Постанова
Іменем України
20 січня 2021 року
м. Київ
справа № 752/24638/18
провадження № 61-13652св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах якої діє адвокат Абросімова Оксана Василівна, на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 04 березня 2020 року у складі судді Комаревцевої Л. В. та постанову Київського апеляційного суду від 28 липня 2020 року у складі колегії суддів: Писаної Т. О., Приходька К. П., Журби С. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики за борговою розпискою.
Позовна заява мотивована тим, що 14 вересня 2017 року між нею та ОСОБА_2 укладений договір позики. На підтвердження укладення зазначеного договору та його умов, відповідачем було надано позивачу власноруч написану розписку.
Згідно із вказаним договором вона передала ОСОБА_2 у присутності свідків: ОСОБА_4 та ОСОБА_5, кошти в розмірі 8 937 000 грн строком до 14 грудня 2017 року.
Зазначала, що невід`ємною частиною зазначеного договору була заява ОСОБА_3 про надання згоди її чоловіку ОСОБА_2 на отримання позики в інтересах сім`ї.
14 вересня 2017 року ОСОБА_3 відповідно до заяви, усвідомлюючи природу заяви та значення своїх дій, надала згоду своєму чоловікові ОСОБА_2 на отримання позики в інтересах сім`ї від ОСОБА_1 в розмірі 8 937 000 грн, що еквівалентно 331 000 доларів США.
Позивач посилалась на те, що на момент звернення до суду з позовом, відповідач грошових коштів не повернув, умови договору не виконав та жодним чином не проінформував позивача про дату повернення грошових коштів.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила стягнути із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на її користь заборгованість за договором позики від 14 вересня 2017 року в розмірі 8 937 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 04 березня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнено солідарно зі ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 14 вересня 2017 року в розмірі 8 937 000 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що згідно з частиною четвертою статті 65 Сімейного кодексу України (далі - СК України) грошові кошти за договором позики отримано ОСОБА_2 в інтересах сім`ї, ураховуючи надану ОСОБА_3 згоду на отримання чоловіком позики, відповідачі повинні нести солідарну відповідальність за невиконання зобов`язань за договором позики.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 28 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення. Рішення Дарницького районного суду міста Київ від 04 березня 2020 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_3 у день укладення договору позики, 14 вересня 2017 року, надала згоду на отримання чоловіком позивача грошових коштів у борг та підтвердила, що договір укладатиметься її чоловіком в інтересах сім`ї.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2020 року ОСОБА_3, в інтересах якої діє адвокат Абросімова О. В., подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
У жовтні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 січня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому, що солідарні зобов`язання виникають лише у випадках, встановлених договором або законом. Розпискою від 14 вересня 2019 року не передбачалися умови про надання зобов`язанню солідарного характеру. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову приводу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам. Грошові кошти, отримані її чоловіком в інтересах їх сім`ї, не мають солідарного характеру та не створюють для ОСОБА_3 зобов`язань за договором позики від 14 вересня 2017 року. Суди, надавши оцінку письмовому доказу - договору позички (розписці) застосував до неї положення закону, що регулює не відносини позички, а відносини позики.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі № 761/4283/16-ц (провадження № 61-213св18), у постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1967цс15, у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-63цс15, у постанові Верховного Суду України від 18 січня 2017 року у справі № 6-2789цс16, у постанові Верховного Суду України від 19 червня 2013 року у справі № 6-55цс13, у постанові Верховного Суду України від 27 квітня 2016 року у справі № 6-486цс16.
Відзив на касаційну скаргу позивач не подала.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_3, в інтересах якої діє адвокат Абросімова О. В., задоволенню не підлягає.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
14 січня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрований шлюб, про що Голосіївським районним у м. Києві відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві зроблено актовий запис за № 311 (а.с. 20).
14 вересня 2017 року ОСОБА_2 згідно із умовами розписки отримав у позичку від ОСОБА_1 8 937 000 грн, що в еквіваленті 331 000 доларів США, за погодженим сторонами курсом на день підписання (1 долар = 27.00 гривень) терміном три місяці, до 14 грудня 2017 року.
Розписка підписана у присутності свідків: ОСОБА_4, ОСОБА_5 (а.с. 7).
14 вересня 2017 року ОСОБА_3 відповідно до заяви, усвідомлюючи природу заяви та значення своїх дій, перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, діючи добровільно за відсутності будь-якого примусу як фізичного, так і психічного, маючи необхідний обсяг дієздатності, надала згоду своєму чоловікові ОСОБА_2 на отримання позики в інтересах сім`ї від ОСОБА_1 у розмірі 8 937 000 грн, що в еквіваленті 331 000 доларів США. У заяві зазначено, що факт перебування в шлюбі перевірено (а.с. 8).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
Згідно із статтею 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.
За статтею 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
За приписами частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 827 ЦК України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов`язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.
За своєю суттю розписка про отримання в борг коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.