ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/11116/19
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Кібенко О. Р. - головуючого, Баранця О. М., Булгакової І. В., Васьковського О. В., Дроботової Т. Б., Львова Б. Ю., Селіваненка В. П., Ткаченко Н. Г., Уркевича В. Ю.,
за участю секретаря судового засідання Шпорта О. В.
представників учасників справи:
Державного підприємства "Енергоринок" (позивач) - адвокатів Сакви Д.Ю., Темченка О.О.
Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (відповідач) - Бабій Х.М. (в порядку самопредставництва)
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2020, ухвалену колегією суддів у складі Пашкіної С. А., Кропивної Л. В., Андрієнка В. В.,
у справі за позовом Державного підприємства "Енергоринок"
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про визнання недійсним одностороннього правочину.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст та підстави позовних вимог
1. У листопаді 2019 року Державне підприємство "Енергоринок" (далі - ДП "Енергоринок") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом") про визнання недійсним одностороннього правочину.
2. ДП "Енергоринок" просило визнати недійсною заяву ДП "НАЕК "Енергоатом" про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог від 08.08.2019, відповідно до якої відповідач вважає припиненими свої грошові зобов`язання перед позивачем у розмірі 27 936 977,23 грн, а суму заборгованості позивача перед відповідачем зменшено з 2 501 622 147,48 грн до 2 473 685 170,25 грн.
Фактичні обставини справи, установлені судами
3. Між ДП "НАЕК "Енергоатом" та ДП "Енергоринок" укладено договір купівлі-продажу електричної енергії від 18.05.2001 № 698/05-НАЕК/640/01 (далі - договір).
4. Відповідно до пункту 1.1 договору ДП "НАЕК "Енергоатом" зобов`язується продавати, а ДП "Енергоринок" зобов`язується купувати електричну енергію та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору.
5. 30.06.2019 між сторонами підписаний акт купівлі-продажу електроенергії за червень 2019 року, за яким заборгованість позивача за договором становила 2 501 622 147,48 грн.
6. Станом на 07.08.2019 прострочена заборгованість позивача перед відповідачем за договором становила 8 810 190 153,33 грн, у тому числі за червень - 2 501 622 147,48 грн (підтверджується наданою позивачем Інформацією щодо заборгованості ДП "Енергоринок" перед ДП "НАЕК "Енергоатом", згідно з договорами ДЧОРЕ від 15.11.1996 та від 18.05.2001 № 698/05-НАЕК/640/01 станом на 07.08.2019).
7. Відповідно до пунктів 9.3, 9.9 договору (у редакції додаткових угод від 23.03.2007 № 3961/01 та від 17.06.2010 № 6214/02) ДП "НАЕК Енергоатом" купувало у позивача електричну енергію, необхідну для заповнення верхнього водосховища Ташлицької ГАЕС на оптовому ринку електричної енергії України.
8. Загальна вартість придбаної ДП "НАЕК "Енергоатом" у ДП "Енергоринок" електричної енергії для заповнення водосховища Ташлицької ГАЕС у червні 2019 року становила 27 936 977,23 грн, що підтверджується підписаним сторонами актом купівлі-продажу електричної енергії за червень 2019 року (купівля електричної енергії на заповнення водосховища Ташлицької ГАЕС) від 30.06.2019.
9. Оплату придбаної у ДП "Енергоринок" електричної енергії для заповнення водосховища Ташлицької ГАЕС у червні 2019 року ДП "НАЕК "Енергоатом" здійснено не було.
10. Отже, станом на 07.08.2019 заборгованість ДП "НАЕК "Енергоатом" перед ДП "Енергоринок" за договором становила 27 936 977,23 грн; а зустрічна заборгованість ДП "Енергоринок" перед ДП "НАЕК "Енергоатом" за цим же договором - 2 501 622 147,48 грн.
11. ДП "НАЕК "Енергоатом" здійснило зарахування зустрічних однорідних вимог у сумі 27 936 977,23 грн, що оформлене заявою від 08.08.2019 № 10760/04, яка отримана позивачем 08.08.2019.
