ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2021 року
м. Київ
справа №826/7774/16
адміністративне провадження №К/9901/35817/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
розглянувши у судовому засіданні без повідомлення сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСК Україна" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві (правонаступник Головного управління ДФС у м. Києві) на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.2017 (суддя Вєкуа Н.Г.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2017 (головуючий суддя Ганечко О.М., судді Коротких А.Ю., Літвінова Н.М.),
У С Т А Н О В И В:
У травні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮСК Українаʼʼ (далі - позивач, ТОВ "ЮСК Українаʼʼ, Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.03.2016 №0000101304 про застосування до Товариства штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 899ʼ 959,90 грн, встановлених абзацом 3 частини 1 статті 1 Указу Президента України ʼʼПро застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівкиʼʼ від 12.06.1995 №436/95 (далі - Указ №436/95).
Позовні вимоги обґрунтовані доводами Товариства, що висновки фактичної перевірки, викладені в акті від 18.02.2016, на підставі якого були прийняті зазначені податкові повідомлення-рішення, є безпідставними, оскільки порушення пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України ʼʼПро затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україніʼʼ від 15.12.2004 №637 (зареєстровано Міністерством юстиції України 13.01.2005 за №40/1-320) (далі - Положення №637), за які Товариство було притягнуто до відповідальності: не відображення готівкових коштів у повній сумі їх надходжень (179ʼ 991,98 грн) у касові книзі - не було, а несвоєчасне відображення готівки в цій сумі в книзі обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) після проведення розрахункових операцій із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) було обумовлено відсутністю електропостачання та технічною несправністю РРО, що потягло несвоєчасне роздрукування Z-звіту.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 15.05.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2017, адміністративний позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 03.03.2016 №0000101304.
Як встановили суди попередніх інстанцій, фактичною підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки 18.02.2016 №43/26-15-13-01-03/37642136. Відповідно до висновків, викладених в цьому акті, позивач порушив норми пункту 2.6 Положення №637 внаслідок несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів у сумі 179ʼ 991,98 грн. Такий висновок в акті перевірки вмотивований тим, що Товариство не здійснило облік готівкових коштів у сумі 179ʼ 991,98 грн (сума їх фактичних надходжень) у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО за 25.07.2013, 05.08.2013, 11.11.2013 та 25.07.2013. У акті перевірки також зазначено, що за ці дати Товариством не відображені надходження готівкових коштів в повній сумі їх надходжень (за 25.07.2013 - 49ʼ 599,97 грн, за 05.08.2013 -69ʼ 545,51 грн, -за 11.11.2013 - 19ʼ 398,70 грн, за 08.12.2013 - 41ʼ 447,80 грн) у касовій книзі підприємства (прибутковий касовий ордер не складався).
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у судовому процесі висновки контролюючого органу щодо порушення Товариством вимог пункту 2.6 Положення №637, викладені в акті перевірки, не підтвердилися, оскільки грошові кошти у сумі 179ʼ 991,98 грн були оприбутковані позивачем згідно з прибутковими касовими ордерами від 24.07.2013, від 04.08.2013, від 10.11.2013, від 07.12.2013. Суди також встановили, що 24.07.2013, 04.08.2013 та 07.12.2013 у господарській одиниці позивача, за місцем знаходження якої зареєстрований РРО, було відсутнє електропостачання, а 10.11.2013 РРО - вийшов з ладу. У зв`язку з цими обставинами Z-звіти за вказані дати не були роздруковані, а були роздруковані 25.07.2013, 05.08.2013, 11.11.2013, 08.12.2013 відповідно. Крім того, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що штрафні (фінансові) санкції застосовані до позивача з пропуском строку давності, встановленого статтею 250 Господарського кодексу України.
ГУ ДФС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2017 у цій справі.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати зазначені судові рішення, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в позові.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач посилається на висновки, які були зроблені за результатами фактичної перевірки позивача, доводячи їх відповідність дійсним обставинам, які стали підставою для застосування фінансових санкцій до Товариства.
У запереченнях проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 04.09.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДФС.
Відповідно до пункту 4 частини першої Розділу VІІ ʼʼПерехідні положенняʼʼ Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) в редакції Закону України ʼʼПро внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актівʼʼ від 03.10.2017 №2147-VIII матеріали касаційної скарги з Вищого адміністративного суду України передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача ОСОБА_1, суддів Бившевої Л.І., Хохуляка В.В. прийняв до провадження матеріали касаційної скарги ГУ ДФС на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.05.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2017 у цій справі.
На підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 25.11.2020 №2287/0/78-20 у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи №826/7774/16 між суддями, про що складено протокол від 25.11.2020.
Для розгляду справи №826/7774/16 визначено новий склад колегії суддів: суддя-доповідач Усенко Є.А., судді Гімон М.М., Гусак М.Б.
Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ʼʼПро внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справʼʼ від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону.
Верховний Суд перевірив обґрунтованість наведених у касаційній скарзі доводів та заперечень на касаційну скаргу, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга ГУ ДФС задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до пункту 2.6. Положення №637 (втратило чинність з 05.01.2018 згідно з постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148) вся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій (абзаци перший - третій цього пункту).