Постанова
Іменем України
28 січня 2021 року
м. Київ
справа № 545/140/18
провадження № 61-4784 св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи,
третя особа - комунальне підприємство "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" Полтавської обласної ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи на рішення Полтавського районного суду Полтавської області, у складі судді Потетія А. Г., від 05 липня 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Одринської Т. В., Дорош А. І., Триголова В. М., від 05 лютого 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи (далі - ПОЦМСЕ), третя особа - комунальне підприємство "Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи" Полтавської обласної ради, про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та зобов`язання видати трудову книжку,
В обґрунтування позову вказала, що наказом № 52-к від 18 грудня 2017 ПОЦМСЕ її поновлено на посаді лікаря-терапевта обласної медико- соціальної експертної комісії ПОЦМСЕ, визначено робоче місце, попереджено про невідворотність дисциплінарної відповідальності за порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку установи та невиконання законних вимог керівника, а також надано ксерокопії трудової книжки.
Наказом № 53-к від 20 грудня 2017 року ПОЦМСЕ її звільнено з вказаної посади за прогул без поважних причин. Зазначений наказ винесений з порушенням норм трудового законодавства та є незаконним, оскільки вказані накази були отримані нею одночасно під час судового засідання 20 грудня 2017 року в Полтавському районному суді Полтавської області при розгляді справи за її заявою про заміну сторони виконавчого провадження. Наказ, яким її було поновлено на роботі, вона отримала поштою 29 грудня 2017 року. При цьому штемпель на поштовому відправленні вказує на те, що його відправили поштою лише 18 грудня 2017 року. У порушення трудового законодавства вона не надавала пояснень, при звільненні з нею не було проведено повного розрахунку та не видано трудову книжку, що є порушенням статті 116 КЗпП України та підставою до застосування положень статті 117 КЗпП України.
За таких обставин позивач просила суд поновити її на роботі, стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу та зобов`язати відповідача видати трудову книжку.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 05 липня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ № 53-к від 20 грудня 2017 року Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи "Про звільнення ОСОБА_1 з посади лікаря терапевта обласної медико-соціальної експертної комісії Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи за прогул без поважних причин".
Поновлено ОСОБА_1 на посаді лікаря терапевта обласної медико-соціальної експертної комісії Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи з 20 грудня 2017 року.
Стягнуто з Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 20 грудня 2017 року по час розгляду справи в суді з розрахунку середньоденної заробітної плати, що становить 243,68 грн за один робочий день, а загалом за 133 робочих днів у загальній сумі 32 409, 44 грн.
Зобов`язати Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи видати ОСОБА_1 трудову книжку.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду в частині стягнення середнього заробітку та в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі допущено до негайного виконання.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що звільнення позивача було проведено з порушенням трудового законодавства, а тому її слід поновити на посаді. Крім того, невиплата працівникові всіх належних при звільненні сум є триваючим правопорушенням, а отже, останній може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку, тому суд вважав законною вимогу позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20 грудня 2017 року по час ухвалення рішення судом, що складає 133 робочі дні.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року частково задоволено апеляційну скаргу Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи в особі голови ліквідаційної комісії Новікова Є. С., скасовано рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 05 липня 2018 року та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .
Скасовано наказ № 53-к від 20 грудня 2017 року Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи "Про звільнення ОСОБА_1 з посади лікаря терапевта обласної медико-соціальної експертної комісії Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи за прогул без поважних причин".
Поновлено ОСОБА_1 на посаді лікаря терапевта обласної медико- соціальної експертної комісії Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи з 20 грудня 2017 року.
Стягнуто з Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 20 грудня 2017 року по час розгляду справи в суді з розрахунку середньоденної заробітної плати, що становить 243,68 грн за один робочий день, у загальній сумі 68 474,08 грн.
Стягнуто з Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи на користь держави судовий збір в сумі 2 094, 34 грн.
Рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 5 360,96 грн та в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі допущено до негайного виконання.
