ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2021 року
м. Київ
справа № 826/5440/18
адміністративне провадження № К/9901/3592/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О. Р.,
суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №826/5440/18
за позовом народного депутата України ОСОБА_1 до голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики народного депутата України ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, зобов`язання утриматись в подальшому від вчинення дій, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою народного депутата України ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2018 року, прийняте у складі: головуючого судді Шевченко Н.М., і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року, ухвалену у складі: головуючого судді Бєлової Л.В., суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Народний депутат України ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики народного депутата України ОСОБА_2 (далі - відповідачка, ОСОБА_2 ) з вимогами:
1.1. визнати протиправними дії відповідачки щодо втручання в діяльність органів прокуратури, досудового слідства Національної поліції України, які здійснюють досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12017100090012975 від 08 листопада 2017 року;
1.2. зобов`язати відповідачку утриматись в подальшому від вчинення таких дій у зазначеному кримінальному провадженні.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики під головуванням ОСОБА_2 було перебрано на себе функції парламентських тимчасових слідчих комісій та органів досудового слідства прокуратури та Національної поліції України, таким чином, на думку позивача, голова Комітету вийшла за межі своїх повноважень, визначених Законом України "Про комітети Верховної Ради України".
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. 08 листопада 2017 року Солом`янським управлінням поліції розпочато розслідування у кримінальному провадженні №12017100090012975 за частиною 1 статті 171 Кримінального кодексу України за фактом перешкоджання законній професійній діяльності журналістів ОСОБА_3 і оператора ОСОБА_4, що мало місце 07 листопада 2017 року.
4. 08 листопада 2017 року до порядку денного Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики (далі - Комітет) на 15 листопада 2017 року включено питання "Про інцидент з ознаками перешкоджання журналістській діяльності ОСОБА_3 і оператора ОСОБА_4 ввечері 07 листопада 2017 року біля VIP-терміналу аеропорту "Київ"".
5. На це засідання Комітету, з метою обговорення інциденту, були запрошені працівники прокуратури та Національної поліції України.
6. 06 грудня 2017 року на розгляд Комітету було винесено питання "Про хід розслідування перешкоджання журналістській діяльності ОСОБА_3 і оператора ОСОБА_4 ввечері 07 листопада 2017 року біля VIP-терміналу аеропорту "Київ"" і "Про хід розслідування інциденту, який стався між знімальною групою програми "Схеми: корупція в деталях" (спільний проект "Радіо Свобода" та каналу "UА:Перший") та робітниками Управління державної охорони в ніч на 16 вересня 2017 року біля одного з ресторанних комплексів під Києвом". На відповідне засідання Комітету також були запрошені представники правоохоронних органів.
7. Уважаючи, що дії голови Комітету з включення вказаних питань до порядку денного та їхнього розгляду є формою втручання в діяльність органів прокуратури, досудового слідства, позивач звернувся до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
8. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2018 року адміністративний позов задоволено частково:
8.1. визнано протиправними дії голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики народного депутата ОСОБА_2 щодо втручання в діяльність органів прокуратури, досудового слідства Національної поліції України, які здійснюють досудове розслідування в кримінальному провадженні №12017100090012975 від 08 листопада 2017 року.
8.2. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
9. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що, включивши до порядку денного питання перевірки обставин, пов`язаних з правовою оцінкою ведення слідчих дій, що виходить за межі повноважень Комітету, члени Комітету та його голова діяли всупереч Конституції та законів України, положення яких виключають будь-яке втручання в діяльність правоохоронних органів під час здійснення конкретного кримінального провадження.
10. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2018 року у частині задоволених позовних вимог скасовано та ухвалено в цій частині нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
11. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2018 року залишено без змін.
12. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржуваними діями відповідачки не порушені будь-які права позивача.
13. Суд апеляційної інстанції, оцінивши стенограми засідань Комітету, також дійшов висновку, що в спірних правовідносинах не було підстав уважати, що Комітетом давались вказівки слідчим чи прокурорам у кримінальному провадженні №12017100090012975, чи будь-яким іншим чином здійснювався вплив на його хід.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
14. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального права, неповне з`ясування обставин і неналежну оцінку доказів у справі, просить скасувати ухвалене ним рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
15. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що в нього відсутнє порушене право або інтерес, яке підлягає судовому захисту.
