1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



28 січня 2021 року

м. Київ



справа №820/1400/17

адміністративне провадження №К/9901/20228/20



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Калашнікової О.В.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 820/1400/17 (Н/851/12/20)

за позовом ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на посаді та зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2020 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Бартош Н.С., суддів: Григорова А.М., Подобайло З.Г.,



УСТАНОВИВ:

Суть спору

1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту захисту економіки Національної поліції України (далі - відповідач), де просив:

1.2. визнати протиправними та скасувати п. 1 наказу Департаменту захисту економіки Національної поліції України № 288 о/с від 21 березня 2017 року в частині притягнення капітана поліції ОСОБА_1 оперуповноваженого управління захисту економіки в Харківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби поліції за порушення вимог пункту 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" та пункту 2.9 "а" постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2011 року № 1306 "Про правила дорожнього руху";

1.3. визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту захисту економіки Національної поліції України № 115 о/с від 23 березня 2017 року в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції;

1.4. поновити капітана поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого управління захисту економіки в Харківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України з 27 березня 2017 року в Харківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України з 27 березня 2017 року;

1.5. зобов`язати Департамент захисту економіки Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу; постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого управління захисту економіки в Харківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України з 27 березня 2017 року та зобов`язання Департаменту захисту економіки Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13 червня 2017 року позов задоволено повністю.

3. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року задоволено апеляційну скаргу Департаменту захисту економіки Національної поліції України; скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 червня 2017 року та прийнято нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

4. Постановою Верховного Суду від 11 грудня 2019 року залишено без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_1, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року залишено без змін.

5. Скаржник та його представник звернулися до суду апеляційної інстанції із заявами про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року, де просили скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

6. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2020 року у задоволенні заяв про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року у справі № 820/1400/17 відмовлено.

7. Відмовляючи у перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами суд апеляційної інстанції виходив з того, що вказані у заявах обставини не є нововиявленими, оскільки фактично стосуються незгоди із рішенням суду апеляційної інстанції, що є підставою для його касаційного оскарження. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність передбачених КАС України підстав для перегляду за нововиявленими обставинами постанови суду апеляційної інстанції.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

8. 12 серпня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2020 року про відмову у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року по справі № 820/1400/17 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на посаді та зобов`язання вчинити певні дії.

9. Касаційну скаргу вмотивовано тим, що надані відповідачем під час розгляду справи документи містять посилання на Висновок службового розслідування, який, на думку заявника, може містити факти, що не відповідають дійсності. Також зазначає, що ухвалюючи рішення суд апеляційної інстанції не врахував відсутність відомостей про застосування до нього дисциплінарних стягнень. Зазначив, що застосування найвищого дисциплінарного стягнення не відповідає принципу пропорційності, оскільки не враховано матеріальне становище сім`ї позивача, перебування на його утриманні двох малолітніх дітей. Також вказує, що висновки суду апеляційної інстанції щодо правомірності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби за результатами службового розслідування та в межах строку накладення дисциплінарного стягнення є хибними та ґрунтуються на невірному та довільному трактуванні положень статті 16 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", які регламентують порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності. Крім того, зазначив, що відповідачем доказів проведення атестації позивача до суду не надавалися, отже, на думку позивача, доводи Департаменту про виявлення факту складання адміністративного протоколу за статтею 130 КУпАП стосовно позивача під час підготовки матеріалів для проведення атестації не були підтверджені належним чином. Зазначені обставини стали відомі заявнику після отримання відповіді на адвокатській запит. Таким чином, на думку скаржника, при розгляді справи судом апеляційної інстанції не враховано вимоги статті 18 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України". Вказані обставини, на думку позивача, можуть привести до іншого результату судового розгляду та вплинути на оцінку співмірності застосованого до позивача дисциплінарного стягнення.

10. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційної скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2020 року про відмову у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року по справі № 820/1400/17.

11. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 27 січня 2021 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

Позиція інших учасників справи

12. Від відповідача 15 вересня 2020 року надійшов відзив на касаційну скаргу, де просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін. В обґрунтування своєї позиції вказує, що відповідно до статті 361 КАС України обов`язковими взаємопов`язаними умовами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом; істотні для справи обставини не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Натомість, на думку відповідача, вказані у заявах позивача та його представника обставини не є нововиявленими, оскільки фактично стосуються незгоди із рішенням суду апеляційної інстанції, що є підставною для його касаційного оскарження. Щодо зазначення позивачем у касаційній скарзі про відсутність у Департаменті матеріалів службового розслідування по притягненню ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у 2013 році та про зняття дисциплінарного стягнення ще 25.07.2013 і щодо про відсутність у нього діючих дисциплінарних стягнень вказують, що у 2013 році позивач проходив службу в органах внутрішніх справ, а не в поліції і відповідно не у Департаменті. Таким чином матеріали службового розслідування за 2013 рік стосовно позивача у Департаменті відсутні. Наголошують, що судом апеляційної інстанції в постанові було зазначено про притягнення позивача у 2013 році до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, а не про те, що дане дисциплінарне стягнення є діючим, у зв`язку з чим посилання позивача на те, що дисциплінарне стягнення на період розгляду справи зняте є безпідставним, оскільки при обранні виду дисциплінарного стягнення, керівництвом враховується, крім іншого, попередня поведінка порушника дисципліни, а притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності свідчить про неналежне виконання ним службових обов`язків.

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

13. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.

14. Відповідно до частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

15. Згідно пункту 1 частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

16. Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для вирішення конкретної справи; юридичний акт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу, оскільки, якби нововиявлена обставина була відома суду під час постановлення судового рішення, вона б обов`язково вплинула на остаточні висновки суду.

17. Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

18. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

19. Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду.

20. З аналізу вищевикладених норм слідує, що судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуто на підставі істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

21. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.

22. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

23. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

24. Істотне значення для справи мають обставини, які пов`язані з матеріалами справи, що розглянута судом, впливають на оцінку вже досліджених ним доказів і мають, відповідно, значення для об`єктивного розгляду спору.

25. Під такими обставинами розуміють факти, а не нові докази.

26. Зокрема, ними можуть бути скасування рішення або вироку суду, що мали преюдиційне значення під час прийняття рішення судом; факти, встановлені вироком суду, що набрав законної сили; завідомо неправдиві показання свідка в судовій справі; завідомо неправильний висновок експерта; фальшиві документи або речові докази тощо.

27. Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки, як було зазначено вище, нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку.

28. Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач вважає нововиявленою обставиною те, що, за твердженнями відповідача факт складання адміністративного протоколу за статтею 130 КУпАП стосовно позивача виявлено під час підготовки матеріалів для проведення атестації. Проте, докази проведення атестації позивача до суду не надавалися, а тому ця обставина судом не враховувалася при винесенні рішення. Крім того, на думку заявника, висновки суду апеляційної інстанції щодо правомірності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби за результатами службового розслідування та в межах строку накладення дисциплінарного стягнення є хибними та ґрунтуються на невірному та довільному трактуванні положень статті 16 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", які регламентують порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності. Отже позивач вважає, що вказані обставини мають бути враховані при наданні оцінки дотримання відповідачем принципу пропорційності між вчиненим дисциплінарним проступком та мірою дисциплінарної відповідальності.

29. Залишаючи без задоволення заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року за нововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені заявником обставини не є нововиявленими обставинами в розумінні статті 361 КАС України, оскільки вказані у заявах обставини фактично стосуються незгоди із рішенням суду апеляційної інстанції, що є підставою для його касаційного оскарження.

30. За наслідками перегляду зазначеного рішення суду апеляційної інстанції постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року рішення суду апеляційної інстанції було залишено без змін як таке, що ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні відносини, а суд під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.


................
Перейти до повного тексту