12. 14.08.2019 ДП "Енергоринок" у відповідь на вищезазначену заяву надіслало лист № 01/44-16114, яким повідомило, що заперечує проти припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки це порушує законодавство України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
13. Господарський суд міста Києва рішенням від 24.06.2020 позов задовольнив; визнав недійсним з моменту вчинення односторонній правочин про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, вчинений ДП "НАЕК "Енергоатом" у формі заяви про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
14. Суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до укладеного сторонами договору купівлі-продажу електричної енергії оплата вартості електричної енергії здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок ДП "НАЕК "Енергоатом" або за зверненням ДП "НАЕК "Енергоатом" на поточний рахунок відокремленого підрозділу ДП "НАЕК "Енергоатом" та за згодою сторін, іншими формами, що передбачені чинним законодавством. Для проведення розрахунків іншими формами, включаючи зарахування зустрічних однорідних вимог, обов`язковою повинна бути спільна згода сторін. Суд зазначив, що в силу імперативних положень пункту 3 частини третьої статті 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) односторонній правочин ДП "НАЕК "Енергоатом" може створювати обов`язки лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з позивачем, а з матеріалів справи не вбачається, судом не встановлено та відповідачем не доведено існування чи настання відповідних випадків, у тому числі щодо наявності згоди позивача на зарахування відповідачем спірної суми грошових коштів. Суд вважав, що заява про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог є односторонньою відмовою відповідача від договору, як наслідок цей правочин вчинено відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства та умов договору.
15. Північний апеляційний господарський суд постановою від 11.08.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2020 скасував, у позові відмовив. Суд дійшов висновку, що зарахування ДП "НАЕК "Енергоатом" зустрічних вимог здійснено у рамках та з дотриманням вимог чинного законодавства України, а висновки суду першої інстанції про те, що припинення зобов`язання між сторонами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог суперечить вимогам чинного законодавства та умовам договору, є помилковими. Зокрема суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків:
- однією з підстав припинення зобов`язання, яка визначена частиною першою статті 601 ЦК України, є припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог; відповідно до частини другої статті 601 ЦК України зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін;
- зарахування зустрічних вимог між позивачем та відповідачем відповідає умовам, які визначені статтею 601 ЦК України;
- зарахування зустрічних вимог між позивачем та відповідачем не підпадає під дію частини п`ятої статті 602 ЦК України, відповідно до положень якої не допускається, зокрема, зарахування зустрічних вимог у випадках, встановлених договором або законом. Договір, укладений між ДП "НАЕК "Енергоатом" та ДП "Енергоринок", не містить жодних обмежень щодо припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. У Законі України "Про ринок електричної енергії", який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії з 01.07.2019, відсутні положення щодо заборони проведення зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення зобов`язання шляхом зарахування.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
16. У вересні 2020 року ДП "Енергоринок" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
17. Основні доводи касаційної скарги:
- скаржник вважає, що заборгованість не є безспірною, адже на момент надсилання відповідачем заяви між сторонами існував спір у Господарському суді міста Києва; 29.07.2019 відкрито провадження у справі № 910/9796/19 за позовом ДП "НАЕК "Енергоатом" до ДП "Енергоринок" про стягнення заборгованості у сумі 19 001 360 408,70 грн. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 11.06.2020 у справі № 910/7804/19, від 10.09.2019 у справі № 910/13267/18, від 02. 04.2019 у справі № 918/539/18, від 22.08.2018 у справі № 910/21652/17, від 05.04.2018 у справі № 910/13205/17, від 26.05.2020 у справі № 910/7807/19, від 28.05.2019 у справі № 910/20107/17, від 19.08.2020 у справі № 911/2560/19, у яких суд зазначає, що безспірність вимог, які зараховуються, означає відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, і є важливою умовою для зарахування вимог. Наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування чи відсутність будь-якої із наведених умов виключає можливість зарахування вимог у добровільному порядку;
- суд апеляційної інстанції не врахував, що односторонній правочин, вчинений у формі заяви від 08.08.2019 про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, є таким, що суперечить як положенням договору, так і приписам спеціального законодавства, що є підставою для визнання такого правочину недійсним в силу приписів частини п`ятої статті 602 ЦК України. Припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог порушує положення Закону України "Про електроенергетику", що діяв до 01.07.2019 (стаття 15-1), відповідно до якого розрахунки за куповану ДП "Енергоринок" електричну енергію на Оптовому ринку електричної енергії України були можливі лише через поточні рахунки зі спеціальним режимом використання, виключно на підставі алгоритму розподілу коштів, який встановлювався Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах електроенергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП). Відповідно до Договору оплата вартості електричної енергії здійснюється грошовими коштами в передбаченому договором порядку, і лише за згодою сторін або у інших формах, передбачених чинним законодавством. Тож суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що проведеним зарахуванням не порушено вимог частини п`ятої статті 602 ЦК України;
- суд апеляційної інстанції також не врахував, що зарахування зустрічних однорідних вимог є одностороннім правочином відповідача, який слід кваліфікувати як односторонню відмову від договору із застосуванням статей 202, 203, 525 ЦК України. Одностороння відмова від зобов`язання або зміна його умов не допускається якщо інше не встановлено договором або законом;
- судом не враховані висновки, що містяться у постанові Верховного Суду від 19.08.2020 у справі № 911/2560/19. У цій справі спірні правовідносини між ДП "Енергоринок" (оптовий постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Укргідроенерго" (виробник електроенергії) є повністю подібними до правовідносин між учасниками у справі № 910/11116/19.