У задоволені позову в частині зобов`язання Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи видати ОСОБА_1 трудову книжку - відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач не була обізнана про існування наказу про її поновлення на роботі, що перешкодило останній виконати його, а тому її було звільнено з роботи з грубим порушенням законодавства про працю і за таких обставин висновок місцевого суду про скасування наказу № 53-к від 20 грудня 2017 року Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи та поновлення ОСОБА_1 на посаді є правильним. Крім того, невиплата працівникові всіх належних при звільненні сум є триваючим правопорушенням, а отже, останній може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку, тому суд вважав законною вимогу позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20 грудня 2017 року по час ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, що складає 281 робочий день.
Помилковим є висновок суду першої інстанції про задоволення вимоги позивача про зобов`язання Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи видати їй трудову книжку, оскільки це призведе до порушення трудового законодавства у частині внесення роботодавцем запису про скасування наказу про її звільнення та про поновлення її на роботі. Крім того, саме на роботодавця покладено обов`язок забезпечення обліку та належного зберігання трудових книжок працівників.
Справу розглянуто судом першої інстанції за відсутності представника відповідача, не повідомленого належним чином про день та час розгляду справи, що є безумовною підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у липні 2019 року до Верховного Суду, Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що позовна заява в редакції від 19 січня 2018 року не містить конкретизованої вимоги про стягнення коштів з Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи саме на користь ОСОБА_1, а тому суд апеляційної інстанції при вирішенні справи вийшов за межі позовних вимог. Обраний позивачем спосіб захисту своїх прав шляхом скасування спірного наказу не передбачений чинним законодавством, що є підставою для відмови у позові.
Касаційна скарга не містить доводів щодо правильності розрахованої судами суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнутої з роботодавця на користь працівника, а тому законність оскаржуваних судових рішень у цій частині не переглядається судом касаційної інстанції з огляду на вимоги статті 400 ЦПК України.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 23 липня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
У вересні 2019 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, мотивований незгодою із її доводами та законністю й обґрунтованістю оскаржуваних судових рішень.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Полтавського районного суду від 11 липня 2017 року, яке набрало законної сили, у справі за позовом ОСОБА_1 до ПОЦМСЕ про скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді, ОСОБА_1 було поновлено на посаді лікаря-терапевта обласної МСЕК ПОЦМСЕ з 15 липня 2016 року.
Постановою головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Полтава Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Проніної Л. М. (ВП № 54301636) від 17 липня 2017 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №545/2959/16-ц від 11 липня 2017 року, виданого Полтавським районним судом Полтавської області про поновлення ОСОБА_1 на посаді лікаря-терапевта обласної МСЕК ПОЦМСЕ з 15 липня 2016 року.
Наказом № 52-к від 18 грудня 2017 року ПОЦМСЕ "Про поновлення ОСОБА_1 на посаді лікаря терапевта обласної медико-соціальної експертної комісії ПОЦМСЕ на виконання рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 11 липня 2017 у справі № 545/2959/16-ц" ОСОБА_1 поновлено на займаній посаді.
Наказом № 53-к від 20 грудня 2017 року ПОЦМСЕ "Про звільнення ОСОБА_1 з посади лікаря терапевта обласної медико-соціальної експертної комісії ПОЦМСЕ за прогул без поважних причин" звільнено ОСОБА_1 з посади лікаря терапевта обласної медико-соціальної експертної комісії ПОЦМСЕ за прогул без поважних причин.
Вказані накази (наказ № 52-к від 18 грудня 2017 року та наказ № 53-к від 20 грудня 2017 року) позивачем були отримані одночасно під час судового засідання 20 грудня 2017 року Полтавського районного суду Полтавської області по справі № 545/2959/16-ц за заявою ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, про що зазначено у судовому рішенні Полтавського районного суду Полтавської області від 20 грудня 2017 року у зазначеній справі.
Крім того, наказ № 52-к від 18 грудня 2017 року про своє поновлення на займаній посаді ОСОБА_1 отримала поштою 29 грудня 2017 року. Штемпель на поштовому відправленні наказу вказує на те, що було відправлено поштою 18 грудня 2017 року о 17 год. 00 хв.
При наданні ОСОБА_1 в судовому засіданні наказу про звільнення № 53-к від 20 грудня 2017 року їй не надана трудова книжка, а також не проведений розрахунок в повному обсязі.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.