ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2021 року
м. Київ
справа №810/3278/15
адміністративне провадження №К/9901/31380/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шевцової Н.В.,
суддів: Мацедонської В.Е., Білак М.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні, як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 810/3278/15
за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Голови Правління Пенсійного фонду України Зарудного Олексія Борисовича, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Черпіцької Л.Т., суддів Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Пенсійного фонду України (далі - відповідач-1, ПФУ), Голови Правління Пенсійного фонду України Зарудного Олексія Борисовича (далі - відповідач-2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимоги на предмет спору: Броварське об`єднане управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення та уточнення позовних вимог від 16 червня 2016 року, просив:
- визнати протиправними дії/бездіяльність Пенсійного фонду України та Голови правління Пенсійного фонду України Зарудного Олексія Борисовича за відмову надати об`єктивну відповідь позивачу на його звернення відповідно до статті 15, 18, 19 Закону України "Про звернення громадян";
- зобов`язати відповідачів надати позивачу обґрунтовану та вмотивовану відповідь відповідно до статті 15, 16, 18, 19 Закону України "Про звернення громадян" з викладенням мотивів відмови;
- зобов`язати відповідачів притягнути до адміністративної відповідальності та звільнити з посади начальника Управління пенсійного фонду України в м. Броварах ОСОБА_2 за невиконання рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2011 року та за надання до виконавчої служби листів з повідомленням про повне виконання рішення суду, в той час коли перерахунок пенсії позивачу в повному обсязі не зроблений до цього часу;
- визнати протиправними дії відповідачів за відмову повідомити позивачу, які закони набрали законної сили з 01 листопада 2011 року та які всупереч ст. 58 Конституції України були застосовані до позивача при нарахуванні пенсії;
- зобов`язати відповідачів повідомити позивача про зміни в пенсійному законодавстві України та Конституції України з 01 листопада 2011 року, згідно з якими було зроблено перерахунок пенсії позивачу;
- визнати протиправними дії відповідачів за відмову виконувати рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2011 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2013 року, яка до цього часу не виконана, не здійснено перерахунок пенсії позивачу відповідно рішення судів та не виплачено заборгованість по пенсійним виплатам;
- визнати протиправними дії відповідачів за відмову виконувати рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 згідно із заявленими принципами пропорційності і справедливості при нарахуванні пенсії позивачу та за відмову виконувати рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року;
- визнати протиправними дії відповідачів за здійснення перерахунку пенсії позивачу з 01 листопада 2011 року всупереч статті 58 Конституції України;
- визнати протиправними дії відповідача, який підвередив узурпацію прав позивача Управлінням пенсійного фонду України в м. Бровари та здійснив дискримінаційне переведення позивача на пенсію відповідно до заробітної плати без його заяви та згоди;
- визнати протиправними; дії відповідачів за незабезпечення перерахунку пенсії позивачу з 01 січня 2014 року відповідно до статті 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та інших осіб" із розміру 110% від трьох з половиною мінімальних пенсій за віком;
- зобов`язати відповідачів забезпечити отримання пенсійних виплат з 01 січня 2014 року відповідно до статті 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та інших осіб" із розміру 110% від трьох з половиною мінімальних пенсій за віком та як постраждалому від ЧАЕС III категорії;
- зобов`язати відповідачів забезпечити виконання рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 та заявленим принципам пропорційності підпорядкованими йому органами при нарахуванні пенсії позивачу та іншим особам, а також виконання рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року;
- зобов`язати відповідачів забезпечити отримання позивачем пенсійних виплат відповідно до статті 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" із розміру 110% від трьох з половиною мінімальних пенсій за віком та як постраждалим від ЧАЕС III категорії з 01 листопада 2011 року;
- зобов`язати відповідачів, відшкодувати матеріальні збитки позивачу в розмірі триста тисяч гривень (300000 грн.), які підтверджуються безпідставним переведенням позивача з 01 листопада 2011 року з пенсії відповідно до статті 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та інших осіб" із розміру 110% від трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, та призначенням йому пенсії на власний розсуд без його заяви та без повідомлення про правові підстави для переводу на іншу пенсію;
- зобов`язати відповідачів відшкодувати моральні збитки позивачу в розмірі сто тисяч гривень (100000 грн.), які зазнав позивач, отримуючи біля половини належної йому пенсії. При цьому позивач зазнав тяжких моральних страждань, через нестачу коштів на лікування та утримання сім`ї;
- зобов`язати відповідачів компенсувати втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати згідно із законом.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є інвалідом війни II групи. Крім того, з 16 вересня 1983 року йому встановлена III група інвалідності, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби. Позивач пояснив, що він має право отримувати пільги, встановлені відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", має право отримувати пенсію відповідно до статті 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та довгий час отримував пенсію відповідно до статті 29 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Також він відноситься до інвалідів III групи, що підтверджується відповідним посвідченням, та має право на пільги і переваги, встановлені законодавством СССР для інвалідів Великої Вітчизняної війни.
2.1. Позивач також зазначає, що він відноситься до осіб постраждалих від ЧАЄС III категорії та був відселений із території зони безумовного /обов`язкового/ та гарантованого добровільного відселення в 1990 році, має право на пільги, передбачені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
2.2. При цьому позивач вважає, що органи пенсійного фонду України неправильно застосовують щодо нього норми Конституції України та пенсійного законодавства, неправильно нараховують і виплачують йому пенсію.
2.3. Позивач вказує, що 19 травня 2015 року він звернувся до Голови Правління Пенсійного фонду України Зарудного О.Б. зі скаргою на дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Київській області за відмову перевести його на пенсію відповідно до статті 29 Закону України "Про пенсійне забезпечення", нарахування пенсії всупереч статті 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та відмову надати йому відповідь відповідно до статті 5, 18, 19 Закону України "Про звернення громадян".
2.4. Позивач вважає, що у відповіді, датованій 26 червня 2015 року, відповідач не у повній мірі надав відповіді на поставлені ним питання, а звернення було розглянуто без його участі.
2.5. Крім того, позивач стверджує, що відповідач неправомірно відмовився притягнути до відповідальності начальника Управління пенсійного фонду України в м. Броварах ОСОБА_2 за невиконання рішення Київського апеляційного суду від 01 червня 2011 року та за надання до виконавчої служби листів з повідомленням про повне виконання рішення суду, в той час коли перерахунок пенсії позивачу в повному обсязі не зроблено до цього часу.
3. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2015 року роз`єднані у самостійні провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до Голови правління пенсійного фонду України Зарудного Олексія Борисовича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах та Броварському районі Київської області, про:
- визнання протиправними дії/бездіяльність Пенсійного фонду України за відмову, відповідно до статті 6 Закону України "Про пенсійне забезпечення", перевести позивача на пенсію;
- зобов`язання Пенсійний фонд України здійснити перерахунок пенсій позивача з 01 листопада 2011 року, у відповідності до статті 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та інших осіб" у розмірі 100 % від 3,5 розмірів мінімальної пенсій за віком, виходячи з розміру встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням здійснених виплат;
- зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 01 листопада 2011 року, у відповідності до статті 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із розрахунком 25 % мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру, встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням проведених виплат;
- зобов`язання відповідача перевести позивача з 08 грудня 2014 року на пенсію, у відповідності до статті 29 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та здійснити перерахунок пенсії позивача з 08 грудня 2014 року у розмірі 300 % мінімальної пенсії за віком, яка визначається пунктом 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням отриманих виплат;
- зобов`язання відповідача відшкодувати матеріальні збитки позивачу в розмірі ста тисяч гривень (100000 грн), у зв`язку з безпідставним переведенням позивача з 01 листопада 2010 року одного виду пенсій на інший;
- зобов`язання відповідача відшкодувати моральні збитки позивачу в розмірі десяти тисяч гривень (10 000 грн);
- зобов`язати відповідача компенсувати втрату частини пенсії, у зв`язку з порушенням строків її виплати;
та позовні вимоги про:
- визнання протиправними дії/бездіяльність Пенсійного фонду України за відмову надати об`єктивну відповідь позивачу на його звернення;
- зобов`язання відповідача притягнути до адміністративної відповідальності та звільнити з посади начальника управління Пенсійного фонду України в м. Бровари ОСОБА_2 за невиконання рішення Київського апеляційного суду від 01 червня 2011 року, за ненадання до виконавчої служби листів з повідомленням про повне виконання рішення суду.
- зобов`язання Пенсійний фонд України надати позивачу обґрунтовану відповідь на звернення позивача.
