Постанова
Іменем України
26 січня 2021 року
м. Київ
справа № 695/2872/19
провадження № 51-5685км20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Марчука О.П.,
суддів Слинька С.С., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Волевач О.В.,
прокурора Матолич М.Р.,
потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника
Тимченка М.М. в інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Черкаського апеляційного суду від 26 серпня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12019250000000120, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця смт Лисянка Черкаської області, зареєстрованого у АДРЕСА_1, проживаючого у АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Черкаського районного суду Черкаської області від
17 грудня 2019 року ОСОБА_3 засуджено за ч. 3 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки, з покладенням певних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
Згідно з вироком ОСОБА_3 визнано винним у тому, що він 28 квітня
2019 року приблизно о 18:37, керуючи автомобілем "Mercedes Sprinter", реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись в адміністративних межах Золотоніського району Черкаської області у напрямку міста Золотоноша Черкаської області по автодорозі із двостороннім рухом "Золотоноша - Вознесенське - ст. Драбів", яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку, в порушення вимог пунктів 2.3 б), 10.1 та 1 1.3 цих же Правил не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, а тому під час руху по заокругленню проїзної частини автодороги вправо, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, за відсутності необхідності виконувати обгін чи об`їзд перешкоди, змінив напрямок руху вліво, виїхав на смугу зустрічного руху, а у момент виявлення автомобіля "ВАЗ-2109", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, який також, в порушення вимог пунктів 2.3 б), 10.1 та 11.3 цих же Правил, рухався у зустрічному напрямку, займаючи зустрічну смугу руху, знову змінив напрямок руху вправо та допустив зіткнення з даним транспортним засобом.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди: водій автомобіля "ВАЗ-2109", реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_4 отримав тяжкі тілесні ушкодження від яких помер на місці події; пасажир вказаного вище автомобіля ОСОБА_5 отримала тяжкі тілесні ушкодження від яких померла на місці події.
Порушення ОСОБА_3 вимог пунктів 2.3 б), 10.1 та 11.3 Правил дорожнього руху, перебувають у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків - спричинення загибелі двох осіб.
Вироком Черкаського апеляційного суду від 26 серпня 2020 року рішення районного суду в частині призначеного ОСОБА_3 покарання скасовано. Ухвалено свій вирок, яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 3 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
В решті вирок районного суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
В касаційній скарзі захисник, не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації дій засудженого, порушує питання про зміну вироку апеляційного суду у зв`язку неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, зокрема не застосування положень ст. 75 КК України, що призвело до невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого через суворість та просить пом`якшити призначене засудженому покарання за ч. 3 ст. 286 КК України із застосуванням положень ст. 75 КК України.
Захисник стверджує, що апеляційний суд порушив загальні засади призначення покарання, внаслідок чого визначив засудженому занадто суворе покарання. Свої доводи мотивує тим, що суд не врахував конкретних обставин справи та даних про особу засудженого, що в сукупності давало суду, на його думку, підстави застосувати ст. 75 КК України при призначенні покарання.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу не надходило.
У судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги захисника, а потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 поклалися на розсуд суду.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора та потерпілих, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що скарга захисника не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального