Постанова
Іменем України
20 січня 2021 року
м. Київ
справа № 758/4388/16-ц
провадження № 61-9480св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Дундар І. О., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - державний нотаріус Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори Пилипчук Олена Іванівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - ОСОБА_4, на постанову Київського апеляційного суду в складі колегії суддів: Болотова Є. В., Лапчевської О. Ф., Музичко С. Г. від 03 квітня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просив: визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене державним нотаріусом Четвертої київської державної нотаріальної контори Пилипчук О. І. від 28 серпня 2004 року за реєстром № 2-363/2-3154; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене державним нотаріусом Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори Пилипчук О. І. від 27 липня 2014 року за реєстром № 1-965; визнати за позивачем право власності на 5/18 частини житлового будинку АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 ; визнати за позивачем право власності на 5/54 частин житлового будинку АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 .
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача - ОСОБА_5, після смерті якого спадщину за законом на 5/6 частин житлового будинку АДРЕСА_2 прийняв син померлого та батько позивача - ОСОБА_6, якому 28 серпня 2004 року було видане свідоцтво про право на спадщину за законом. ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті батька спадщину прийняли спадкоємці першої черги: він та відповідач ОСОБА_2 - сини спадкодавця, та відповідач ОСОБА_3, - дружина., спадкоємцям були видані свідоцтва про право на спадщину за законом 24 липня 2014 року на 5/18 частин житлового будинку. За кожним зі спадкоємців 24 липня 2014 року було зареєстровано право власності по 5/18 частин вищевказаного житлового будинку.
У грудні 2015 року йому стало відомо про наявність заповіту діда ОСОБА_5, за яким останній заповідав позивачу 1/3 частину своєї частки в будинку. У зв`язку із чим вважає, що після смерті діда ОСОБА_5 спадкування повинно було відбуватись не за законом, а за заповітом, та розподілено між спадкоємцями за заповітом по 5/18 частин за кожним, а тому вважає недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 28 серпня 2004 року, яке було видано батьку ОСОБА_6 після смерті діда ОСОБА_5, та свідоцтво про право власності на спадщину за законом від 24 липня 2014 року, що були видані позивачу та відповідачам, оскільки є похідними від первісного свідоцтва. Указує, що батьки приховали від нього факт наявності заповіту, а тому до суду він звернувся із дотриманням строку позовної давності.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 05 квітня 2018 року позов задоволено. Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 28 серпня 2004 року, посвідчене державним нотаріусом Четвертої Київської державної нотаріальної контори Пилипчук О. І. за реєстровим № 2-363/2-3154, що видане на ім`я ОСОБА_6 після смерті ОСОБА_5 Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 24 липня 2014 року, посвідчене державним нотаріусом Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори 24 липня 2014 року за реєстровим № 1-965, що видане на імя ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_6 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на 5/18 частин житлового будинку АДРЕСА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на 5/54 частин житлового будинку АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вирішено питання про судовий збір.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що померлим батьком та відповідачами був прихований факт наявності заповіту ОСОБА_5, складеного в тому числі на користь позивача, що в подальшому вплинуло на розподіл спадкового майна та зменшило частку позивача у зазначеному майні, а відтак позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Подільського районного суду м. Києва від 05 квітня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що зазначені позовні вимоги є передчасними, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5, та винесення нотаріусом постанови про відмову у вчиненні такої нотаріальної дії.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У травні 2019 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року, у якій заявник посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначену постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не звернув уваги не те, що можливості у позивача оформити спадщину в нотаріальній конторі вже не було, так як він вже успадкував частину спадкового майна, але меншу ніж повинен був успадкувати. Своїми висновками викладеними в оскаржуваній постанові, апеляційний суд позбавляє позивача частини належного йому майна, що є протиправним.
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
У червні 2019 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_3 на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому заявник просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. Зазначає, що постанова апеляційного суду прийнята з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування немає.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 17 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 758/4388/16-ц з Подільського районного суду м. Києва.
Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 03 грудня 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що ОСОБА_5 належало 5/6 частин житлового будинку АДРЕСА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 помер.
Згідно копії спадкової справи № 442 із заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_5 звернувся лише син померлого ОСОБА_6
28 серпня 2004 року державним нотаріусом Четвертої Київської державної нотаріальної контори Пилипчук О. І. видано ОСОБА_6 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5, за реєстровим № 2-363/2-3154.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом спадкове майно складається з 5/6 частин жилого будинку АДРЕСА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер.
Із заявою про прийняття спадщини до державного нотаріуса Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори 24 липня 2014 року звернулись спадкоємці 1 черги за законом, а саме: сини спадкодавця - ОСОБА_1, ОСОБА_2 та дружина ОСОБА_3
24 липня 2014 року державним нотаріусом Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори Пилипчук О. І. ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 видані свідоцтва про право на спадщину за законом на 5/18 частин житлового будинку АДРЕСА_2 .
Крім того, встановлено, що 12 червня 1997 року ОСОБА_5 склав заповіт, посвідчений державним нотаріусом Вишгородської державної нотаріальної контори за реєстровим № 2093, згідно якого заповів все своє майно сину ОСОБА_6 та онукам ОСОБА_1, ОСОБА_2 .
Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру, станом на 25 лютого 2016 року даний заповіт є чинним.
Обґрунтовуючи даний позов, ОСОБА_1 зазначив, що про наявність заповіту ОСОБА_5 він дізнався у грудні 2015 року. Відповідачі умисно приховали факт наявності даного заповіту. Оскільки на дату смерті ОСОБА_5, заповіт діяв, спадкування повинно було відбуватись за заповітом. Жодних заяв щодо відмови від спадкування за заповітом позивач не писав, а тому правових підстав для оформлення права на спадщину за законом після смерті діда у нотаріуса не було.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1, подану представником - ОСОБА_4, на постанову Київського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.