3.1. Справі за позовом ОСОБА_1 до Голови Пенсійного Правління Пенсійного фонду України Зарудного Олексія Борисовича та Пенсійного фонду України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах та Броварському районі Київської області, про визнання протиправними дії та зобов`язання притягнути до адміністративної відповідальності та вчинити дії залишено номер 810/3278/15.
3.2. Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Голови Пенсійного Правління Пенсійного фонду України Зарудного Олексія Борисовича та Пенсійного фонду України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах та Броварському районі Київської області, про оскарження дій суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити дії щодо переведення, перерахунку пенсії позивача та відшкодування шкоди передано до Броварського міськрайонного суду Київської області.
4. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2015 року у частині передачі на розгляд до Броварського міськрайонного суду Київської області позовних вимог ОСОБА_1 про оскарження дій суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити дії щодо переведення, перерахунку пенсії позивача та відшкодування шкоди, залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2016 року. Вказана ухвала Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2015 року набрала законної сили 28 січня 2016 року.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
5. Позивач є інвалідом війни 2 групи та перебуває на обліку УПФУ у м. Бровари Київської області.
6. 19 травня 2015 року позивач звернувся до Пенсійного фонду України в порядку ЗУ "Про звернення громадян" зі скаргою, в якій просив:
- зобов`язати УПФУ у м. Броварах нараховувати йому пенсію відповідно до статті 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та інших осіб" із розміру 110% від трьох з половиною мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" або зобов`язати УПФУ у м. Броварах перевести його на пенсію відповідно до статті 29 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в розмірі в два рази більшому за пенсію інваліда війни III групи. Відповідно рішення Конституційного суду від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 та заявленим принципам пропорційності і справедливості пенсія інваліда війни II групи має бути в два рази більшою за пенсію інваліда війни III групи;
- зобов`язати УПФУ у м. Броварах виконати рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2011 року та здійснити перерахунок пенсії за жовтень 2011 року відповідно рішення суду;
- притягнути до відповідальності ОСОБА_2 за невиконання рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2011 року за надання до виконавчої служби листів з повідомленням про повне виконання рішення суду, в той час, коли перерахунок пенсії позивачу в повному обсязі не зроблений;
- притягнути до відповідальності ОСОБА_2 за відмову перевести його на пенсію відповідно до статті 29 Закону України "Про пенсійне забезпечення" без пояснення причин;
- компенсувати завдані йому збитки через неправомірні дії ОСОБА_2, яка з 2007 року нараховувала та сплачувала заявнику зменшену пенсію, за рахунок ОСОБА_2 ;
- повідомити ким та коли внесені зміни до статті 22 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та інших осіб";
- повідомити, чому розмір нарахованої йому пенсії суперечить рішенню Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року;
- пояснити, чому заборгованість по пенсії не сплачена у вересні 2011 року;
- роз`яснити, на яких підставах представник УПФУ під час розгляду апеляційної скарги 02 грудня 2014 року в Київському апеляційному адміністративному суду в адміністративній справі № 361/3909/2014-а, щоб уникнути покарання, повідомив, що УПФУ неодноразово зверталося до казначейства з приводу сплати боргу, але ОСОБА_2 повідомила, що не зверталася до казначейства за сплатою боргу.
- роз`яснити, чи діють всі рішення Конституційного Суду України на території м. Бровари та чому ОСОБА_2 відмовляється виконувати ці рішення та не перераховує пенсію позивачу пропорційно та справедливо.
- повідомити його про час та місце розгляду його скарги та повідомив про своє бажання бути присутнім при її розгляді.
7. Однак, як відзначає ОСОБА_1 він не повідомлявся та не був присутнім під час розгляду його скарги.
8. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження повідомлення про дату, час та місце розгляду скарги позивача від 19 травня 2015 року, а також того, що він був присутнім під час її розгляду.
9. Проте, на підтвердження своїх доводів щодо присутності ОСОБА_1 16 червня 2015 року Пенсійний фонд України подав копії реєстраційних карток (т.3 а.с. 167-169), які свідчать про прибуття ОСОБА_1 16 червня 2015 року з власної ініціативи до пенсійного органу для реєстрації чергового звернення, а не для участі у розгляді його попередньої скарги від 19 травня 2015 року.
