ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2021 року
м. Київ
справа №640/21725/18
адміністративне провадження №К/9901/27030/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Київхімпостач" до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м.Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Ключковича В.Ю., суддів: Беспалова О.О., Парінова А.Б.),
УСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство "Київхімпостач" звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 10.09.2018 № 0605011206.
Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 червня 2019 року (прийнятим у відкритому судовому засіданні за участі позивача та відповідача), позов задоволено повністю.
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, подану вперше 25 липня 2019 року (що підтверджується відбитком штемпеля вхідної кореспонденції Окружного адміністративного суду м. Києва), ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року залишено без руху, у зв`язку з несплатою судового збору (а.с.109-110, т.1) а, в подальшому, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року повернуто апелянту (а.с.122-123, т.1)
Вдруге апеляційна скарга була подана Головним управлінням Державної фіскальної служби у м.Києві 28 грудня 2019 року (що підтверджується відбитком штемпеля на поштовому конверті, ШКІ 0411629686347 (а.с.132, т.1).
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху (а.с.134-137, т.1) у зв`язку з несплатою судового збору, а, в подальшому, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2019 року дану апеляційну скаргу повернуто апелянту (а.с.148-149, т.1).
Звертаючись втретє до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою від 04 травня 2020 року (що підтверджується відбитком штемпеля на поштовому конверті, ШКІ 0411630508746) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 червня 2019 року, апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження такого рішення.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме: подання заяви про поновлення строку, у якій необхідно вказати підстави для поновлення строку та роз`яснено, що протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно зворотного поштового повідомлення, яке повернулося на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду, копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2020 року, отримано представником апелянта - 08.07.2020, а відтак, останнім днем для усунення недоліків фактично є 20.07.2020.
31.07.2020 до Шостого апеляційного адміністративного суду Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві направлено, та 03.08.2020 зареєстровано судом, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 червня 2019 року та визнання поважними причин пропуску такого строку, у якому апелянт вказує, що станом на початок 2020 року кошторис ГУ ДПС у м. Києві на 2020 рік по ЕКВ 2800 не було затверджено, а залишок становив 0,00 грн. .а тому були відсутні кошти на сплату судового збору. Також, заявник вказує, що через велике навантаження на одну штатну одиницю, великий обсяг роботи та малою чисельністю відповідальних осіб за супроводження судових справ, не вдалось своєчасно виявити пропущений строк на апеляційне оскарження.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року відмовлено задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 червня 2019 року, а також відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Київхімпостач" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Податковий орган подав касаційну скаргу до Верховного Суду на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року, у якій із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Верховний Суд ухвалою від 24 листопада 2020 року відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача, справу № 640/21725/18 витребував з суду першої інстанції.
24 грудня 2020 року справа № 640/21725/19 надійшла на адресу Верховного Суду.
Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Статтею 295 КАС України передбачено строки апеляційного оскарження.
Частиною першою вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
З огляду на приписи, зокрема, статті 44 КАС України, позивач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 у справі "Устименко проти України" зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі "Лелас проти Хорватії", відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.