало виконанню на всій території України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
9. У грудні 2019 року ОСОБА_1 подано касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2019. У касаційний скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06.08.2019.
10. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував того, що виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2018 було неможливим, оскільки позивач міг бути звільнений не раніше дня скасування судового рішення суду першої інстанції, тобто не раніше 18.12.2018. Позивач вказує, що саме після поновлення його на роботі рішенням суду, яке в подальшому було скасовано, він набув хворобу, яка мала наслідком встановлення позивачу інвалідності ІІ групи, що є підставою для призначення йому пенсії по інвалідності.
11. У касаційній скарзі позивач стверджує, що на момент прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом постанови про скасування рішення суду першої інстанції позивач був звільненим з поліції через хворобу, тобто не перебував з відповідачем у трудових правовідносинах, а тому згадана постанова не мала для позивача юридичних наслідків.
12. Відзиву на касаційну скаргу не подано, що у відповідності до ч. 4 ст. 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
13. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2019 для розгляду справи №580/1873/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Стародуб О.П., судді - Кравчук В.М., Желєзний І.В.
14. Ухвалою Верховного Суду від 27.12.2019 задоволено заяви суддів Стародуба О.П., Кравчука В.М., Желєзного І.В. про самовідвід. Відведено суддів Стародуба О.П., Кравчука В.М., Желєзного І.В. від розгляду справи №580/1873/19. Матеріали передано касаційної скарги №К/9901/35356/19 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду.
15. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівником секретаріату Касаційного адміністративного суду №2243/0/78-19 від 28.12.2019 призначено повторний автоматизований розподіл касаційної скарги.
16. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2019 для розгляду справи №580/1873/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Білак М.В., Калашнікова О.В.
17. Ухвалою Верховного Суду від 03.01.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, встановлено строк для надання відзиву на касаційну скаргу.
18. Ухвалою Верховного Суду від 28.01.2021 адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
19. 28 лютого 2018 року відповідач згідно з наказом №564 притягнув позивача до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось в порушенні вимог ч.1 ст.6, ч.ч. 2-3 ст. 91 Закону України "Про Національну поліцію", ст.1, 4 та п.п.п1-5, 7-10.1 ст.7 Дисциплінарного статуту ОВС, ч.ч.1-4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, наказу Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП від 01.12.2016 №59 "Про затвердження внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та робітників Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП в Черкаській області".
20. Відповідно до наказу від 02.03.2018 №80 о/с позивача звільнено з посади заступника начальника Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП за п.6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) з 02.03.2018.
21. Позивач оскаржив вказані накази до Черкаського окружного адміністративного суду (справа №823/1487/18). Так, рішенням вказаного суду від 04.07.2018 всі спірні накази визнані протиправними та скасовані. Вирішено поновити позивача на вказаній вище посаді з 02.03.2018. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
22. Рішення суду в частині поновлення позивача на посаді допущено до негайного виконання. З цією метою відповідач видав наказ від 23.07.2018 №288 о/с, згідно з яким поновив позивача на вказаній посаді та водночас відповідно до п. 2 ч.1 ст.65 Закону України "Про Національну поліцію" призначив його заступником начальника Монастирищенського відділення поліції Уманського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області у порядку переведення, встановивши йому посадовий оклад в розмірі 3000 грн та звільнивши з посади заступника начальника Катеринопільського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ЗУНП в Черкаській області - з 24.07.2018.
23. 07 листопада 2018 року відповідач видав наказ №451 о/с, згідно з яким звільнив позивача зі служби відповідно до п.2 (через хворобу) ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію", визначивши, що його стаж служби в поліції для виплати відсоткової надбавки за вислугу років становив 16 років 02 місяці та 06 днів, а вислуга років на пільгових умовах - 00 років, 03 місяці та 09днів.
24. 18 грудня 2018 року Шостий апеляційний адміністративний суд у вказаній вище справі виніс постанову, якою скасував рішення суду першої інстанції щодо поновлення позивача на службі, визнав спірні накази відповідача щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення з таких підстав - правомірними.