ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2021 року
м. Київ
справа № 820/7150/16
адміністративне провадження № К/9901/41495/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжвідомчий центр інженерних досліджень" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2017 (суддя - Тітов О.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2017 (головуючий суддя - Дюкарєва С.В., судді: Жигилій С.П., Перцова Т.С.) у справі № 820/7150/16.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжвідомчий центр інженерних досліджень" (далі - ТОВ "Міжвідомчий центр інженерних досліджень") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області) від 23.12.2016 № 0002481403 та № 0002491403.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2017, позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що господарські операції по придбанню позивачем робіт у спірних контрагентів є реальними, фактично відбулися, придбані товари використано у власній господарській діяльності, у зв`язку з чим прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є неправомірним.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДФС у Харківській області оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2017, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.
У доводах касаційної скарги ГУ ДФС у Харківській області відображає зміст укладених договорів та зазначає, що позивачем не доведено фактичне та економічне обґрунтування придбання розробок відповідно до умов укладених договорів та їх використання у власній господарській діяльності.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ "Міжвідомчий центр інженерних досліджень" зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, контролюючим органом проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Міжвідомчий центр інженерних досліджень" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2016, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2016.
За результатами проведеної перевірки складено акт №800/20-40-14-03-08/36647332 від 15.12.2016, в якому, зокрема, відображено висновки про порушення позивачем пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТОВ "Міжвідомчий центр інженерних досліджень" занижено ПДВ до сплати на загальну суму 1505699 грн., а також завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 360633 грн.
На підставі названого акту перевірки, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0002481403 від 23.12.2016, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість на суму 1882123,75 грн., з яких: за основним платежем - 1505699,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 376424,75 грн., податкове повідомлення - рішення №0002491403 від 23.12.2016, яким до позивача застосовано штрафні санкції з податку на додану вартість в сумі 360633 грн.
Мотивами для встановлення вказаних висновків та прийняття спірних податкових повідомлень-рішень слугував викладений в акті перевірки висновок відповідача про непідтвердження реальності виконання господарських договорів, укладених позивачем з ТОВ "Нью Фінанс-2016", ТОВ "Нові Плюс", ТОВ "Олімпіакос", ТОВ "Райнер Груп", ТОВ "Аріал Торг", ТОВ "Нікея Лімітед" та відсутністю їх економічної обґрунтованості.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
Судами також встановлено, в перевіряємому періоді ТОВ "Міжвідомчий центр інженерних досліджень" укладено ряд договорів з ТОВ "Нью Фінанс-2016", ТОВ "Нові Плюс", ТОВ "Олімпіакос", ТОВ "Райнер Груп", ТОВ "Аріал Торг", ТОВ "Нікея Лімітед".
Так, 01.12.2015 між позивачем (замовник) та ТОВ "Аріал Торг" (виконавець) укладено договір №МЦ 25/15, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується виконати "Комп`ютерний аналіз розкриття температурних тріщин у бетонних блоках ГТС України", а замовник зобов`язується прийняти та сплатити виконані роботи.
Також, між позивачем (замовник) та ТОВ "Аріал Торг" (виконавець) 01.09.2015 укладено договір №МЦ 30/15, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується виконати "Методику розрахунку стійкості укосів ґрунтових гребель ГТС України", а замовник зобов`язується прийняти та сплатити виконані роботи.
Крім того, між ТОВ "Міжвідомчий центр інженерних досліджень" (замовник) та ТОВ "Аріал Торг" (виконавець) укладено договір №МЦ 01/15 від 01.07.2015, відповідно до умов укладеного правочину виконавець зобов`язується виконати "Чисельне моделювання вязкоупругопластинних основ ГТС України", а замовник зобов`язується прийняти та сплатити виконані роботи.
Між позивачем ( замовник) та ТОВ "Аріал Торг" (виконавець) укладено договір №26-01/МЦ від 01.01.2016, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується виконати "Аналіз впливу гідрогеологічних факторів на напружено-деформований стан масивів ґрунтів ГТС України", а замовник зобов`язується прийняти та сплатити виконані роботи.
23.12.2014 між позивачем (замовник) та ТОВ "Нікея Лімітед" (виконавець) укладено договір №МЦ/23-12, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується виконати "Чисельне моделювання динамічного руйнування середовищ і конструкцій ГТС України", а замовник зобов`язується прийняти та сплатити виконані роботи.
Між ТОВ "Міжвідомчий центр інженерних досліджень" (замовник) та ТОВ "Райнер Груп" (виконавець) укладено договір №0418 МЦ від 01.04.2016.
Відповідно до умов укладеного правочину виконавець зобов`язується виконати "Комп`ютерний аналіз розкриття температурних тріщин у бетонних блоках ГТС України", а замовник зобов`язується прийняти та сплатити виконані роботи.