ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2021 року
м. Київ
справа № 826/14053/16
адміністративне провадження № К/9901/56173/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шарапи В.М.,
суддів - Тацій Л.В., Чиркіна С.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація; далі - Виконавчий орган) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2017 року у складі судді Качура І.А. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2018 року у складі колегії суддів: Кузьмишиної О.М. (головуючий), суддів: Глущенко Я.Б. Пилипенко О.Є. у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) в особі Комісії для розгляду питань пов`язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, третя особа: Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної державної адміністрації в м. Києві, про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у якому просила:
1.1 - визнати протиправною та скасувати відмову Комісії з розгляду питань пов`язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 25 лютого 2014 року №3 щодо встановлення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи та видачі посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи;
1.2 - зобов`язати Комісію з розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Департаменту соціальної політики Київської міської ради визначити ОСОБА_1 статус особи постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи із видачею відповідного посвідчення.
2. Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 15 вересня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2018 року, позов задовольнив.
Визнав протиправною відмову Виконавчого органу в особі Комісії для розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у встановленні ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи та видачі посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, оформлену Протоколом засідання Комісії для розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 25 лютого 2014 року №3.
Зобов`язав Виконавчий орган в особі Комісії для розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначити ОСОБА_1 статус особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи та видати відповідне посвідчення.
2.1 Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили із того, що статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи та причинний зв`язок інвалідності підтверджено наявними в матеріалах справи доказами (що підтверджується експертним висновком), а тому відмова є неправомірною.
3. Судами попередніх інстанцій встановлено що:
3.1 ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, після народження їй поставлено діагноз "Вроджена вада серця (порок серця), дефект міжшлуночкової перетинки, захворювання пов`язане із впливом аварії на ЧАЕС".
3.2 21 січня 2014 року ОСОБА_1 отримала довідку до акту медико-соціальної експертної комісії, де зазначено, що при повторному огляді є інвалідом з дитинства ІІІ групи, інвалідність встановлено до 1 лютого 2017 року, причина інвалідності "захворювання, пов`язане із аварією на ЧАЕС".
У відповідності до експертного висновку центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України "По встановленню причинного зв`язку хвороб, що привели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС від 30 грудня 2013 року №2695-8264 зазначається: "Центральна міжвідомча експертна комісія на засіданні №10 від 24 грудня 2013 року розглянула звернення ОСОБА_1 та надану згідно переліку та зареєстровану у ЦМЕК 10 грудня 2013 року документацію на предмет встановлення причинного зв`язку хвороб, інвалідності, і смерті з дією з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС" Основний діагноз: вроджена вада серця, дефект міжшлуночкової перетинки, захворювання пов`язане із впливом аварії на ЧАЕС." (далі - Експертний висновок).
3.3 Після отримання Експертного висновку ОСОБА_1 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської РДА в м. Києві із заявою щодо встановлення статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи та видачі відповідного посвідчення.
3.4 Відповідно до наданої суду копії Витягу з протоколу засідання Комісії для розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 25 лютого 2014 року №3, Комісією вирішено, що підстав для визначення статусу постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 1, немає, оскільки, зв`язок захворювання з впливом аварії на ЧАЕС встановлено після досягнення повноліття.
3.5 Крім того, згідно з копією Витягу з протоколу засідання Комісії для розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 4 серпня 2016 року №7, Комісією прийнято рішення за матеріалами особової справи, що ОСОБА_1 підстав для зміни рішення Комісії для розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 25 лютого 2014 року №3 - немає.
3.6 10 червня 2016 року листом №37/09-17468 копія вказаного Витягу з протоколу засідання Комісії направлено на адресу ОСОБА_1
3.7 Не погоджуючись із відмовою відповідача, позивач звернулася до суду.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
4. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Виконавчий орган звернувся із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
4.1 На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначив, що зобов`язання відповідача встановити позивачці статус постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи та видати посвідчення постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 на підставі експертного висновку є втручанням у здійснення ним своїх дискреційних повноважень.
Скаржник також вказує, що право на отримання посвідчення потерпілого мають особи, яким причинний зв`язок інвалідності з насідками Чорнобильської катастрофи було встановлено до досягнення повноліття, однак, позивачу такий зв`язок було встановлено після 18 років.
5. Позивач відзив на касаційну скаргу не подала.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
6. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
7. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
8. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
9. Законом України від 28 лютого 1991 року №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-XII) визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.
10. Відповідно до статті 11 Закону №796-XII до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать, зокрема, особи, які досягли повноліття, з числа зазначених у статті 27 цього Закону, та яким у дитячому віці встановлено причинний зв`язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, за умови проходження переогляду у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії відповідно до частини п`ятої статті 17 цього Закону.
11. Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать неповнолітні діти, зазначені у статті 27 цього Закону №796-XII. Після досягнення повноліття (у разі одруження або влаштування на роботу у передбачених чинним законодавством випадках до досягнення повноліття - за їх бажанням відповідно з часу одруження або влаштування на роботу), визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи провадиться на умовах, визначених частиною першою цієї статті, а щодо потерпілих, зазначених у пункті 6 частини першої цієї статті, визначення категорії провадиться відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 цього Закону.
12. Пунктом 5 частини першої статті 27 цього Закону №796-XII передбачено, що до дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, належать неповнолітні діти, які народились після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері мав підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, або народжені матір`ю, яка на час настання вагітності або під час вагітності мала підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
13. Відтак, статус потерпілого у розумінні зазначених вище норм мають особи, які народились після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері мав підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та після досягнення ними повноліття набули інвалідності, пов`язаної із наслідками Чорнобильської катастрофи відповідно до висновку спеціалізованої медико-соціальної експертної комісії.
14. За приписами статті 12 Закону №796-XII причинний зв`язок між захворюванням, пов`язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.
15. На встановлення причинного зв`язку між погіршенням стану здоров`я і встановленням інвалідності та наслідками Чорнобильської катастрофи мають право особи, яким після досягнення повноліття не буде надано відповідно до частини першої статті 11 цього Закону статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, з числа: зазначених у пункті 2 статті 27 цього Закону; народжених після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері мав підстави належати до 1 або 2 категорії постраждалих, або матір`ю, яка на час настання вагітності або під час вагітності мала підстави належати до 1 або 2 категорії постраждалих.