Постанова
Іменем України
19 січня 2021 року
м. Київ
справа № 584/27/18
провадження № 51-3097км20
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
| головуючого | Бущенка А.П., |
| суддів | Антонюк Н.О., Шевченко Т.В., |
| за участю: секретаря судового засідання | Червінської М.П., |
| захисника | Назаренка О.О., |
| прокурора | Чабанюк Т.В., |
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом першої інстанції, на ухвалу Сумського апеляційного суду від 25 березня 2020 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя м. Путивля Сумської області,
виправданого у зв`язку з недоведеністю його винуватості у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 309 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Обставини справи
1. ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що у вересні 2017 року поблизу річки Сейм у м. Путивлі Сумської області він зірвав кілька гілок з кущів дикорослої коноплі, з яких вдома виготовив та зберігав без мети збуту наркотичний засіб канабіс, а 12 грудня 2017 року виготовив екстракт канабісу, які того ж дня виявили та вилучили працівники поліції під час огляду його домоволодіння. За висновком експерта під час огляду було вилучено 119,79 г канабісу та 3,642 г екстракту канабісу.
2. Глухівський міськрайонний суд Сумської області вироком від 5 березня 2019 року виправдав ОСОБА_1 за цим обвинуваченням у зв`язку з недоведеністю його вини у вчиненні злочину. Суд визнав недопустимим протокол огляду місця події від 12 грудня 2017 року на тій підставі, що цей огляд насправді приховував обшук домоволодіння обвинуваченого і був проведений на порушення процесуального закону. Також суд визнав недопустимим висновок експерта, що ґрунтувався на доказах, отриманих під час недопустимого обшуку.
3. Сумський апеляційний суд ухвалою від 25 березня 2020 року залишив вирок без змін.
Вимоги і доводи касаційної скарги
4. У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на пункти 1 і 2 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, оскільки апеляційний суд не спростував належним чином доводів, зазначених в його апеляційній скарзі.
5. Прокурор вважає неправильним визнання недопустимим протоколу огляду місця події від 12 грудня 2017 року, оскільки виправданий надав письмову згоду на проведення слідчих дій у своєму домоволодінні; крім того, наступного дня слідчий суддя надав дозвіл на огляд цього домогосподарства з метою виявлення та вилучення наркотичних засобів.
6. Він також вважає, що висновки експертів безпідставно були визнані недопустимими.
7. Прокурор стверджує, що, навіть якщо визнати протокол огляду недопустимим, винуватість виправданого доводиться іншими незалежними доказами, зокрема протоколом слідчого експерименту від 10 січня 2018 року, під час якого той розповів про обставини вчинення злочину і визнав винуватість.
Позиції учасників касаційного розгляду
8. Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду. Клопотань про відкладення розгляду до суду касаційної інстанції не надходило.
9. У судовому засіданні прокурор Чабанюк Т.В. не підтримала доводів касаційної скарги сторони обвинувачення.
10. Захисник погодився з думкою прокурора щодо законності та обґрунтованості оскарженої ухвали та просив відмовити у задоволення касаційної скарги.
Оцінка Суду
11. Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора та захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що в задоволенні касаційної скарги слід відмовити.
12. Суд погоджується з судами попередніх інстанцій у тому, що докази, вилучені під час слідчої дії, зафіксованої в протоколі огляду від 12 грудня 2017 року, мають вирішальне значення для цієї справи. На них ґрунтуються висновки експертів від 27 грудня 2017 року та від 3 січня 2018 року, які підтверджують, що вилучені речовини є наркотичними засобами в обсязі, достатньому для притягнення до відповідальності за статтею 309 КК. Таким чином, визнання результатів огляду недопустимим доказом тягне за собою визнання недопустимими і цих висновків, оскільки їх похідний характер від недопустимого доказу є цілком очевидним.
13. Також Суд не підтримує твердження прокурора про те, що протокол слідчого експерименту, проведеного із виправданим, сам по собі є достатнім доказом його винуватості. Не вдаючись до аналізу допустимості самого протоколу слідчого експерименту, Суд зазначає, що він не містить інформації, на підставі якої можна встановити, чи є речовини, про які повідомляє виправданий, наркотичним засобом, який його вид, обсяг тощо - тобто обставини, які мають вирішальне значення для встановлення складу злочину.
14. Таким чином, у цій справі ключовим залишається питання: чи є допустимими докази, отримані в ході слідчої дії, відображеної у протоколі огляду місця події від 12 грудня 2017 року.
15. Суд першої інстанції визнав цей протокол і, відповідно, все вилучене під час цієї слідчої дії, недопустимим доказом, оскільки вважав, що у цьому випадку під виглядом огляду було проведено обшук. На обґрунтування свого висновку суд зазначив, що особи, які проводили цю слідчу дію, вчиняли активні пошукові дії, зокрема відчиняли та оглядали всі шафи в будинку, перевіряли вміст посуду, газової шафи та печі, перекладали та оглядали особисті речі обвинуваченого тощо. Суд першої інстанції визнав цей доказ недопустимим, оскільки обшук було проведено без відповідної ухвали слідчого судді і до внесення відомостей до ЄРДР.
16. Суд не має підстав ставити під сумнів цей висновок суду першої інстанції. Він неодноразово визнавав неприпустимим проведення обшуку під виглядом огляду місця події[1], оскільки таким чином нівелюються вимоги судового контролю, передбачені статтею 233, частиною 2 статті 234 КПК.
17. Сторона обвинувачення посилається на те, що вимоги закону були виконані, оскільки після проведеної слідчої дії в домоволодінні виправданого відомості про правопорушення було внесено до ЄРДР і наступного дня слідчий суддя постфактум надав дозвіл на огляд.
18. Суд не вважає, що обставини цієї справи дають підстави визнати згадану слідчу дію законною, а її результати - допустимими доказами.