Постанова
Іменем України
28 січня 2021 року
м. Київ
справа № 379/1487/18
провадження № 61-6522св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерагроінвест",
відповідачі: ОСОБА_1, Фермерське господарство "Даценко",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагроінвест" на рішення Таращанського районного суду Київської області від 14 листопада 2019 року у складі судді Зінкіна В. І. та постанову Київського апеляційного суду від 04 березня 2020 року у складі колегії суддів: Шахової О. В., Мазурик О. Ф., Саліхова В. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Інтерагроінвест" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, Фермерського господарства (далі - ФГ) "Даценко" про визнання недійсним договору емфітевзису та поновлення договору оренди земельної ділянки.
Позовна заява мотивована тим, що 13 вересня 2012 року між СП "Світанок", яке у подальшому реорганізовано у ТОВ "Інтерагроінвест", та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,3693 га, розташованої в адміністративних межах Калиновецької (раніше Чапаєвської) сільської ради Таращанського району Київської області терміном на 5 років. Договір оренди вказаної земельної ділянки зареєстрований 29 грудня 2012 року в управлінні Держкомзему у Таращанському районі Київської області.
29 березня 2017 року до СП "Світанок" поштовим відправленням надійшла письмова заява від ОСОБА_1, в якій він повідомив про те, що він є власником вищевказаної земельної ділянки і немає намірів продовжувати договір оренди на новий строк, просив передати земельну ділянку у власне користування.
Маючи наміри використати своє переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки з орендодавцем - ОСОБА_1, товариство, як орендар, 27 травня 2017 року надіслало на адресу останнього лист-повідомлення з підписаним зі сторони СП "Світанок" проектом додаткової угоди від 19 квітня 2017 року до договору № 584 оренди земельної ділянки від 13 вересня 2012 року, відповідно до умов якої строк оренди пролонгується до 31 грудня 2024 року.
У подальшому, вказаними особами було розірвано договір оренди та 25 квітня 2019 року укладено договір емфітевзису.
Вважало, що СП "Світанок", у порядку та строки, визначені законодавством, дотрималось процедури, а тому має переважне право на поновлення договору на продовження строку договору оренди.
У листопаді 2018 року ТОВ "Інгерагроінвест" отримало з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформацію про ділянку, а саме, що 03 січня 2018 року ОСОБА_1 уклав новий договір оренди на земельну ділянку площею 2,3693 га з іншим орендарем - ФГ "Даценко". Вважало, що ОСОБА_1 надав СП "Світанок" недостовірну інформацію про свої наміри самостійно використовувати належну йому земельну ділянку, оскільки мав наміри укласти договір з іншим орендарем.
Ураховуючи наведене, з урахуванням уточнень, ТОВ "Інтерагроінвест" просило суд: визнати недійсним договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адміністративних межах Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області, площею 2,3693 га, кадастровий номер 3224487700:02:005:0112, що укладений 25 квітня 2019 року між ОСОБА_1 та ФГ "Даценко", номер запису про інше речове право 31568620 (право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); визнати поновленим з ТОВ "Інтерагроінвест" договір № 584 оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адміністративних межах Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області площею 2,3693 га, кадастровий номер 3224487700:02:005:0112, що укладений 13 вересня 2012 року між ОСОБА_1 та СП "Світанок", на умовах, що викладені в додатковій угоді від 19 квітня 2017 року до договору № 584 оренди земельної ділянки від 13 вересня 2012 року, строком на 7 років.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 14 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 04 березня 2020 року, у задоволенні позову ТОВ "Інтерагроінвест" відмовлено.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що орендодавець письмово повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди, тому переважне право позивача не порушено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2020 року до Верховного Суду, ТОВ "Інтерагроінвест", посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення, його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що товариство належно виконувало умови договору оренди, вчасно повідомило орендодавця про бажання скористатися своїм переважним правом на поновлення договору на новий строк, додавши до такого повідомлення проект додаткової угоди. При цьому, орендодавець не надіслав лист заперечення проти продовження договору протягом місяця, тому, вважає, що відповідачі порушили переважне право заявника на продовження договору оренди землі, тому позов мав бути задоволений.
Суди не врахували, що заяви ОСОБА_1 з проханням достроково повернути земельну ділянку, які товариство отримало 29 березня 2017 року та 16 червня 2017 року, датовані 27 березня 2017 року та 24 травня 2017 року, тобто вказані заяви відповідач написав задовго до того, як товариством було надіслано йому лист-пропозицію з проектом додаткової угоди, яку він отримав 30 травня 2017 року. За таких обставин, на момент написання листів з проханням достроково повернути земельну ділянку, відповідач не знав про пропозицію СП "Світанок", а відтак вищевказані заяви ОСОБА_1 не можуть бути його запереченням щодо поновлення договору оренди землі у розумінні положень частини п`ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі".
Також вказує, що суди не надали належної оцінки тому, що ОСОБА_1 надав СП "Світанок" недостовірну інформацію про свої наміри самостійно використовувати належну йому земельну ділянку, оскільки мав наміри укласти договір оренди з іншим орендарем.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У червні 2020 року представник ОСОБА_1 та ФГ "Даценко" -- адвокат Архипенко О. А., подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що її доводи є необґрунтованими та безпідставними, тому просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного суду від 04 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник вказує неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц та постановах Верховного Суду від 18 січня 2018 року у справі № 910/12017/17, від 10 вересня 2018 року у справі № 920/739/17 та від 22 травня 2019 року у справі № 233/844/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга ТОВ "Інтерагроінвест" задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України "Про оренду землі".