Постанова
Іменем України
20 січня 2021 року
м. Київ
справа № 203/2/19
провадження № 61-6983св20
Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - заступник керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області,
відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області,
треті особи: ОСОБА_1, Миколаївська сільська рада Петропавлівського району Дніпропетровської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 25 квітня
2019 року у складі судді Полубана М. П. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 березня 2020 року у складі колегії суддів: Лаченкової О. В.,
Варенко О. П., Городничої В. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року заступник керівника Павлоградської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, треті особи: ОСОБА_1, Миколаївська сільська рада Петропавлівського району Дніпропетровської області, про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
На обгрунтування позовних вимог зазначав, що 23 червня 2006 року між Петропавлівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 укладений договір оренди землі, за умовами якого Петропавлівська районна державна адміністрація (орендодавець) передала в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку площею 58,3 га на території Миколаївської сільської ради Петропавліського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1223882500:05:001:1204, на строк 5 років. Зазначений договір засвідчено в Миколаївській сільській раді Петропавлівського району Дніпропетровської області 23 червня 2006 року та зареєстровано у Петропавлівському районному відділі центру державного земельного кадастру 24 лютого 2010 року за
№ 041012900314.
24 лютого 2015 року строк дії договору оренди сплив. 19 серпня 2015 року, майже через шість місяців після закінчення строку дії договору оренди, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із заявою про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 58,3 га в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. За результатами розгляду зазначеної заяви Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, та розʼяснено, що згідно з вимогами статті 134 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них обʼєктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
01 червня 2017 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із заявою про поновлення строку дії договору оренди землі від 24 лютого 2010 року. За результатами розгляду зазначеної заяви Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області видано наказ від 13 червня 2017 року № 4-3640/15-17-СГ про поновлення договору оренди землі, укладеного 23 червня 2006 року, укладеного між Петропавлівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1, зареєстрованого у Петропавлівському районному відділі центру державного земельного кадастру 24 лютого 2010 року за № 041012900314.
Наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області
від 13 червня 2017 року № 4-3640/15-17-СГ є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки ОСОБА_1 у визначений законом строк не звертався ні до Петропавлівської районної державної адміністрації, ні до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з клопотанням про продовження у порядку статті 33 Закону України "Про оренду землі" строку дії договору, а тому відповідач не мав визначених законом підстав для поновлення договору оренди землі.
Згідно з офіційною інформацією управління Держгеокадастру у Петропавлівському районі Дніпропетровської області, земельна ділянка, кадастровий номер 1223882500:05:001:1204, належить до земель резервного фонду Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, та відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення.
У період з 02 листопада 2016 року по 04 листопада 2016 року, Державною екологічною інспекцією в Дніпропетровській області, на підставі ухвали слідчого судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2016 року у кримінальному провадженні № 42016041880000043, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 вересня 2016 року за фактом виявленого прокурором самовільного зайняття вищезазначеної земельної ділянки, проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України щодо використання земельної ділянки, про що складений акт перевірки у якому зафіксовано факт самовільного зайняття земельної ділянки площею 55,2872 га, кадастровий номер 1223882500:05:001:1204, що розташована за межами населеного пункту на території Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, та факт спричинення шкоди у розмірі 64 783,30 грн, заподіяної унаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.
У ході досудового розслідування зазначеного кримінального провадження встановлено, що спірну земельну ділянку продовжує обробляти ОСОБА_1 .
Ураховуючи, що розмір шкоди, заподіяної унаслідок самовільного зайняття земельної ділянки є незначним, постановою старшого слідчого Петропавлівського ВП Павлоградського ВП ГУ НП у Дніпроперовській області
від 31 січня 2017 року, кримінальне провадження № 42016041880000043 закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 197-1 Кримінального кодексу України (далі - КК України). Одночасно копію постанови про закриття кримінального провадження направлено до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області для вирішення питання про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення строку повернення тимчасово зайнятої земельної ділянки.
Постановою Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області
від 09 березня 2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 54 Кодексу про адміністративні правопорушення України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170,00 грн, який він сплатив того ж дня, чим фактично визнав факт припинення орендних правовідносин щодо користування спірною земельною ділянкою.
Таким чином, незважаючи на те, що договір оренди землі припинено у зв`язку із закінченням строку його дії, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області оскаржуваним наказом поновило його умови, унаслідок чого ОСОБА_1 набув права оренди земельної ділянки без проведення земельних торгів, як це передбачено статтею 124 ЗК України.
