ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2021 року
м. Київ
справа № 560/1334/19
адміністративне провадження № К/9901/30713/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами адміністративну справу №560/1334/19
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2, Фермерське господарство "Джури" про визнання протиправними та скасування відмов, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року (ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Совгири Д. І., суддів: Франовської К.С. Кузьменко Л.В.),-
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
В квітні 2019 року ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якому просили суд:
- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про затвердження проекту землеустрою ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю), що відповідає розміру земельної частки (паю) на території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області із земель, що знаходяться в користуванні на умовах оренди ОСОБА_2 ФГ "Джури" для подальшої передачі у власність для ведення фермерського господарства;
- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області затвердити ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю), на території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області із земель, що знаходяться в користуванні на умовах оренди ОСОБА_2 ФГ "Джури" для подальшої передачі у власність для ведення фермерського господарства.
Ухвалою від 26 квітня 2019 року Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі та залучив як третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - ОСОБА_2, Фермерське господарство "Джури".
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року роз`єднані в окремі провадження позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_1 , ОСОБА_4, ОСОБА_5 у справі №560/1282/19.
Позовні вимоги ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) обґрунтовувала тим, що нею у встановленому законом порядку виготовлений Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, які перебувають на території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, та отриманий Висновок про його погодження. Проте, після надходження Проекту землеустрою до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (далі- відповідач, ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області) на затвердження, позивачці відмовлено у такому затвердженні. Зазначила, що відповідачем грубо порушено норми статті 118 Земельного кодексу України, оскільки визначених законом підстав для відмови у затвердженні Проекту землеустрою не було.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2019 року позов задоволено у повному обсязі.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2019 року скасовано рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2019 року, ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відмова ГУ Держземагенства у Хмельницькій області від 19 листопада 2018 року №Я-14492/0-7517/0/95-18 прийнята з порушенням норм чинного законодавства України, відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав, не визначених частиною 7 статті 118 ЗК України. Суд першої інстанції також виходив із того, що позивачка, як член фермерського господарства, має право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю), за рахунок, зокрема земельної ділянки, що використовується фермерським господарством.
Суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку, зазначивши, що громадяни можуть отримати землі державної та комунальної власності для ведення фермерського господарства у загальному порядку, визначеному Земельним кодексом України. Фермерське господарство може володіти та користуватися землями своїх членів лише у разі, якщо такі земельні ділянки перебувають у власності (а не користуванні) члена фермерського господарства. При цьому, статтею 13 Закону № 973-IV передбачено право члена фермерського господарства отримати безоплатно у власність земельну ділянку, яка раніше була надана йому у користування, тобто передача у власність земельної ділянки можлива тій самій особі, якій земельна ділянка передана у користування
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу
В листопаді 2019 року позивачка подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій посилається на не правильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, яке вбачає у тому, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю), що відповідає розміру земельної частки (паю) (площею 1,0528 га, кадастровий номер 6825085400:02:003:0006) використовується саме Фермерським господарством "Джури", членом якого є позивачка, а отже ОСОБА_1 має право на отримання її у власність при поділі між членами фермерського господарства. Крім того, заявник касаційної скарги вказує і на те, що суд апеляційної інстанції не надав оцінки тій обставині, що відмова відповідачем оформлена не у формі рішення, а листом. Посилаючись на вказані доводи, позивачка просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідач надіслав відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого проти задоволення скарги заперечує, просить рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Верховний Суд ухвалою від 8 листопада 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Ухвалою від 27 січня 2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що відповідно до записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 є засновником та головою Фермерського господарства "Джури" (далі- ФГ "Джури"), код ЄДРПОУ 39090044. Місцезнаходження вказаної юридичної особи: вул. Набережна, 2А, с. Пархомівці, Хмельницький район, Хмельницька область, 31342.
ФГ створене на підставі того, що ОСОБА_2, надано в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення Фермерського господарства, згідно з наказу ГУ Держземагенства у Хмельницькій області від 28.10.2013 № ХМ/6825085400:02:003/00000874 від 28.10.2013 та договору оренди землі №17 від 26.12.2013. Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 6825085400:02:00360001.
За статутом ФГ "Джури" засновником та головою господарства є ОСОБА_2, членами господарства- ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1 .
