ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2021 року
м. Київ
справа № 320/6472/18
адміністративне провадження № К/9901/16791/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Уханенко С.А.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 320/6472/18
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської обласної державної адміністрації, Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області, Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій, бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року (головуючий Суддя Кушнова А.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року (колегія суддів: головуючий суддя Бєлова Л.В., судді Безименна Н.В., Кучма А.Ю.),
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Позивач звернувся до суду з позовом до Київської обласної державної адміністрації, Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області, Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, у якому просив:
1.1. визнати протиправними /дії/ бездіяльність Київської обласної державної адміністрації, щодо відмови надати відповідь на звернення позивача відповідно до Закону України "Про звернення громадян", за відмову запросити позивача на розгляд його заяви, за відмову надати порядок оскарження відповіді та підпис даної відповіді не вповноваженою особою, та відмову здійснити службову перевірку дій Управління соціального захисту населення Броварської міської ради при розподілі путівок на санаторне лікування та надання путівки № 001332 ОСОБА_1 всупереч існуючої черги, за відмову перевірити правомірність набуття у власність працівником управління СЗН в м. Бровари ОСОБА_2 земельної ділянки, надання її чоловіку матеріальної допомоги та правомірність перебування її у квартирний черзі.
1.2. зобов`язати Київську обласну державну адміністрацію надати відповідь на звернення позивача відповідно до Закону України "Про звернення громадян" та запросити позивача на розгляд його заяви, повідомити порядок оскарження відповіді з підписом керівником державного органу або в.о. керівника державного органу та провести службову перевірку дій Управління соціального захисту населення Броварської міської ради при розподілі путівок на санаторне лікування, та надання путівки № 001332 ОСОБА_1 всупереч існуючої черги, та перевірити правомірність набуття у власність працівником управління СЗН в м. Бровари ОСОБА_2 земельної ділянки, надання її чоловіку матеріальної допомоги та правомірність перебування її у квартирний черзі, надати результати перевірки до суду та позивачу.
1.3. визнати протиправними /дії/ бездіяльність Управління соціального захисту населення Броварської міської ради за надання ОСОБА_1 путівки на санаторне лікування № 001332 з 28 травня 2018 року по 17 червня 2018 року всупереч існуючої черги, діючи умисно на користь ОСОБА_2 для набуття останньою у власність земельної ділянки в АДРЕСА_1, за порушення прав десятків громадян пільгових категорій, які перебували в черзі на санаторне лікування та мали всі права на отримання путівки відповідно до існуючої черговості.
1.4. зобов`язати Управління соціального захисту населення Броварської міської ради усунути корупційні зловживання при розподілі санаторно-курортних путівок, усунути службові зловживання працівниками ОСОБА_2 при використанні службового становища для набуття у власність земельної ділянки в АДРЕСА_1, компенсувати особам, які не отримали в черговому порядку путівки на санаторне лікування.
1.5. зобов`язати Київську обласну державну адміністрацію та Управління соціального захисту населення Броварської міської ради відшкодувати позивачу матеріальні збитки в розмірі 2000000,00 гривень пропорційно по 1000000,00 гривень з кожного та стягнути з кожного відповідача на користь ОСОБА_1 по 1000000,00 гривень матеріальних збитків.
1.6. зобов`язати Київську обласну державну адміністрацію та Управління соціального захисту населення Броварської міської ради компенсувати позивачу моральну шкоду в розмірі 2000000,00 гривень пропорційно по 1000000,00 гривень з кожного та стягнути з кожного відповідача на користь ОСОБА_1 по 1000000,00 гривень моральної шкоди.
