ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2021 року
м. Київ
справа № 826/14128/16
адміністративне провадження № К/9901/36069/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів - Мороз Л.Л., Тацій Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 жовтня 2017 року (суддя Шрамко Ю.Т.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року (колегія суддів: Літвіна Н.М., Коротких А.Ю., Федотов І.В.) у справі № 826/14128/16 за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Добробут-Дитинство" про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Медичний центр "Добробут - Дитинство", про визнання протиправною бездіяльності Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації щодо відмови у встановленні фізичних перешкод (огороджень, квітників) на межі прибудинкової території (південного, північного, східного, західного боку) будинку АДРЕСА_1 ; зобов`язання Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації встановити фізичні перешкоди (огородження, квітники) на межі прибудинкової території (з південного, північного, східного, західного боку) будинку АДРЕСА_1 .
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.10.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами не надано оцінки бездіяльності відповідача з приводу нерозгляду неодноразових звернень позивача та інших мешканців будинку щодо обмеження руху транспортних засобів на прибудинковій території. Також судами не взято до уваги існування раніше встановленого шлагбауму, який відповідач не встановлює повторно.
Ухвалою Верховного Суду від 16.03.2018 відкрито касаційне провадження.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
У зв`язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засідання, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судами встановлено, ОСОБА_1 проживає у багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 .
ТОВ "Медичний центр "Добробут - Дитинство" здійснює медичну практику у нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 .
З огляду на значне збільшення потоку стороннього автотранспорту у безпосередній близькості до житлового будинку АДРЕСА_1 в результаті господарської діяльності медичного закладу ТОВ "Медичний центр "Добробут - Дитинство", погіршилися санітарно-гігієнічні та безпечні умови проживання і відпочинку жителів вказаного будинку. При цьому, позивач наголошував на тому, що медичний центр має окремий заїзд, яким не користується, натомість відвідувачі вказаного медичного закладу здійснюють паркування своїх автомобілів поблизу будинку, в якому проживає позивач, здійснюючи перешкоди в користуванні прибудинковою територією.
У зв`язку із зазначеними обставинами, ОСОБА_1 звертався до Міністерства охорони здоров`я України, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Прокуратури Шевченківського району м. Києва, Прокуратури м. Києва, народних депутатів України про вирішення ситуації, яка склалася біля його будинку у зв`язку із проїздом та паркуванням стороннього автотранспорту.
Листом від 13.07.2016 № 109.КО-13456 Шевченківська районна в м. Києві державна адміністрація повідомила позивача про те, що ними неодноразово розглядалось питання заїзду автотранспорту до медичного закладу ТОВ "Медичний центр "Добробут - Дитинство". Зважаючи на обмежену площу прибудинкової території будинку АДРЕСА_1, заїзд до медичного закладу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, розташований у безпосередній близькості до зазначеного житлового будинку. Оскільки рельєф місцевості, на якій розміщений мікрорайон " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", та вищезазначені будинки, є гористим, перенесення проїзду безпосередньо до території, прилеглої до медичного центру, є технічно неможливим. З метою попередження надзвичайних ситуацій, що можуть виникнути, встановлення фізичних перешкод, які унеможливлюють заїзд на прибудинкову територію, є недоцільним.
Вважаючи незаконною бездіяльність відповідача стосовно відмови у встановленні фізичних перешкод (огороджень, квітників) на межі прибудинкової території будинку АДРЕСА_1, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем не доведено, а судом не встановлено протиправної бездіяльності Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації стосовно відмови у встановленні фізичних перешкод на межі прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 .
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 119 Конституції України, місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують: 1) виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади; 2) законність і правопорядок; додержання прав і свобод громадян; 3) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку; 4) підготовку та виконання відповідних обласних і районних бюджетів; 5) звіт про виконання відповідних бюджетів та програм; 6) взаємодію з органами місцевого самоврядування; 7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.