Головою фермерського господарства прийнято рішення, яке оформлене Протоколом про розподіл земельних ділянок між громадянами, яким надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у розмірі земельної частки (паю), що відповідає розміру земельної частки (паю) на території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області із земель, що знаходяться в користуванні на умовах оренди засновника ОСОБА_2 ФГ "Джури" для подальшої передачі у власність членам для ведення фермерського господарства у наступних розмірах: ОСОБА_2 - 1,9791 га, ОСОБА_4 - 1,8588 га, ОСОБА_3 - 1,8588 га, ОСОБА_5 - 2,4431 га, ОСОБА_1 - 1,0528 га, ФГ "Джури" - 2,3710 га.
Наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 28.04.2017 №22-7779-СГ надано позивачці дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які перебувають у постійному користуванні на умовах оренди ОСОБА_2 на території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.
ТОВ "Земельно-консалтинговим агентством "СТС" розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у розмірі земельної частки (паю) на території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, із земель, що знаходяться в користуванні на умовах оренди ОСОБА_2 ФГ "Джури" для подальшої передачі у власність для ведення фермерського господарства яка розташована на території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.
Земельній ділянці присвоєний кадастровий номер 6825085400:02:003:0006.
Позивачка 13.11.2017 звернулася із клопотанням до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якому просила затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 1,0528 га, кадастровий номер 6825085400:02:003:0006, що розташована за межами населених пунктів Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області безоплатно у власність для ведення фермерського господарства.
Відповідачем розглянуто клопотання та надано листом відповідь від 21.11.2017 №Я-30085/0-15186/6-17 про відмову у затвердженні проекту землеустрою у зв`язку з тим, що у поданому проекті землеустрою відсутня згода користувача на припинення права постійного користування земельною ділянкою.
22.02.2018 позивачка звернулася до відповідача із заявою щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки.
Листом від 07.03.2018 №Я-2953/0-2671/0/95-18 відповідач відмовив у затвердженні проекту землеустрою. Відмова мотивована тим, що у проекті землеустрою відсутній каталог координат поворотних точок з відміткою державного кадастрового реєстратора, а також дана земельна ділянка перебуває у користуванні третіх осіб.
Позивачка повторно звернувся до відповідача із заявою щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю) з метою подальшої передачі безоплатно у власність.
Листом від 19.11.2018 №Я-14492/0-7517/0/95-18 ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомив про те, що земельна ділянка не перебуває у користуванні ФГ "Джури", а тому відсутні правові підстави для передачі запитуваної земельної ділянки у власність відповідно до статті 32 ЗК України.
Не погодившись із відмовою відповідача, викладеною у листі від 19.11.2018 №Я-14492/0-7517/0/95-18, у затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю), що відповідає розміру земельної частки (паю) (площею 1,0528 га, кадастровий номер 6825085400:02:003:0006), позивачка звернулась до суду з цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року N 460-IX (далі- Закон №460-IX, набрав чинності 08.02.2020) установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Касаційна скарга по справі №560/1334/19 подана в листопаді 2019 року, розгляд касаційної скарги не закінчено до 08.02.2020, тому касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності Законом №460-IX (із застосуванням норм КАС України в редакції, чинній до 08.02.2020).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Ключовим правовим питанням спору є правомірність відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності при поділі земельної ділянки фермерського господарства, з метою подальшого передання члену фермерського господарства у власність.
Насамперед Суд звертає увагу, що земельна ділянка, яку бажає отримати позивачка, перебуває в складі земельної ділянки площею 11,5636 га (6825085400:02:00360001). Зазначена земельна ділянка надана в оренду гр. ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства. ОСОБА_2 є головою ФГ "Джури", а позивачка ОСОБА_1 - одним із членів цього господарства.
Згодом члени ФГ "Джури" прийняли рішення про розпаювання цієї земельної ділянки між собою. Питання про розпаювання земель вирішувалось на загальних зборах ФГ "Джури" та оформлено протоколом, який підписаний членами господарства і головою ФГ "Джури" (а.с. 30).
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 28.04.2017 №22-7779-СГ надано позивачці дозвіл на розробку проекту, а ТОВ "Земельно-консалтинговим агентством "СТС" розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у розмірі земельної частки (паю) на території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, із земель, що знаходяться в користуванні на умовах оренди ОСОБА_2 ФГ "Джури" для подальшої передачі у власність для ведення фермерського господарства яка розташована на території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області. Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 6825085400:02:003:0006.
Після утворення окремих земельних ділянок члени цього фермерського господарства, бажали отримати кожен окремо безоплатно у власність земельні ділянки для ведення фермерського господарства.
Статтею 12 Закону України "Про фермерське господарство" визначено, що землі фермерського господарства можуть складатися із:
а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;
б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;
в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.
Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про фермерське господарство" члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю). Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.
Аналогічну норму передбачено у статті 32 Земельного кодексу України.
Відповідач, відмовляючи у затвердженні проекту землеустрою позивачці, виходив з того, що земельна ділянка не перебуває у користуванні ФГ "Джури", а надана у користування громадянину ОСОБА_2, тому відсутні правові підстави для передачі запитуваної земельної ділянки у власність відповідно до статті 32 ЗК України.
Сьомий апеляційний адміністративний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції, погодився із доводами відповідача та зазначив, що член фермерського господарства не має права на виділення земельної ділянки, яка надана в користування голові фермерського господарства до його створення. Тобто передача у власність земельної ділянки можлива тій самій особі, якій земельна ділянка передана у користування.
Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення також послався на правову позицію, висловлену Верховним Судом у постановах від 14.08.2018 у справі № 818/1530/17, від 19.06.2018 у справі №816/1920/17, які в силу статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII є обов`язковою для всіх суб`єктів владних повноважень, що застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, який містить відповідну норму права та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права та згідно з частиною 5 статті 242 КАС України враховується судом..
Проте, Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи питання щодо переходу права користування земельною ділянкою від голови до фермерського господарства, сформулювала інший підхід.
Зокрема, у постанові від 13.03.2018 по справі № 348/992/16-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що після укладення договору тимчасового користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство реєструється в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.
Зокрема, у постанові від 01.04.2020 у справі № 320/5724/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб`єктом такого використання може бути особа - суб`єкт господарювання за статтею 55 ГК України. Після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства користувачем орендованої земельної ділянки є саме фермерське господарство.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 179/1043/16-ц, у якій Суд зазначив, що передбачені законом особливості надання фізичній особі земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства підтверджують те, що таку ділянку можна було безоплатно отримати лише для створення відповідного господарства, після чого її використання можливе було тільки для ведення селянського (фермерського) господарства, тобто для вироблення, переробки та реалізації товарної сільськогосподарської продукції (частина перша статті 2 Закону № 2009-XII). Таку діяльність здійснює саме селянське (фермерське) господарство, а не його засновник. Іншими словами, після набуття засновником селянського (фермерського) господарства права постійного користування земельною ділянкою для ведення такого господарства та проведення державної реєстрації останнього постійним користувачем зазначеної ділянки стає селянське (фермерське) господарство. Державна реєстрація права постійного користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства за його засновником не змінює вказаний висновок, оскільки після державної реєстрації такого господарства саме воно як суб`єкт підприємницької діяльності могло використовувати відповідну ділянку за її цільовим призначенням, тобто бути постійним користувачем.
Така правова позиція застосована Верховним Судом у постанові від 1 жовтня 2020 року по справі №120/4116/19-а, у якій предметом розгляду були подібні правовідносини.
Таким чином, у контексті спірних правовідносин цієї справи та правової позиції, Великої Палати Верховного Суду і Верховного Суду, колегія суддів відзначає, що земельна ділянка, надана ОСОБА_2, після створення ФГ "Джури", головою якого він став, перейшла у користування фермерського господарства. Отже, обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не голова ФГ ОСОБА_2
За таких підстав, право користування земельною ділянкою належить усьому ФГ "Джури", тобто усім його членам господарства в рівній мірі. Тому помилковими є висновки суду апеляційної інстанції, що лише ОСОБА_2 є користувачем земельної ділянки, і відповідно лише він один може отримати її у власність.
За правилами статті 13 Закону України "Про фермерське господарство" членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.
Вказана норма Закону України "Про фермерське господарство" надає членам такого господарства право на приватизацію земельної ділянки, наданої у користування фермерському господарству. При цьому, такими, що надані фермерському господарству вважають і земельні ділянки, надані голові фермерського господарства для його створення.
За такого правового врегулювання, будь-який член фермерського господарства має право отримати безоплатно у власність частину земельної ділянки, що перебуває у користуванні фермерського господарства, а не лише особа, якій така земельна ділянка була раніше надана у користування, оскільки така земельна ділянка відведена саме з метою створення фермерського господарства.
Крім того, суд апеляційної інстанції не врахував, що звертаючись з клопотанням про затвердження проекту землеустрою, позивачка, як член фермерського господарства, надала протокол загальних зборів господарства про розпаювання земель, який містить підписи всіх членів та голови ФГ "Джури".
Отже, позивач, як член фермерського господарства, має право на безоплатне одержання у приватну власність земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства.
За змістом статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною 2 статті 4 ЗК України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.