ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2021 року
м. Київ
справа № 809/493/18
адміністративне провадження № К/9901/59795/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Желєзного І. В.,
суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С. М.
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Біньковської Н. В. від 04.05.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Гінди О. М., суддів Багрія В. М, Старунського Д. М. від 17.07.2018
у справі №809/493/18
за позовом ОСОБА_1
до Калуського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області
про визнання дій протиправними, зобов`язати вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У березні 2018 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Калуського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (далі також - відповідач), в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови провести перерахунок пенсії з 01.01.2004 з врахуванням заробітної плати (доходу) за 60 календарних місяців роботи підряд відповідно до довідки за №325 від 03.02.2004 без обмеження заробітку у 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум та максимальним розміром заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне соціальне страхування, та зобов`язати відповідача провести перерахунок і виплату пенсії з 01.01.2004 з врахуванням заробітної плати (доходу) за 60 календарних місяців роботи підряд відповідно до довідки за №325 від 03.02.2004 без обмеження заробітку у 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум та максимальним розміром заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне соціальне страхування.
2. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного від 04.05.2018, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018, у задоволенні позову відмовлено.
3. У серпні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного від 04.05.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
4. Ухвалою Верховного Суду від 31.08.2018 відкрито касаційне провадження у справі.
5. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2021 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І. В., суддів Берназюка Я.О., Чиркіна С. М.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 23.09.2001 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" при стажі роботи 42 роки 8 місяців 4 дні.
7. Згідно з поданою ОСОБА_1 заявою та довідками про заробіток для обчислення пенсії № 325 від 03.02.2004 за період з 01.04.1995 по 31.03.2000 та № 49 від 19.01.2004 за період з 01.01.2002 по 31.12.2003 позивачу з 01.01.2004 проведено перерахунок пенсії з урахуванням стажу по 31.12.2003 і заробітку за період з 01.01.2002 по 31.12.2003 відповідно до довідки про зарплату № 49 від 19.01.2004.
8. Позивач 16.08.2017 звернувся з письмовою заявою до Калуського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, в якій просив вирахувати індивідуальний коефіцієнт заробітку згідно з довідкою про зарплату з 01.04.1995 по 31.03.2000.
9. Відповідач листом від 04.09.2017 № 355/Я-15 повідомив розраховані розміри індивідуального коефіцієнту заробітної плати за період з 01.01.2002 по 31.12.2003 згідно з довідкою про заробітну плату № 49 від 19.01.2004 та за період з 01.04.1995 по 31.03.2000 згідно з довідкою про заробітну плату № 325 від 03.02.2004 зазначивши, що індивідуальний коефіцієнт заробітної плати, розрахований відповідно до довідки № 325 від 03.02.2004, є меншим, ніж розрахований відповідно до довідки № 49 від 19.01.2004, згідно з якою обчислюється на даний час пенсія позивача.
10. Позивач повторно 18.09.2017 та 28.10.2017 звернувся до відповідача із заявами, в яких просив ще раз перерахувати його пенсію згідно з довідкою про заробітну плату № 325 від 03.02.2004 і прописати всі суми заробітної плати, які закладаються в формулу для перерахунку пенсії.
11. Листами від 03.10.2017 № 399/я-15, 09.11.2017 № 506/я-15 відповідач повідомив позивачу формулу, згідно з якою визначається заробітна плата для обчислення пенсії, із наведенням конкретного прикладу визначення коефіцієнта заробітної плати, зазначив, що індивідуальний коефіцієнт заробітної плати, визначений відповідно до довідки про заробітну плату № 325 від 03.02.2004 за період з 01.04.1995 по 31.03.2000 - 4,51886 є меншим від 4,64782, згідно якого на даний час обчислюється пенсія, що призведе до зменшення пенсійної виплати, а також роз`яснено порядок подання заяви про перерахунок пенсії.
12. 31.01.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання йому копій довідок №325 від 03.02.2004, №49 від 19.01.2004 та даних, згідно з якими визначено коефіцієнт заробітної плати згідно з вказаними довідками, а також повідомити про його статус як пенсіонера з 01.01.2004 (працюючий чи ні).
13. Листом від 14.02.2018 відповідач надав позивачу витребувані документи та додаткові роз`яснення.
14. Вважаючи, що Калуське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області повинно провести перерахунок пенсії з врахуванням довідки №325 від 03.02.2004 за період з 01.04.1995 по 31.03.2000 без обмеження в сумі заробітку коефіцієнтом 5,6 середньої заробітної плати в Україні на день отримання вказаних сум, позивач звернувся в суд із цим позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
15. Позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідачем оскаржуваними діями обмежене його право на належне пенсійне забезпечення.
16. Представник відповідача щодо задоволення позову заперечував та пояснив, що відповідач у межах спірних правовідносин діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що пенсію позивачу призначено із врахуванням заробітку за період з 01.01.2002 по 31.12.2003 і позивач не звертався до Калуського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії без застосування обмеження заробітку у 5,6 розміру середньої заробітної плати за період з 01.04.1995 по 31.03.2000, і, відповідно, відповідачем не приймалося рішення з цього питання, а тому між сторонами відсутній публічно-правовий спір.
18. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що у цьому випадку позивачу призначено пенсію 23.09.2001, її перерахунок проведено з 01.01.2004, а відтак пенсійним органом правомірно застосовано до розглядуваних правовідносин абзац 1 пункту 2 статті 41 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", норми якого чітко та однозначно (без виключень) передбачають застосування обмеження 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум для періодів до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір).
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
19. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій та зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано, що Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846), набрав чинності з часу реєстрації, тоді як довідка №325 подана ним до 01.06.2004. Також зазначає, що звертався до відповідача із заявою від 01.06.2004, в якій просив здійснити нарахування пенсії згідно з довідками за 1995-1999 роки та 2002-2003 роки з кінцевим визначенням кращого варіанту в його присутності або видачею розрахунків для порівняння. Оскільки вказані довідки знаходились у матеріалах пенсійної справи, відповідач повинен був здійснити перерахунок відповідно до частини першої статті 43 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Суд апеляційної інстанції помилково застосував до спірних правовідносин абзац 1 пункту 2 статті 41 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Обмеження максимальної величини були встановлені постановою Кабінету Міністрів України №1064 від 13.07.1998 "Про встановлення максимальної величини фактичних витрат суб`єктів господарювання на оплату праці працівників, суми оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу, з яких справляються збори (внески) до соціальних фондів" лише у 1998 році.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
21. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
23. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі також -Закон № 1058-IV).
24. Згідно з частинами першою та другою статті 43 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.