2. Позов обґрунтовано тим, що після повернення з санаторно-курортного лікування позивачу стало відомо, що ця путівка надана йому поза чергою з метою забезпечення його у м. Бровари у період з 28 травня 2018 року по 17 червня 2018 року для вирішення питання щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою на земельну ділянку, яку позивач мав намір отримати у власність. Позивач зазначив, що 06 серпня 2018 року він звернувся до Київської обласної державної адміністрації із завою про проведення службової перевірки діяльності Управління соціального захисту населення Броварської міської ради, яке розподіляє путівки на санаторно-курортне лікування від імені Київської обласної державної адміністрації, зокрема, щодо путівки, наданої позивачу в санаторій "Жовтень" без існуючої черги у період з 28 травня 2018 року по 17 червня 2018 року та зловживання службовим становищем ОСОБА_2, яка умисно вчинила дії по наданню позивачу відповідної путівки всупереч вимогам чинного законодавства.
2.1. Позивач зазначив про те, що Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації надав йому відповідь, в якій не повідомив про правомірність отримання ним путівки на санаторно-курортне лікування поза чергою та не повідомив про підстави відмови у проведенні службової перевірки Управління соціального захисту населення Броварської міської ради. Крім того, у відповіді не зазначено про перевірку правомірності дій посадової особи Управління ОСОБА_2 в частині її чоловіка, який отримав у власність земельну ділянку та перебуває в черзі на отримання квартири.
2.2. На думку позивача, Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації протиправно відмовив позивачу у наданні відповіді на його звернення, з метою приховати порушення вимог чинного законодавства з боку Управління соціального захисту населення Броварської міської ради щодо надання позивачу позачергово путівки на санаторно-курортне лікування та приховати зловживання посадовим становищем з боку ОСОБА_2 ..
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року адміністративний позов задоволено частково.
3.1. Визнано протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації щодо не повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду його заяви від 06 серпня 2018 року.
3.2. В решті позовних вимог відмовлено.
3.3. Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що відповідь Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації надана позивачу у повному обсязі, за підписом уповноваженої на те особою, а відсутність у листі відповідача інформації щодо способу оскарження не є порушенням вимог Закону України "Про звернення громадян" з боку відповідача.
3.4. Також, суд першої інстанції вказував, що відмова відповідача в частині проведення службового розслідування правомірна з огляду на відсутність у Київської обласної державної адміністрації та Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації повноважень на проведення таких службових розслідувань.
3.5. Окрім того, суд першої інстанції вважав відсутніми підстави для задоволення позовних вимог в частині відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, оскільки позивач не надав суду доказів, які підтверджують завдання йому матеріальної та моральної шкоди діями та бездіяльністю відповідача та не доведено причинно-наслідкового зв`язку отримання матеріальних збитків/моральної шкоди із протиправним діянням заподіювача.
4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною відмови Київської обласної державної адміністрації у проведенні службової перевірки та стягненні моральної шкоди.
4.1. Прийнято в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині задоволено частково.
4.2. Визнано протиправною бездіяльність Київської обласної державної адміністрації щодо не направлення за належністю звернення ОСОБА_1 від 06 серпня 2018 року в частині звернення, що не належать до компетенції Київської обласної державної адміністрації, на виконання вимог статті 7 Закону України "Про звернення громадян".
4.3. Зобов`язано Київську обласну державну адміністрацію вчинити дії відповідно до вимог статті 7 Закону України "Про звернення громадян" щодо звернення ОСОБА_1 від 06 серпня 2018 року.
4.4. Стягнуто з Київської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 3000,00 грн.
4.5. В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року залишено без змін.
4.6. Скасовуючи судове рішення суду першої інстанції у вказаній частині та ухвалюючи нове, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Київська обласна державна адміністрація допустила протиправну бездіяльність в частині щодо не направлення за належністю звернення позивача в частині, що не належать до компетенції адміністрації, у зв`язку з чим з вказаного відповідача на його користь також підлягає частковому відшкодуванню моральна шкода.
ІІІ. Касаційне оскарження
5. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ці рішення та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
6. Підставою звернення з касаційною скаргою позивач зазначив пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) (якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку).
7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що, на думку позивача, спірні рішення судів попередніх інстанцій суперечать рішенню Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року (справа №1-247/2018(3393/18) з позбавленням позивача доступу до суду, позивач не був почутим в суді першої та апеляційної інстанцій, рішення прийняті неповноважним судом, отримавши справу через втручання в єдину систему автоматизованого розподілу справ.
