Постанова
Іменем України
22 січня 2021 року
м. Київ
справа № 372/1662/18
провадження № 61-4460св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Боднара Михайла Миколайовича на постанову Київського апеляційного суду від 06 травня 2019 року у складі колегії суддів: Чобіток А. О., Немировської О. В., Ящук Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 15 листопада 2016 року між сторонами було укладено договір оренди житлового будинку № 3 , за яким вона передала відповідачу належне їй на праві власності домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_2 . Незважаючи на те, що сторони погодили строк договору до 15 серпня 2017 року, після його закінчення відповідач не повернув предмет оренди та продовжив користуватися ним ще понад три місяці. У листопаді 2017 року, без повідомлення орендодавця, відповідач самостійно звільнив об`єкт оренди. Після огляду предмета оренди було встановлено факт його пошкодження, про що складено відповідний акт. Крім того, орендар не сплатив орендної плати за період фактичного користування предметом оренди з 15 серпня 2017 року до 21 листопада 2018 року. За час вимушеного ремонту з вини відповідача вона не отримала доходи в розмірі двох місячних орендних платежів. Також відповідач зобов`язаний сплатити штрафні санкції за порушення грошового зобов`язання. Таким чином, на 31 травня 2018 року у відповідача утворилася заборгованість в загальному розмірі 2 064 444,92 грн, з яких: 432 000 грн - орендна плата; 80 688,48 грн - комунальні платежі; 175 273,10 грн - штраф за несплату орендної плати та комунальних платежів; 592 000 грн - штраф за несвоєчасне повернення об`єкта оренди; 151 729,95 грн - пеня за несплату орендної плати і комунальних платежів; 14 788,95 грн - 3 % річних; 60 255,37 грн - інфляційні втрати; 150 000 грн - вартість ремонтних робіт; 54 709,27 грн - вартість будівельних матеріалів; 18 000 грн - вартість робіт з відновлення сантехніки та освітлення; 15 000 грн - вартість клінінгових послуг; 320 000 грн - збитки за час вимушеного ремонту. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 2 064 444,92 грн.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 20 липня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Під час підготовчого засідання 05 березня 2019 року було вирішено питання про прийняття зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 та розглянуто ряд клопотань, серед яких клопотання представника відповідача - Кобилецького В. В. про призначення судової почеркознавчої експертизи, на вирішення якої заявник просив поставити питання: Чи виконано підпис та рукописний текст в графі "Орендар" у договорі оренди житлового будинку № 3 від 15 листопада 2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також в акті приймання-передачі від 15 листопада 2016 року до вказаного договору, особисто ОСОБА_2 чи іншою особою? Проведення експертизи просив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, витребувавши у позивача для проведення експертизи оригінал договору оренди житлового будинку № 3 від 15 листопада 2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, та акт приймання-передачі від 15 листопада 2016 року. Клопотання мотивоване тим, що відповідач не підписував договір оренди № 3 від 15 листопада 2016 року, а тому проведення судової почеркознавчої експертизи необхідне для з`ясування всіх обставин у справі.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 05 березня 2019 року у складі судді Кравченка М. В. клопотання сторін задоволено частково. Прийнято і залучено до матеріалів справи подані сторонами до 25 жовтня 2018 року включно письмові докази, відзив на позов. Викликано для допиту у судовому засіданні як свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 . В задоволенні інших вимог заяв і клопотань представників сторін відмовлено. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_10 про визнання договору оренди недійсним повернуто заявнику. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Судове рішення місцевого суду мотивоване тим, що зустрічна позовна заява підлягає поверненню заявнику, оскільки подана з порушенням строку для подання відзиву. Крім того, вимоги зустрічного позову про визнання договору оренди недійсним та первісного позову про стягнення заборгованості не є однорідними, а тому їх спільний розгляд є недоцільним. Відмовляючи у задоволенні клопотання сторони відповідача про призначення почеркознавчої експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що для з`ясування достатності правових і фактичних підстав для призначення експертизи слід вчинити ряд необхідних процесуальних дій, а саме: визначитися із змістом заявлених вимог та визнанням сторонами певних обставин; з`ясувати, чи підтримує позивач та чи визнає відповідач позовні вимоги; чи не бажають сторони укласти мирову угоду; заслухати пояснення осіб, які беруть участі у справі, допитати свідків; встановити порядок з`ясування обставин справи та дослідження доказів; дослідити подані суду письмові докази, зокрема завірену копію договору оренди житлового будинку. Вчинення вказаних процесуальних дій дасть можливість достовірно визначитися з тим, чи визнається сторонами факт підписання і укладення договору оренди, чи визнається ними достовірність вчиненого відповідачем підпису на аркушах договору, тобто вжити заходів для забезпечення повноти, всебічності та об`єктивності розгляду справи, для встановлення певних обставин, які можуть бути покладені в основу процесуального рішення про призначення експертизи.
Постановою Київського апеляційного суду від 06 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 05 березня 2019 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що завданнями місцевого суду у підготовчому засіданні є, зокрема: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів. З матеріалів справи вбачається, що позивачем пред`явлено позов про стягнення заборгованості за договором оренди, яким вона й обґрунтовує свої вимоги. У свою чергу, відповідач категорично заперечує укладення вказаного договору, на підтвердження чого його представником і було заявлено клопотання про призначення почеркознавчої експертизи. Таким чином, незрозуміло, з яких міркувань виходив суд першої інстанції, зазначаючи про те, що для з`ясування достатності правових і фактичних підстав для призначення експертизи слід вчинити ряд необхідних процесуальних дій (визначитися зі змістом заявлених вимог, визнанням сторонами певних обставин, з`ясуванням, чи підтримує позивач та чи визнає відповідач позовні, тощо), оскільки зазначені питання повинні вирішуватися у підготовчому провадженні, а не при розгляді справи по суті. З огляду на те, що спірні правовідносини виникли з договору оренди, то заперечення щодо укладення цього договору підлягають доведенню відповідачем, у зв`язку з чим ним і заявлено клопотання про призначення експертизи.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи.
У червні 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Боднар М. М. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати постанову Київського апеляційного суду від 06 травня 2019 року, а ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 05 березня 2019 року залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що недійсність договору оренди та додаткових угод до нього не є предметом доказування в цій справі, так як предметом пред`явленого позову є виключно грошове зобов`язання відповідача щодо сплати орендної плати та інших компенсаційних платежів. При цьому, подаючи клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, представник відповідача не надав доказів того, чи скористався він сам як представник, чи особисто відповідач процесуальним правом на пред`явлення зустрічного чи окремого позову про визнання договору оренди недійсним, з підстав непідписання його відповідачем. Оскільки подане представником відповідача клопотання не стосується предмета доказування щодо виконання відповідачем обов`язку зі сплати орендної плати за користування об`єктом оренди, то місцевий суд обґрунтовано відмовив в його задоволенні, оскільки подібні клопотання заслуговують на увагу виключно у провадженнях про визнання правочинів недійсними.
У липні 2019 року представник ОСОБА_2 - адвокат Кобилецький В. В. подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, посилаючись на те, що призначення судової почеркознавчої експертизи є єдиним можливим способом встановлення обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 18 червня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.