16. Позивач доводить, що він як народний депутат є представником влади, який у разі порушення прав, свобод та інтересів людини, що охороняються законом, та інших порушень законності уповноважений на місці вимагати негайного припинення порушення у визначений його статусом спосіб.
17. Позивач також зазначає, що він як депутат має зацікавленість в недопустимості порушення законодавства, у тому числі недотримання обов`язків щодо забезпечення конституційних принципів і засад й діяльності органів державної влади та їхніх посадових осіб.
18. Відповідачка у відзиві на касаційну скаргу зазначила, що судом апеляційної інстанції повно та всебічно встановлено обставини, що мають значення для розгляду справи, і правильно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим підстав для скасування його рішення немає.
19. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Желтобрюх І.Л., суддів Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.
20. Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
21. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 20 червня 2019 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
22. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 червня 2019 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
23. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
24. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі щодо меж касаційного перегляду, унесені зміни.
25. Водночас пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 15 січня 2020 року №460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
26. З урахуванням викладеного, розглядаючи цю справу, Суд керується положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли до набрання чинності змін, унесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX.
27. Правовий статус комітетів Верховної Ради України, їх функції та організаційні основи діяльності визначено в Законі України від 04 квітня 1995 року №116/95-ВР (далі - Закон №116/95-ВР).
28. Відповідно до статті 1 Закону №116/95-ВР комітет Верховної Ради України - це орган Верховної Ради України, який утворюється з числа народних депутатів України для здійснення за окремими напрямами законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до повноважень Верховної Ради України, виконання контрольних функцій.
29. Частиною першою статті 11 Закону №116/95-ВР комітети Верховної Ради України здійснюють такі функції: 1) законопроектну; 2) організаційну; 3) контрольну.
30. Згідно зі статтею 14 Закону №116/95-ВР контрольна функція комітетів полягає в: аналізі практики застосування законодавчих актів у діяльності державних органів, їх посадових осіб з питань, віднесених до предметів відання комітетів, підготовці та поданні відповідних висновків і рекомендацій на розгляд Верховної Ради України; участі за дорученням Верховної Ради України у проведенні "години запитань до Уряду"; контролі за виконанням Державного бюджету України в частині, що віднесена до предметів їх відання, для забезпечення доцільності, економності та ефективності використання державних коштів у порядку, встановленому законом; організації та підготовці за дорученням Верховної Ради України парламентських слухань; організації та підготовці слухань у комітетах; підготовці та поданні на розгляд Верховної Ради України запитів до Президента України від комітету відповідно до положень пункту 34 частини першої статті 85 Конституції України; взаємодії з Рахунковою палатою; взаємодії з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини; направленні матеріалів для відповідного реагування в межах, установлених законом, органам Верховної Ради України, державним органам, їх посадовим особам; розгляді на своїх засіданнях або під час слухань у комітеті звітів, доповідей та інформації державних органів та посадових осіб, які у передбачених законом випадках подаються до Верховної Ради України, здійсненні попередньої підготовки питань щодо розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України таких звітів, доповідей та інформації; здійсненні комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого віднесено питання забезпечення контрольних функцій Верховної Ради України за діяльністю органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, правоохоронних органів спеціального призначення та розвідувальних органів, передбачених цим Законом заходів з метою гарантування неухильного і безумовного дотримання цими органами вимог Конституції України щодо забезпечення національної безпеки, недопущення їх використання для узурпації влади, порушення прав і свобод людини і громадянина.
31. Частиною першою статті 24 Закону №116/95-ВР передбачено, що комітети з питань, віднесених до предметів їх відання, здійснюють аналіз практики застосування державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами Конституції та законів України, аналіз відповідності закону прийнятих ними підзаконних нормативно-правових актів, своєчасності їх прийняття. За наслідками такого аналізу комітет вносить державним органам, органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам рекомендації щодо приведення у відповідність із законом підзаконного нормативно-правового акта.