7.1. Вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій встановили обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів лише на підставі слів відповідачів, що не підкріплені доказами. Зазначає, що він як особа з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, особа прирівняна до осіб з інвалідністю внаслідок ВВ мав право на розгляд його звернення керівником державного органу, про що свідчить висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 12 листопада 2019 року у справі №9901/21/19 (провадження 11-810заі19). Втім, його заяву не розглянуто жодною посадовою особою, відповідь підписана не керівником державного органу, звернення направлене до іншого органу, але в порушення статті 7 Закону України "Про звернення громадян" позивача не повідомлено про це, а також відповідь позивачу надана з порушенням терміну, встановленого цим Законом.
7.2. Вказує, що розгляд справи в суді апеляційної інстанції відбувся неповноважним головуючим суддею, якому позивач заявив відвід, оскільки суддя позбавила його права захищати свої права особисто, призначивши судове засідання на час, коли у нього було судове засідання в іншому суді, також його неналежно повідомлено про день, час та місце судового засідання. Суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив позивачу витребувати докази в справі, які знаходяться у Управління соціального захисту населення Броварської міської ради, для прийняття неправомірного рішення, нібито за відсутністю доказів, які перебували у вказаного відповідача та не були витребувані судом.
7.3. Наголошує, що він просив розглянути його заяву особисто керівником за його присутності та за результатами проведення службового розслідування притягнути до відповідальності винних осіб, усунути недоліки при розподілі путівок, відшкодувати завдану позивачу шкоду. Проте, право позивача на розгляд його заяви головою Київської обласної державної адміністрації не встановлено. Крім цього, суди не звернули увагу, що 16 вересня 2018 року з порушенням терміну надання відповіді заяву позивача від 06 серпня 2018 року направлено до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, про що позивача не повідомлено. Вважає, що до компетенції Департаменту не належить вирішення части6ні питань його звернення. Водночас частиною четвертою статті 7 Закону України "Про звернення громадян" встановлено заборону направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються. Однак, суди не звернули увагу, що з питань здійснення делегованих повноважень органів виконавчої влади Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області є підконтрольним Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації та є структурним підрозділом Київської обласної державної адміністрації та підпорядкований голові облдержадміністрації.
7.4. Зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно не визнав протиправними дії Київської обласної державної адміністрації щодо не проведення службового розслідування, а прийняв полярне рішення, вирішив направити його скаргу до Броварської міської ради, залучивши фактично нового відповідача, дії якого позивач не оскаржував у межах цієї справи. Вказаним, на думку позивача, суд безпідставно вийшов за межі позовних вимог.
7.5. Акцентує увагу, що при розгляді питання правомірності дій відповідачів у справі при позачерговому наданні йому путівки головним є наявність неправомірних дій Управління соціального захисту населення Броварської міської ради, тому наявність або відсутність службового розслідування дій управління при розподіленні путівок не є предметом звернення до суду, а лише підставою для відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, зважаючи на не прийняття рішення про проведення службового розслідування (або відмову у поверненні) та свідчить, що його заява не розглянута та не надано відповіді на жодне питання.
8. Крім цього, позивача зазначає, що постановами Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі №361/2109/17, від 30 січня 2020 року у справі №810/3278/15 справи повернуто до суду апеляційної інстанції з підстав порушення права позивача бути присутнім в судовому засідання та не повідомлення належним чином про місце, день та час розгляду апеляційної скарги.
9. Київська обласна державна адміністрація та Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області подали відзиви на касаційну скаргу позивача, за змістом яких висловили незгоду з викладеними останнім у скарзі доводами та повідомили свою думку про правильність висновків суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову в оскаржуваній частині, просили касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
IV. Встановлені судами фактичні обставини справи
10. Позивач звернувся до начальника Управління соціального захисту населення Броварської міської ради із заявою від 11 січня 2018 року, у якій просив відповідача надати йому санаторно-курортну путівку в санаторій.
