ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2021 року
м. Київ
справа № 757/43211/16
провадження № 61-9864св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. 0. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М., Тітова М. Ю.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 21 червня 2018 року в складі судді Мирошниченко О. В. та на постанову Київського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року в складі колегії суддів Пікуль А. А., Борисової О. В., Невідомої Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним договір споживчого кредиту № 410/142/07-Ж від 30 жовтня 2007 року, укладений між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 .
В обґрунтування вимог позовної заяви посилався на те, що оспорюваний кредитний договір укладено з порушенням вимог Закону України "Про захист прав споживачів".
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 21 червня 2018 року позовну заяву залишено без розгляду.
Суд першої інстанції виходив із повторної неявки в судове засідання належно повідомленого про розгляд справи позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 21 червня 2018 року - без змін.
Апеляційний суд уважав, що ухвала постановлена з дотриманням норм процесуального права та погодився з висновками суду першої інстанції щодо належного повідомлення позивача про розгляд справи.
Аргументи учасників справи
15 травня 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення, які просив скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Зазначає, що суди дійшли помилкового висновку про належне повідомлення позивача судом першої інстанції про розгляд справи, оскільки поштові відправлення, адресовані ОСОБА_1, були повернуті до суду за закінченням встановленого терміну зберігання. Судові повістки на адресу зареєстрованого місця проживання позивача судом не направлялися.
Вважає помилковим висновок апеляційного суду про те, що позивач в ході розгляду справи змінив місце проживання та в порушення вимог частини першої статті 131 ЦПК України не повідомив суд про таку обставину, оскільки зазначення у позовній заяві адреси проживання ОСОБА_1, відмінної від адреси зареєстрованого місця проживання, є опискою, допущеною його представником.
Вказує також, що суди безпідставно не врахували подану заяву до суду першої інстанції про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.
Відзиву на апеляційну скаргу від учасників справи до Верховного Суду не надходило.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.
Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України(тут і далі в редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.