Посилаючись на наведене, а також на те, що Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, як орган виконавчої влади, який виступає субʼєктом права власності на спірну земельну ділянку (статті 80, 84 ЗК України), не здійснює належним чином захист державних майнових прав, що підтверджується тривалим невжиттям заходів, спрямованих на скасування оскаржуваного наказу, унаслідок чого унеможливлюється передача цієї земельної ділянки на конкурентних засадах іншим користувачам, прокурор просив визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 13 червня 2017 року № 4-3640/15-17-СГ про поновлення договору оренди землі, укладеного 23 червня
2006 року між Петропавлівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1, зареєстрованого у Петропавлівському районному відділі центру державного земельного кадастру 24 лютого 2010 року за № 041012900314.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області
від 25 квітня 2019 року позов заступника керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що згідно з частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди землі, та за відсутності протягом одного місяця заперечення орендодавця у поновленні договору землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Факт користування
ОСОБА_1 спірною земельною ділянкою підтверджується: актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, складеним Державним інспектором з охорони навколишнього природоохоронного середовища Дніпропетровської області; постановою старшого слідчого СВ Петропавлівського ВП Павлоградського ВП ГУНП від 30 січня 2017 року про закриття кримінального провадження; протоколом про адміністративне правопорушення від 22 лютого 2017 року № 13247; постановою державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області від 09 березня 2017 року, за наслідками розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 22 лютого 2017 року
№ 13247. Матеріали справи не містять доказів надання орендодавцем у місячний строк з дня закінчення строку дії договору оренди землі письмових заперечень щодо його поновлення. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірний наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 13 червня 2017 року № 4-3640/15-17-СГ лише засвідчує факт поновлення договору оренди землі, укладеного 23 червня
2006 року між Петропавлівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1, факт державної реєстрації якого засвідчено в Миколаївській сільській раді Петропавлівського району 23 червня 2006 року та зареєстровано у Петропавлівському районному відділі центру державного земельного кадастру 24 лютого 2010 року за № 041012900314, у порядку визначеному частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин, а тому підстави для його скасування відсутні.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 березня 2020 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області залишено без задоволення, рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2019 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, рішення суду є законним та обгрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи
У квітні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
першого заступника прокурора Дніпропетровської області, у якій заявник просив рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області
від 25 квітня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 24 березня 2020 року скасувати, ухвалити у справі нове судове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, зокрема зазначав, що суди застосували норми матеріального права без урахування висновків викладених у постановах Верховного Суду України від 23 березня 2016 року у справі № 6-146цс16,
від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2027цс15, Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц та Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 188/823/17, та ухвалили рішення з порушенням норм процесуального права, оскільки справу було помилково віднесено до категорії малозначних та розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 2 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що надаючи оцінку можливості поновлення договору оренди землі, Верховний Суд України у постановах
від 23 березня 2016 року у справі № 6-146цс16, від 13 квітня 2016 року у справі
№ № 6-2027цс15 вказав, що для поновлення договору оренди землі з підстав передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди. Зазначені правові висновки узгоджуються з постановою Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі
№ 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18). Натомість, ОСОБА_1 не дотримався вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі" щодо поновлення договору оренди землі від 23 червня 2006 року, оскільки у строки та порядку встановленому статтею 33 Закону України "Про оренду землі" не повідомив відповідача про свій намір поновити договір оренди землі, а отже набуття ним права оренди спірної земельної ділянки мало здійснюватися на загальних підставах, передбачених частиною першою статті 134, статтею 135 ЗК України, тобто за результатом земельних торгів.
Порушення апеляційним судом норм процесуального права полягає у помилковому віднесенні ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 02 липня 2019 року зазначеної справи до малозначних, наслідком чого стало її вирішення апеляційним судом у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, тоді як ураховуючи предмет спору, а також відсутність відповідної практики Верховного Суду з приводу повноважень органів Держгеокадастру України та застосування положень статей 124, 134, 135 ЗК України, зазначена справа не є малозначною, а тому суд першої інстанції обгрунтовано розглянув її у порядку загального позовного провадження.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2020 року відкрито касаційне провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України, пункту 2 частини третьої статті 411 ЦПК України, та витребувано справу з місцевого суду.
Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2021 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
За змістом частини другої статті 389 ЦПК України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
Судами попередніх інстанцій установлено, що 23 червня 2006 року між Петропавлівською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 укладений договір оренди землі, за умовами якого орендодавець (Петропавлівська районна державна адміністрація) передала в оренду орендарю
( ОСОБА_1 ) земельну ділянку площею 58,3 га на території Миколаївської сільської ради Петропавліського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1223882500:05:001:1204, на строк 5 років. Зазначений договір засвідчено у Миколаївській сільській раді Петропавлівського району 23 червня 2006 року та зареєстровано у Петропавлівському районному відділі центру державного земельного кадастру 24 лютого 2010 року за № 041012900314.
Пунктом 12.1 договору оренди землі визначено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Строк дії договору оренди землі закінчився 24 лютого 2015 року.