11. Відповідно до довідки для одержання путівки на санаторно-курортне лікування від 18 травня 2018 року № 325, виданої Броварським міським центром первинної медико-санітарної допомоги, рекомендоване місце лікування для ОСОБА_1 - курорти Перемога, Карпати та Одеса.
12. Позивач у період з 28 травня 2018 року по 17 червня 2018 року перебував на лікуванні в Спеціалізованому клінічному санаторії "Перемога" на підставі путівки № 001332, наданої йому Управлінням соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області.
13. 06 серпня 2018 року позивач звернувся до голови Київської обласної державної адміністрації із заявою б/н від 06 серпня 2018 року про проведення службової перевірки дій Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області щодо зловживань при розподіленні санаторно-курортних путівок, наданих Київською обласною державною адміністрацією, Департаментом соціального захисту населення, та зловживання службовим становищем, на наявність шахрайських і корупційних дій і вчинення протиправних дій щодо заявника, у якій позивач просив:
- провести службову перевірку дій Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області щодо зловживань при розподіленні санаторно-курортних путівок, наданих Київською обласною державною адміністрацією, Департаментом соціального захисту населення, зокрема, щодо путівки, наданої позивачу в санаторій "Жовтень" в обхід існуючої черги з 28 травня 2018 року по 17 червня 2018 року та зловживання службовим становищем ОСОБА_2 в змові з іншими особами управління СЗН м. Бровари при наданні ОСОБА_1 путівки на лікування з метою усунути позивача з м. Бровари;
- притягнути до відповідальності винних осіб щодо зловживань при розподіленні санаторно-курортних путівок, наданих Київською обласною державною адміністрацією, Департаментом соціального захисту населення, зокрема, щодо путівки, наданої позивачу в санаторій "Жовтень" в обхід існуючої черги з 28 травня 2018 року по 17 червня 2018 року, та зловживання службовим становищем ОСОБА_2 в змові з іншими особами управління СЗН м. Бровари, при наданні ОСОБА_1 путівки на лікування з метою усунути позивача з м. Бровари;
- у зв`язку з тим, що діями соціального захисту Броварської міської ради Київської області щодо зловживань при розподіленні санаторно-курортних путівок, наданих Київською обласною державною адміністрацією, Департаментом соціального захисту населення, зокрема, щодо путівки, наданої ОСОБА_1 в санаторій "Жовтень" в обхід існуючої черги з 28 травня 2018 року по 17 червня 2018 року, та зловживанням службовим становищем ОСОБА_2 в змові з іншими особами управління СЗН м. Бровари, при наданні ОСОБА_1 путівки на лікування, з метою усунути позивача з м. Бровари, ОСОБА_1 було завдано матеріальні збитки, зокрема, не набута у власність земельна ділянка та цю земельну ділянку набув у власність ОСОБА_3, чоловік ОСОБА_2, позивач просив відшкодувати йому вартість земельної ділянки в розмірі 1000000, 00 грн, що включає інші завдані позивачу матеріальні збитки;
- у зв`язку з тим, що діями Управління соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області щодо зловживань при розподіленні санаторно-курортних путівок, наданих Київською обласною державною адміністрацією, департаментом соціального захисту населення, зокрема, щодо путівки, наданої ОСОБА_1 в санаторій "Жовтень" в обхід існуючої черги з 28 травня 2018 року по 17 червня 2018 року та зловживанням службовим становищем ОСОБА_2 в змові з іншими особами управління СЗН м. Бровари, при наданні ОСОБА_1 путівки на лікування, з метою усунути позивача з м. Бровари, ОСОБА_1 було завдано моральної шкоди, зокрема, орган влади, на якого покладено обов`язки захисту населення, позбавляє населення соціального захисту, тому позивач просив відшкодувати йому моральну шкоду у розмірі 200000,00 гривень;
- надати результати службової перевірки по всім викладеним у заяві подіям. Згідно з реєстраційно-контрольною карткою вх. № Л29.2990.2 від 06 серпня 2018 року вказана заява була передана для розгляду та надання відповіді Департаменту соціального захисту Київської обласної державної адміністрації.