10. На виконання ухвали суду від 31 липня 2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області надано копію пенсійної справи ОСОБА_1, яка складається з 2 томів.
11. Оригінал пенсійної справи ОСОБА_1, досліджувався в судовому засіданні, при цьому встановлено, що дана справа не прошита, не пронумерована, та сформована з порушенням хронологічного порядку.
12. Відповідь Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України № 5559/Л-100, датована 26 червня 2015 року, що вказує на пропуск ПФУ місячного строку розгляду звернення позивача, регламентованого статтею 20 Закону № 393/96-ВР.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
13. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року адміністративний позов в частині позовних вимог, що стосуються призначення, обчислення та перерахунку пенсії позивача, було залишено без розгляду, а в задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
14. Залишаючи без розгляду позовні вимоги позивача у частині, що стосується призначення, обчислення та перерахунку пенсії суд першої інстанції дійшов висновку, що в провадженні іншого суду перебуває справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
14.1. Відмовляючи в іншій частині позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що скарга позивача була розглянута відповідачами з дотриманням вимог чинного законодавства, в його присутності, на особистому прийомі і за результатами її розгляду йому надано ґрунтовну та мотивовану відповідь, а також з того, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень притягнути до відповідальності та звільнити його працівника не належить до завдань адміністративного судочинства у розумінні статтей 2, 17 КАС України.
15. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2017 року скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій/бездіяльності Пенсійного фонду України та Головного управління Пенсійного фонду України Зарудного Олексія Борисовича за відмову надати ОСОБА_1 об`єктивну відповідь на його звернення відповідно до статей 15, 18, 19 Закону України "Про звернення громадян" та зобов`язання Пенсійного фонду України та Голови правління Пенсійного фонду України Зарудного Олексія Борисовича надати ОСОБА_1 обґрунтовану та вмотивовану відповідь відповідно до статей 15, 16, 18, 19 Закону України "Про звернення громадян".
Визнано протиправними дії Пенсійного фонду України щодо розгляду звернення ОСОБА_1 від 19 травня 2015 року з порушенням порядку, визначеного законодавством.
Зобов`язано Пенсійний фонд України повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 19 травня 2015 року у порядку визначеному законодавством з урахуванням висновків, викладених в мотивувальній частині даного судового рішення.
В задоволенні іншої частини зазначених позовних вимог відмовлено.
В іншій частині постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року залишено без змін.
16. Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 січня 2020 скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2017 року та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
17. Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції суд касаційної інстанції зауважив, що судом апеляційної інстанції не надано оцінку тому, чи був позивач належним чином повідомлений про судове засідання, яке відбулось 26 листопада 2015 року та в якому Київським окружним адміністративним позовні вимоги ОСОБА_1 були роз`єднані у самостійне провадження та передані на розгляд до Броварського міськрайонного суду Київської області.
18. 07 лютого 2020 року справа № 810/3278/15 надійшла до Шостого апеляційного адміністративного суду на новий розгляд.
19. Позивачем 13 жовтня 2020 року до суду апеляційної інстанції подана заява про перенесення розгляду справи, у зв`язку з тим, що останній перебуває на амбулаторному лікуванні.
20. Протокольною ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року відхилено заяву позивача щодо перенесення розгляду справи.
21. Відмовляючи у задоволенні клопотання позивача про перенесення розгляду справи суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню враховуючи тривалість розгляду даної справи, в якій, зокрема, участь сторін у судовому засіданні для учасників справи не визнавалась обов`язковою, а також те, що дана справа неодноразово відкладалась, а також той факт, що позивачем не подано до суду підтверджуючих документів перебування його на лікуванні, а отже відсутні правові підстави для відкладення розгляду справи (постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року).
22. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій/бездіяльності Пенсійного фонду України та Голови правління Пенсійного фонду України Зарудного Олексія Борисовича за відмову надати ОСОБА_1 об`єктивну відповідь на його звернення відповідно до статей 15, 18, 19 Закону України "Про звернення громадян" та зобов`язання Пенсійного фонду України та Голови правління Пенсійного фонду України Зарудного Олексія Борисовича надати ОСОБА_1 обґрунтовану та вмотивовану відповідь відповідно до статей 15, 16, 18, 19 Закону України "Про звернення громадян" з викладенням мотивів відмови.
