ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2021 року
м. Київ
справа № 816/1868/16
адміністративне провадження № К/9901/18440/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 816/1868/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна компанія "Арія" до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області про скасування постанови про накладення штрафу, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна компанія "Арія"
на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року (прийняту у складі головуючого судді Бойка С.С.)
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Спаскіна О.А., суддів: Сіренко О.І., Дюкарєвої С.В.),
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна компанія "Арія" звернулося до суду з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, третя особа Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області про скасування постанови про накладення штрафу.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності винесена з порушенням п. 9 порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011. Позивач стверджував, що товариством не було допущено порушень п. 5.18 ДСТУ Б.В.2.6-36-2008 "Конструкції зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією та опорядженням штукатурками", Робоча документація. Том 3. Архітектурні креслення. Креслення марки АР. 3089.14-01-2014-АР, виконана з дотриманням вимог п. 4.1.ДБН А. 2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації", ст. 26 Закону України "Про архітектурну діяльність".
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. 01 грудня 2016 року Полтавський окружний адміністративний суд вирішив:
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем під час складення протоколу, розгляду справи про правопорушення законодавства у сфері містобудівної діяльності та накладення на позивача відповідного штрафу, було дотримано процедуру, визначену Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244, натомість позивач не надав суду належних доказів, які б свідчили про дотримання ним вимог чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності в перевіреному відповідачем періоді.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 28 лютого 2017 року Харківський апеляційний адміністративний суд вирішив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна компанія "Арія" залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2016р. по справі № 816/1868/16 залишити без змін.
6.Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції правильно і в повному обсязі встановив обставини справи, прийняв обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7.13 березня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної компанії "Арія".
У касаційній скарзі скаржник просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року у справі № 816/1868/16 скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати протиправною та скасувати постанову від 03 жовтня 2016 року за № П 36-16-Ю/106-6.2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню.
У касаційній скарзі позивач посилається на порушення відповідачем процедури проведення планової перевірки дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, через відсутність при її проведенні суб`єкта містобудування щодо якого здійснювався державний архітектурно-будівельний контроль, що на думку скаржника нівелює результати такої перевірки.
8. Ухвалою від 14 березня 2017 року Вищого адміністративного суду України було відкрито касаційне адміністративне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної компанії "Арія".
9. 06 квітня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшли заперечення третьої особи на касаційну скаргу.
10. 08 лютого 2018 року касаційна скарга надійшла до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду.
11. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 лютого 2018 року сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Анцупової Т.О., суддів Коваленко Н.В., Кравчука В.М.
12. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 11 червня 2019 року було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., Бучик А.Ю., Тацій Л.В.
13. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 січня 2021 року прийнято до провадження касаційну скаргу позивача на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року у справі № 816/1868/16. Крім того відмовлено скаржнику в задоволенні клопотання про зупинення виконання судових рішень.
II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14.Як було встановлено судами попередніх інстанцій, 19 серпня 2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Полтавській області Салітрою Ольгою Володимирівною, головним інспектором будівельного нагляду за діяльністю органів державного архітектурно - будівельного контролю та ринкового нагляду Діденком Валентином Васильовичем проведено планову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
За результатами перевірки складено акт яким зафіксовано зокрема:
Проектувальником - Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо комерційна компанія "Арія" передано замовнику Товариству з обмеженою відповідальністю "Архімета" для виконання будівельних робіт на об`єкті "Будівництво комплексу житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом по вул. Ляхова, 10. м. Полтава. Друга черга будівництва" проектну документацію розроблену з порушенням вимог будівельних норм державних стандартів і правил, а саме п. 4.1 ДБН А. 2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації", ст. 26 Закону України "Про архітектурну діяльність".
20 вересня 2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області - Діденком Валентином Васильовичем складено протокол № П33-16-10/1016-6.10 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Вказаним протоколом зафіксовано, що проектувальником - Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо комерційна компанія "Арія" передано замовнику Товариству з обмеженою відповідальністю "Архімета" для виконання будівельних робіт на об`єкті "Будівництво комплексу житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом по вул. Ляхова, 10. м. Полтава. Друга черга будівництва" проектну документацію розроблену з порушенням вимог будівельних норм державних стандартів і правил, а саме п. 4.1 ДБН А. 2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації", ст. 26 Закону України "Про архітектурну діяльність".
03 жовтня 2016 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області - Діденком Валентином Васильовичем винесено постанову №П36-16-10/1016-6.2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо комерційна компанія "Арія" визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 130 500,00 грн.
Позивач не погодившись з вказаною постановою звернувся до суду з позовом про визнання її протиправною та скасування.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
16. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з преамбулою до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VІ (далі - Закон № 3038-VІ), цей Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Згідно з частиною першою статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.
Пунктом 5 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 553, плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Органи державного архітектурно-будівельного контролю проводять планові перевірки об`єктів містобудування не частіше ніж один раз на півроку.
Пунктом 11 Порядку № 553 визначено, що Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право: 1) безперешкодного доступу на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; 3) видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 8) отримувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 9) вимагати у випадках, передбачених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію; 11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки.
Посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю забороняється вимагати інформацію та документи, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно з положеннями пункту 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.
Пунктом 16 Порядку № 553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис) (пункт 17 Порядку № 553).
Відповідно до пункту 18 Порядку № 553, акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Пунктом 19 Порядку № 533 також передбачено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Згідно з п. 21 Порядку № 553, якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.