ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2021 року
м. Київ
справа № 120/2182/19-а
адміністративне провадження № К/9901/11809/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Вадима Меламеда в інтересах ОСОБА_1
на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07.10.2019 (суддя Томчук А.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2020 (колегія у складі суддів Гонтарука В.М.. Білої Л.М., Курка О.П.)
у справі №120/2182/19-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 05.07.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення - відмову у поновленні пенсії від 02.01.2019 року, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не поновлення та не виплати позивачу пенсії;
- зобов`язати відповідача провести позивачу поновлення та виплату пенсії з липня 2017 року, шляхом поновлення її відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсації втрати частини доходів.
2. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 07.10.2019 позовну заяву в частині позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести ОСОБА_1 поновлення та виплату пенсії за віком з липня 2017 року по 01 січня 2019 року шляхом поновлення її відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів залишено без розгляду.
3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07.10.2019, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2020, адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправною відмову Тульчинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області у поновленні виплати раніше призначеної пенсії ОСОБА_1, що викладена у листі від 02.01.2019 №05/09-37/021;
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області поновити ОСОБА_1 виплату раніше призначеної пенсії та виплатити її з 02 січня 2019 року на визначений ним банківський рахунок;
- в решті позову відмовлено.
4. Позивач з рішенням не погодився і звернувся з касаційною скаргою.
5. Ухвалою Верховного Суду від 11.08.2020 відкрито касаційне провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що в 1994 році ОСОБА_1 виїхав з України на постійне місце проживання до Ізраїлю де був прийнятий на консульський облік в консульському відділі посольства України в Ізраїлі. З 1994 року позивач не отримував пенсію.
7. У жовтні 2011 та серпні 2013 року позивач звертався до Пенсійного фонду України з заявою про поновлення виплати йому пенсії за віком у відповідності до Рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 № 25-рп/2009.
8. Листами від 25.10.2011 №20144/Л-11 та від 06.09.2013 №13406/Л-11 Пенсійний фонд України повідомив позивачу про відсутність підстав згідно чинного законодавства для виплати пенсії позивачу за межі України та звернув увагу, що рішення КСУ №25-рп/2009 не має зворотної сили і поширюється на осіб, які виїхали за межі України після 07.10.2009, тобто після його прийняття.
9. Вважаючи рішення Пенсійного фонду України протиправними, позивач звернувся до суду для їх скасування.
10. Постановою Печерського районного суду міста Києва від 26.05.2014 в задоволенні позовних вимог було відмовлено.
11. Не погодившись із вказаною постановою, позивач оскаржив її до суду.
12. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2014 у справі №757/4110/14-а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Постанову Печерського районного суду міста Києва від 26.05.2014 скасовано та постановлено нову, якою позовні вимоги задоволено частково. Зобов`язано УПФУ у Тульчинському районі Вінницької області поновити, нарахувати та виплатити раніше призначену пенсію ОСОБА_1, починаючи з 19.08.2013.
13. Листом Тульчинського ОУПФУ Вінницької області від 12.07.2017 №397/09-37/02-1 повідомлено позивача про припинення виплати пенсії до з`ясування місця фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України.
14. 26.11.2018 представник позивача звернувся до відповідача з заявою, яка нотаріально завірена апостилем, про поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 з липня 2017 році з доданими реквізитами банківського рахунку позивача.
15. Листом від 02.01.2019 № 05/09-37/021 відповідач відмовив у поновленні виплати пенсії, у зв`язку з тим, що згідно з вимогами, визначеними в п.10 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, заява про виплату пенсії або грошової допомоги подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду за зазначеними у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України або приймається органом Пенсійного фонду від установи уповноваженого банку.
Заяви приймаються за умови пред`явлення паспорта громадянина Україна або іншого документа, що посвідчує особу і підтверджує її вік, та документа визначеного законодавством, для з`ясування місця її проживання реєструються, та реєструється в установленому порядку.
Вказано, що оскільки в заяві про відкриття банківського рахунку для отримання пенсії ОСОБА_1 зазначено місце проживання держава Ізраїль, поновити виплату пенсії можливо буде після особистого звернення пенсіонера до Тульчинського ОУПФУ Вінницької області з внутрішнім паспортом громадянина України та документами, що підтверджують місце його фактичного проживання в Україні.
16. Позивач з відмовою не погодився і звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
17. В обґрунтування позовних вимог представник позивача покликався на те, що право громадян, які постійно проживають за кордоном, на отримання пенсійних виплат встановлено рішенням Конституційного Суду України № 25-рп/2009 від 07.10.2009, яким були визнані неконституційними положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", які забороняли виплату пенсій при виїзді на місце постійного проживання за кордон.