22.1. Визнано протиправними дії Пенсійного фонду України щодо розгляду звернення ОСОБА_1 від 19 травня 2015 року з порушенням порядку, визначеного законодавством.
22.2. Зобов`язано Пенсійний фонд України повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 19 травня 2015 року у порядку, визначеному законодавством, з урахуванням висновків, викладених в мотивувальній частині даного судового рішення.
22.3. В задоволенні іншої частини зазначених позовних вимог відмовлено.
22.4. В іншій частині постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2016 року залишено без змін.
23. Скасовуючи частково рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дії ПФУ при розгляді звернення позивача (скарга від 19 травня 2015 року) були вчинені не у спосіб, визначений чинним законодавством, недобросовісно, нерозсудливо та без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення, а отже, є протиправними.
23.1. Додатково суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з огляду на встановлені вище обставини та з метою повного і всебічного захисту прав і законних інтересів позивача, у відповідності до вимог частини другої статті 11 КАС України, колегія суддів вважає доцільним вийти за межі позовних вимог та задовольнити його адміністративний позов в цій частині шляхом визнання протиправними дій ПФУ щодо розгляду звернення позивача від 19 травня 2015 року з порушенням порядку, визначеного законодавством, та зобов`язати ПФУ повторно розглянути таке звернення позивача, з урахуванням висновків, викладених в мотивувальній частині даного рішення суду.
23.2. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення вказаних позовних вимог про зобов`язання відповідача притягнути до адміністративної відповідальності та звільнити з посади начальника територіального УПФУ в м. Бровари суд апеляційної інстанції зауважив, що правовідносини, що виникли між позивачем і вказаною посадовою особою, виходять за межі даного адміністративного спору і, як було правильно встановлено судом першої інстанції, у відповідності до положень статті 2, 17 КАС України, виявлення адміністративних правопорушень, встановлення осіб, винних у їх вчиненні, притягнення їх до адміністративної і дисциплінарної відповідальності не належить до завдань адміністративного судочинства і компетенції адміністративного суду та не є способом захисту прав особи в розумінні КАС України.
23.3. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції у частині залишення без розгляду позовних вимог щодо перерахування і виплати пенсії позивача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказані позовні вимоги, заявлені з тих самих підстав і з тим самим предметом спору та на момент вирішення даної справи у суді першої інстанції розглядалися Броварським міськрайонним судом Київської області у справі № 810/5763/15, що згідно з пунктом 3 частини першої статті 155 КАС України є правовою підставою для залишення адміністративного позову в цій частині без розгляду.
23.4. Додатково суд апеляційної інстанції надав оцінку доводам позивача щодо неналежного, на його думку, повідомлення позивача про час та місце розгляду справи 26 листопада 2015 року Київським окружним адміністративним судом та дійшов висновку, що позивач був неналежним чином повідомлений про розгляд справи 26 листопада 2015 року в суді першої інстанції, оскільки ОСОБА_1 був додатково повідомлений 20 листопада 2015 року о 09:05 год. про дату, час та місце судового засідання телефонограмою на номер НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 126). Вказаний телефонний номер також зазначений самим ОСОБА_1 у апеляційній скарзі, а також у касаційній скарзі.
IV. Касаційне оскарження
24. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 20 листопада 2020 року.
25. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд.
26. На обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що викладені нижче порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права призвели до позбавлення позивача доступу до суду. Так, позивач зазначає:
26.1 розгляд апеляційної скарги відбувся за відсутності позивача, а саме позивачем подано до суду апеляційної інстанції клопотання про перенесення розгляду справи у зв`язку із перебування на амбулаторному лікуванні. Проте (з урахуванням зміни колегії суддів) в першому судовому засіданні суд апеляційної інстанції не пересвідчившись, на думку позивача, про поважність неприбуття у судове засідання позивача та залишив вказане клопотання про перенесення розгляду справи без задоволення.
26.1.1. Також позивач звертає увагу, що оскільки він не працює йому не потрібен листок непрацездатності, а отже він не мав можливості надати до суду апеляційної інстанції жодного доказу на підтвердження його захворювання;
26.2 суд апеляційної інстанції прийняв рішення до неіснуючого відповідача, а саме: Голови Правління Пенсійного фонду України Зарудного О.Б., який звільнений із займаної посади;