ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2021 року
м. Київ
справа № 537/845/20
провадження № 61-8874 св 20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Головуючого - Крата В. І.
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Вільна профспілка Полтавського загону воєнізованої охорони Південної залізниці,
відповідач - Первинна профспілкова організація відокремленого підрозділу "Полтавський загін воєнізованої охорони" державного підприємства "Південна залізниця",
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Голови профспілкового комітету Вільної профспілки Полтавського загону воєнізованої охорони Південної залізниці на ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 березня 2020 року в складі судді Мурашова Н. В. та на постанову Полтавського апеляційного суду від 25 травня 2020 року в складі колегії суддів Обідіної О. І., Бутенко С. Б., Прядкіної О. В.
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 року Вільна профспілка Полтавського загону воєнізованої охорони Південної залізниці звернулася до суду з позовом до Первинної профспілкової організації відокремленого підрозділу "Полтавській загін воєнізованої охорони" Державного підприємства "Південна залізниця" про позбавлення відповідача права представляти інтереси працівників Виробничого підрозділу "Полтавській загін воєнізованої охорони" регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" при підписанні Колективного договору.
В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що відповідач - первинна профспілкова організація відмовляється створити спільний представницький орган (СПО) разом із позивачем - вільною профспілкою, а отже має бути позбавлена права представляти інтереси працівників у відповідності до норм частини другої статті 12 КЗпП України.
Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 березня 2020 року, залишеною без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 25 травня 2020 року, відмовлено у відкритті провадження у цій справі.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що вказаний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскількиє спором непозовного провадження, до якого застосовується примирно-третейський порядок вирішення, правовий механізм якого визначено Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".
Аргументи учасників справи
У червні 2020 року Вільна профспілка Полтавського загону воєнізованої охорони Південної залізниці подала касаційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13 березня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 25 травня 2020 року і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Посилається на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, невірно визначив характер правовідносин між сторонами та дійшов неправильного висновку про відмову у відкритті провадження у справі. Вказує, що метою звернення до суду з позовом є відмова відповідача у створенні спільного представницького органу для укладення та підписання колективного договору, а тому позивач звернувся з даним позовом до суду з метою захисту прав працівників.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 04 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).