ПОСТАНОВА
Іменем України
29 січня 2021 року
м. Київ
справа №646/6177/17
адміністративне провадження №К/9901/450/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Слобожанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова
на постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 28 вересня 2017 року (суддя Шелест І.М.)
та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року (колегія у складі суддів Присяжнюка О.В., Русанової В.Б., Курило Л.В.)
у справі № 646/6177/17
за позовом ОСОБА_1
до Слобожанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова
про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинення дій, скасування рішення.
І. РУХ СПРАВИ
1. У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Слобожанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова.
2. У позові просила:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років згідно із Законом України "Про прокуратуру";
- скасувати рішення Управління ПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова від 03.10.2016 та рішення Слобожанського об`єднаного управління ПФУ України від 28.08.2017 про відмову у призначенні пенсії;
- зобов`язати відповідача призначити та виплатити пенсію за вислугу років з 28.09.2016 з розрахунку 90% від середнього розмірі місячної заробітної плати без обмеження її максимального розміру відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру".
3. Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 28.09.2017 з мотивів пропуску строку залишено без розгляду позовні вимоги щодо скасування рішення Управління ПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова від 03.10.2016.
4. Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 28.09.2017 позов задоволено частково:
- визнано неправомірними дії Слобожанського об`єднаного управління ПФУ України щодо відмови ОСОБА_2 в призначенні пенсії за вислугу років;
- скасовано рішення Слобожанського об`єднаного управління ПФУ України від 28.08.2017 щодо відмови ОСОБА_2 призначенні пенсії за вислугу років;
- зобов`язано Слобожанське об`єднане управління ПФУ України призначити та виплачувати ОСОБА_2 пенсію за вислугу років, починаючи з 23.08.2017 з розрахунку 90 % заробітної від середнього розміру щомісячної заробітної плати без обмеження її максимального розміру відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру";
- стягнено з Слобожанського об`єднаного управління ПФУ України на користь ОСОБА_2 відшкодування судового збору у розмірі 640,00 грн.
- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
5. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2017 змінено постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 28.09.2017, викладено абз. 4 резолютивної частини постанови в такій редакції:
"Зобов`язати Слобожанське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова призначити та виплачувати ОСОБА_2 пенсію за вислугу років, починаючи з 23.08.2017 року, з розрахунку 80 % заробітної плати від середнього розміру щомісячної заробітної плати без обмеження її максимального розміру, відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру".
У іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
6. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017 виправлено описку в постанові суду від 23.11.2017, вказано по тексту постанови прізвище позивача - " ОСОБА_1 ".
7. 04.01.2019 Слобожанське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 28.09.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2017, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
8. Ухвалою Верховного Суду від 26.01.2018 було відкрито касаційне провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 протягом 1991-1996 років навчалася в Донецькому державному університеті за спеціальністю "Правознавство" та отримала диплом спеціаліста за кваліфікацією "юрист"; 18.03.1996 почала працювати в органах прокуратури.
10. 28.09.2016 позивач звернулася для призначення пенсії до Управління ПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова.
11. Рішенням від 03.10.2016 останнє відмовило в призначення пенсії, мотивуючи це тим, що Законом України від 02.03.2015 № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (далі - Закон № 213-VIII) з 01.06.2015 скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначається відповідно до Закону України "Про прокуратуру". Немає підстав для зарахування до вислуги років, що дає право на пенсію, період навчання ОСОБА_2 у Донецькому державному університеті, оскільки у дипломі про освіту зазначено прізвище " ОСОБА_1 ", та відповідно до Закону України "Про прокуратуру" передбачено зарахування до вислуги Ѕ строку навчання у вищому навчальному закладі.
12. 18.08.2017 Донецький національний університет ім. Василя Стуса у листі підтвердив навчання ОСОБА_2 у Донецькому державному університеті та видання 27.06.1996 диплому спеціаліста серії НОМЕР_1.
13. 23.08.2017 ОСОБА_2 звернулася до правонаступника Управління ПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова - Слобожанського об`єднаного управління ПФУ України з заявою про призначення пенсії.
14. Рішенням від 28.08.2017 їй повторно відмовлено у призначенні пенсії з підстав скасування норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким призначаються пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру".
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
15. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 покликалася на те, що на час її обох звернень до органів ПФУ спеціальний порядок призначення пенсій працівникам органів прокуратури визначався ст. 86 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1697-VII).
Вважала, що у силу ст. 22, 58, 64 Конституції України має право на призначення пенсії за вислугу років на підставі ст. 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-XII "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1789-XII) у редакції від 12.07.2001 у розмірі 90 % суми місячного (чинного) заробітку як прокурора без обмеження максимального розміру.
16. Відповідач просив відмовити у задоволенні позову. Зазначав, що норми Закону № 213-VIII, які встановлюють обмеження у виплаті призначених пенсій, зокрема відповідно до Закону України "Про прокуратуру", не визнавалися неконституційними. При прийнятті рішення ПФУ керувалося п. 2.1. Рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011 № 20-рп/2011. Позивач пропустила строки звернення до суду з цим позовом.
IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має достатній стаж для призначення пенсії за вислугу років та додаткові гарантії соціального захисту з боку держави як працівник прокуратур відповідно до ч. 1 ст. 50-1 Закону № 1789-XII. Збільшення необхідного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону № 1697-VII, у порівнянні зі ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, з 20 до 22 років 6 місяців, є звуженням прав позивача в розумінні Конституції України.
18. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції в частині неправомірності дій відповідача щодо відмови позивачці в призначенні пенсії за вислугу років згідно Закону України "Про прокуратуру" та наявності підстав для призначення пенсії з 23.08.2017.
Водночас, змінюючи рішення суду першої інстанції, дійшов висновку, що розмір пенсії позивача повинен визначатися відповідно до Закону № 1789-ХІІ у редакції від 17.05.2012, чинній на момент виникнення права на пенсійне забезпечення, та становити 80% від суми середньої місячної заробітної плати.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
19. Відповідач у касаційній скарзі звертає увагу на те, що:
- не було підстав для зарахування до стажу періоду навчання у Донецькому державному університеті, оскільки диплом видано на прізвище ОСОБА_1 ;
- з 01.06.2015 пенсії у порядку та умовах, визначених Законом України "Про прокуратуру" не призначаються та не перераховуються;
- відповідно до ч. 15 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" особам, які працюють на посадах та на умовах, передбачених Законом "Про прокуратуру" призначені пенсії не виплачуються. Оскільки позивачка працює в органах прокуратури на посаді, що дає їй право на призначення пенсії за вислугою років, законних підстав для здійснення виплати призначеної позивачеві з 28.09.2016 пенсії немає.
20. Позивач подала відзив, що надійшов 16.02.2018. Просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалені у справі судові рішення без змін, обґрунтовуючи це тим, що відповідач не навів прикладів неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Помилка у прізвищі була підставою для рішення від 03.10.2016 про відмову у призначенні пенсії. В частині вимог, що стосуються оскарження цього рішення позовну заяву залишено без розгляду.
Оскаржуване рішення ПФУ ґрунтується лише на одній підставі - п. 5 "Прикінцеві положення" Закону № 213-VIII. Суд обґрунтовано підтвердив її право на пенсію відповідно до ст. 50-1 Закону № 1789-XII.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
22. Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.