14. Департамент соціального захисту Київської обласної державної адміністрації листом від 29 серпня 2018 року № 2232/02-59 "Про розгляд звернення ОСОБА_1 " повідомив позивачу про те, що за інформацією, наданою Управлінням соціального захисту населення Броварської міської ради, ОСОБА_1 перебуває на обліку для забезпечення санаторно-курортного лікування, як особа з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, з 11 січня 2018 року, профіль захворювання - органи кровообігу.
15. У листі зазначено, що управлінням запропоновано позивачу пройти санаторно-курортне лікування у санаторії "Перемога" курорт "Київ" з 28 травня 2018 року по 17 червня 2018 року за профілем захворювання "кровообіг", путівка № 001332. ОСОБА_1 отримав путівку вказаного закладу 18 травня 2018 року, де пройшов санаторно-курортне лікування, про що свідчить зворотній талон до путівки № 0001332.
16. Також у вказаному листі відповідач зазначив, що ОСОБА_2 в Управлінні соціального захисту населення Броварської міської ради перебуває на посаді головного спеціаліста відділу прийому громадян та виданням путівок не займається.
17. Крім того, у вказаному листі зазначено, що інші питання, порушені у зверненні, до повноважень Департаменту соціального захисту населення не належать.
18. Вважаючи, що відповідач не надав йому відповідь згідно із приписами Закону України "Про звернення громадян", позивач звергнулася до суду з цим позовом.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
19. Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
21. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
22. За приписами статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
23. Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
24. Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України "Про звернення громадян".
25. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
26. Згідно із статтею 3 Закону України "Про звернення громадян" під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
27. Відповідно до статті 7 Закону України "Про звернення громадян" звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.
28. Згідно із статтею 15 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
29. Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.
30. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
31. Статтею 19 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
32. Відповідно до статті 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.
VI. Позиція Верховного Суду
33. Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та/або апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
34. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
35. Підставою звернення з касаційною скаргою позивачем зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України (якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку).
36. Як рішення Верховного Суду, у яких викладено висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, позивач вказує постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі №9901/21/19 (провадження 11-810заі19), в якій вказано на право особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, особи прирівняної до осіб з інвалідністю внаслідок ВВ на розгляд звернення керівником державного органу. Позивач вважає, що його заяву не розглянуто жодною посадовою особою, відповідь підписана не керівником державного органу, звернення направлено до іншого органу, але в порушення статті 7 Закону України "Про звернення громадян" його не повідомлено про це, а також відповідь надано з порушенням терміну, встановленого цим Законом.
37. Також позивач зазначає про висновки, висловлені у постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі №361/2109/17, від 30 січня 2020 року у справі №810/3278/15, за якими справи повернуто до суду апеляційної інстанції з підстав порушення права позивача бути присутнім в судовому засідання та не повідомлення належним чином про місце, день та час розгляду апеляційної скарги. При цьому позивач наголошує на порушенні судом апеляційної інстанції його права на особисту участь у судовому засіданні та неналежне його повідомлення судом апеляційної інстанції про місце, день та час розгляду його апеляційної скарги. Крім іншого, зазначив про розгляд його справи неповноважним судом, оскільки він заявляв відвід судді Бєловій Л.В., у задоволенні якого йому безпідставно відмовлено.
38. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням судів першої та апеляційної інстанцій у межах доводів касаційної інстанції за правилами статті 341 КАС України та вирішуючи питання щодо правильності застосування цими судами норм чинного законодавства, Верховний Суд виходить із такого.
39. Суди попередніх інстанцій встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв?язку з тим, що, на думку позивача, подана ним заява у порядку Закону України "Про звернення громадян" не розглянута належним чином та йому надано відповідь неповноважною особою.
40. Отже, предметом спору у цій справі є дотримання Київською обласною державною адміністрацією вимог Закону України "Про звернення громадян" під час розгляду звернення ОСОБА_1 від 06 серпня 2018 року.