ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2021 року
м. Київ
справа № 810/1735/16
адміністративне провадження № К/9901/53026/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Смоковича М.І.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №810/1735/16
за позовом ОСОБА_1 до Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про стягнення премії та середньоденної заробітної плати та моральної шкоди, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 січня 2018 року, прийняте у складі головуючого судді Лапія С.М., і постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року, ухвалену у складі: головуючого судді Шелест С.Б., суддів Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації (далі - відповідач) з вимогами стягнути з відповідача ненараховану та несплачену йому премію за січень, лютий, березень та квітень 2007 року, а також з урахуванням інфляції середню заробітну плату з 24 квітня 2007 року за весь час затримки по день фактичного розрахунку, виходячи із середньоденної заробітної плати 272,65 грн, і моральну шкоду в розмірі 1000000,00 грн.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно та з грубими порушеннями встановленої в колективному договорі та положенні про виплату премії процедури позбавив його премії за січень, лютий, березень та квітень 2007 року.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судом установлено, що позивач розпорядженням Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації від 12 січня 2004 року №14-к призначений на посаду спеціаліста 1 категорії Відділу розвитку виробничої сфери та ринкової інфраструктури Управління економіки та розвитку району Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації.
4. У січні, лютому та березні 2007 року преміювання працівників Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації здійснювалося відповідно до підпункту "в" пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" шляхом прийняття розпоряджень Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації від 26 січня 2007 року № 36-к, від 22 лютого 2007 року № 82-к, від 29 березня 2007 року № 135-к та від 23 квітня 2007 року № 171-к. Проте до переліку премійованих осіб позивач у вказаний період включений не був у зв`язку з порушенням ним трудової дисципліни.
5. Розпорядженням Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації від 24 квітня 2007 року № 172-к позивач звільнений із займаної посади згідно з пунктом 6 статті 36 Кодексу законів про працю України.
6. Уважаючи, що відповідач протиправно не виплачував йому премії з січня по квітень 2007 року, позивач звернувся до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
7. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
8. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що премія є формою заохочення, що виплачується на підставі рішення керівника установи у межах фонду оплати праці та в залежності від вкладу працівника в загальні результати роботи.
9. Як установили суди попередніх інстанцій, у період із січня по квітень 2007 року позивач значну частину робочого часу був відсутній, не виконував розпоряджень керівників і поставлених ними завдань, був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, у зв`язку з чим суди попередніх інстанцій погодилися з доводами відповідача про те, що в спірних правовідносинах не було правових підстав для виплати позивачеві премій за вказані місяці.
10. При цьому суди попередніх інстанцій, посилаючись на статтю 97 Кодексу законів про працю України, уважали, що відповідач як власник не зобов`язаний щоразу узгоджувати свої рішення про призначення премії або її позбавлення з профспілковими органами, якщо таке призначення (позбавлення) премії відбувається в порядку та спосіб, передбачений колективним договором та положенням про преміювання.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
11. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, неповне з`ясування обставин і неналежну оцінку доказів у справі, просить скасувати ухвалені ними рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.
12. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначив, що висновок судів попередніх інстанцій про відсутність у відповідача обов`язку узгоджувати призначення (позбавлення) з профспілковими органами не відповідає вимогам пункту 2.1.14 Колективного договору, відповідно до якого питання преміювання проводиться за участю голови профспілки адміністрації, а зниження розміру премії проводиться на підставі службових записок із зазначенням причин зниження премії з обов`язковим повідомленням про це працівника та згодою профспілкового комітету.
13. Позивач наполягає на тому, що в спірних правовідносинах не було умов для позбавлення премії, що передбачені пунктом 3.6 Положення про матеріальне стимулювання працівників Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації від 09 жовтня 2006 року №1745. Як зазначає позивач, у вказаному пункті йдеться про те, що підставою для позбавлення премії є мотивована пропозиція безпосереднього керівника, оформлена службовою запискою, наявність якої у спірних правовідносинах судами не встановлена.
14. Позивач також зазначає, що догана, оголошена йому 06 березня 2017 року, не могла бути підставою для позбавлення його премії відповідно до статті 151 Кодексу законів про працю України, адже премія є складовою заробітної плати державного службовця та не відноситься до заохочень. Водночас встановлене у статті 151 Кодексу законів про працю України обмеження стосується виключно заохочень.
15. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу зазначив, що судами попередніх інстанцій повно та всебічно встановлено обставини, що мають значення для розгляду справи, і правильно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим підстав для скасування їхніх рішень немає.
16. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Бевзенка В.М., суддів Шарапи В.М., Данилевич Н.А.
17. Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
18. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 20 червня 2019 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
19. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 червня 2019 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Смоковичу М.І.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
20. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
21. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.
22. Водночас пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 15 січня 2020 року №460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
23. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX.
24. Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 16.12.1993 №3723-XII "Про державну службу" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №3723-XII).
25. Статтею 33 Закону №3723-XII передбачено, що оплата праці державних службовців повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обов`язків, сприяти укомплектуванню апарату державних органів компетентними і досвідченими кадрами, стимулювати їх сумлінну та ініціативну працю.
26. Заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
27. Відповідно до статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР "Про оплату праці" (далі - Закон №108/95-ВР) заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
28. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
29. Структура заробітної плати передбачена статтею 2 Закону №108/95-ВР, згідно з якою до неї входить: основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців; додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.