ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2021 року
м. Київ
справа № 809/200/18
адміністративне провадження № К/9901/57693/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Желєзного І. В.,
суддів Шарапи В. М., Чиркіна С. М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області
на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у складі судді Гундяк В. Д. від 05 квітня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Бруновської Н. В., Затолочного В. С., Шавеля Р. М. від 13 червня 2018 року
у справі №809/200/18
за позовом ОСОБА_1
до державного кадастрового реєстратора відділу у Рогатинському районі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Семен Мирослави Миколаївни
про визнання протиправним та скасування рішення
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У лютому 2018 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державного кадастрового реєстратора відділу у Рогатинському районі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Семен М. М. (далі також - відповідач), у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення від 11 січня 2018 року №РВ-2600360312018.
2. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2018 року, позов задоволено.
3. 27 липня 2018 року Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області подано до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2018 року, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
4. Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
5. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 липня 2019 справу передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді Желєзного І. В., суддів: Шарапи В. М. та Чиркіна С. М.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до рішення Чесниківської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області від 26 квітня 2017 року, з урахуванням змін до нього рішенням від 02 листопада 2017 року, позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0, 4000 га, яка розташована по вул. Хліборобська в с. Чесники, та зобов`язано у місячний термін розробити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
7. На виконання вищевказаного рішення позивач розробив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який отримав позитивний висновок органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
8. 28 грудня 2017 року позивач звернувся із заявою до державного кадастрового реєстратора відділу у Рогатинському районі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Семен М. М. про внесення відомостей до Державного земельного кадастру.
9. 11 січня 2018 року державним кадастровим реєстратором відділу у Рогатинському районі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Семен М. М прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру № РВ-2600360312018 з підстави невідповідності електронного документа встановленим вимогам, а саме: у наданому проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки відсутнє погодження у структурних підрозділах районної державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури.
10. При цьому, згідно із протоколом проведення перевірки електронного документа від 11 січня 2018 року №ПП-2600194462018 порушень та зауважень до поданого проекту землеустрою не виявлено.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
11. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що державний реєстратор не зазначив жодної норми права, яким би не відповідав поданий проект землеустрою. Крім того, Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області надало позитивний висновок щодо проекту землеустрою.
Вимога про отримання погодження проекту землеустрою земельної ділянки, відведеної для особистого селянського господарства, від органу містобудування та архітектури є незаконною, оскільки проект землеустрою розроблено щодо ділянки, на якій відсутні об`єкти будівництва та їх розташування не планується.
12. Відповідач проти позову заперечив. Зазначив, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої в межах населеного пункту, підлягає погодженню структурним підрозділом районної державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури, відповідно відмова у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру за відсутності цього обов`язкового елементу правомірна.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Задовольняючи позов повністю, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у випадку розташування на земельній ділянці об`єкта будівництва або у випадку, коли планується розташування такого об`єкта на земельній ділянці, щодо якої виготовлено проект землеустрою, такий проект землеустрою підлягає погодженню структурними підрозділами районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури. Враховуючи вимоги частини 2 статті 186-1 Земельного кодексу України, проект землеустрою на земельну ділянку, на якій відсутній об`єкт будівництва, або не планується розташування такого об`єкта, не потребує погодження структурного підрозділу районної державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури.
Оскільки проект землеустрою, стосується земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, на якій відсутні об`єкти будівництва, і розташування таких об`єктів не планується, відповідач безпідставно відмовив у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав відсутності погодження проекту органом містобудування та архітектури.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
14. Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області в касаційній скарзі вважає рішення судів попередніх інстанцій необґрунтованими та безпідставними, оскільки, на його думку, законодавець визначив, що всі без виключення проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, які знаходяться у межах населеного пункту, підлягають погодженню з органом містобудування та архітектури. А проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що знаходяться за межами населеного пункту, підлягають погодженню з органом містобудування та архітектури тільки у випадках, якщо на ділянках є об`єкт будівництва або планується будівництво. Визначення чи планується, чи не планується об`єкт будівництва відноситься виключно до земельних ділянок за межами населеного пункту.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
16. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
18. Відповідно до частини статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.