18. У відзиві на касаційну скаргу ДП "НАЕК "Енергоатом" зазначає про безспірність заборгованості та відсутність законодавчих обмежень для припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяви ДП "НАЕК "Енергоатом" від 08.08.2019; просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Рух касаційної скарги
19. Колегія суддів судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (Краснов Є. В., Мачульський Г. М., Пільков К. М.) ухвалою від 02.11.2020 відкрила касаційне провадження за касаційною скаргою ДП "Енергоринок" і ухвалою від 25.11.2020 передала цю справу на розгляд Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду.
20. Колегія суддів мотивувала передачу необхідністю відступити від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного Верховним Судом у постанові від 19.08.2020 у справі № 911/2560/19 (колегія суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (Стратієнко Л. В., Кролевець О. А., Ткач І. В.) у якій суд зазначає, що безспірність вимог, які зараховуються, означає відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, і є важливою умовою для зарахування вимог. Наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування чи відсутність будь-якої із наведених умов виключає проведення зарахування у добровільному порядку. Аналогічний висновок Верховного Суду також міститься у постановах від 11.06.2020 у справі № 910/7804/19, від 26.05.2020 у справі № 910/7807/19.
21. Колегія суддів судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності вважала, що у такому випадку нівелюються положення статті 601 ЦК України, оскільки наявність заперечень іншої сторони автоматично виключає можливість проведення зарахування. Наявність та безспірність заборгованості, яка зарахована як зустрічні вимоги, підлягають встановленню судом при вирішенні спорів, що виникають у зв`язку із проведеним зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
22. Ухвалою від 16.12.2020 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду призначив справу № 910/11116/19 до розгляду у відкритому судовому засіданні на 22.01.2021.
ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевіривши наявність зазначених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження судових рішень, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Щодо безспірності заборгованості
24. Відповідно до частин першої - третьої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
25. Згідно з частиною третьою статті 203 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
26. Аналогічні положення закріплені також у статті 601 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
27. Відповідно до частини п`ятої статті 202 ЦК України до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
28. Суди попередніх інстанцій, керуючись положеннями статей 202 та 601 ЦК України правильно встановили, що спірна заява відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог, надіслана відповідачем позивачу, за своєю правовою природою є одностороннім правочином, направленим на припинення взаємних грошових зобов`язань сторін у справі.
29. Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні - є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов`язання. У такому випадку зобов`язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.
30. Вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам (стаття 601 ЦК України):
- бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим);
- бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо);
- строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.
31. Умова щодо безспірності вимог, які зараховуються, а саме: відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, не передбачена чинним законодавством, зокрема статтею 203 ГК України, статтею 601 ЦК України, але випливає із тлумачення змісту визначених законом вимог і застосовується судами відповідно до усталеної правової позиції, викладеної у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 910/21652/17, від 11.09.2018 у справі № 910/21648/17, від 11.10.2018 у справі № 910/23246/17, від 15.08.2019 у справі № 910/21683/17, від 11.09.2019 у справі № 910/21566/17, від 25.09.2019 у справі № 910/21645/17, від 01.10.2019 у справі № 910/12968/17, від 05.11.2019 у справі № 914/2326/18.
32. Поняття безспірності заборгованості та правила її визначення закріплені також у законодавстві про нотаріат та у законодавстві про банкрутство, але ці норми є спеціальними і за загальним правилом не підлягають застосуванню при визначенні заборгованості як безспірної при здійсненні правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог.