ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2021 року
м. Київ
справа № 620/1720/20
адміністративне провадження № К/9901/26331/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 620/1720/20
за позовом Військової частини А1815 до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди
за касаційною скаргою Військової частини А1815
на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року, ухвалену суддею Непочатих В.О.
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Степанюка А.Г., Чаку Є.В.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. Військова частина А 1815 (далі - позивач, ВЧ А1815) звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), у якому просила стягнути з відповідача на користь позивача майнову шкоду в розмірі 3793,30 грн.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року, позовну заяву повернуто позивачу.
3. Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду, оскільки право у позивача на звернення до суду з адміністративним позовом виникло 13 червня 2017 року, проте, адміністративний позов поданий до суду лише 12 травня 2020 року, а поважних причин пропуску строку судом не встановлено.
3.1. Твердження позивача, що позов поданий в межах трирічного терміну визначеного статтею 257 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) суд першої інстанції визнав необґрунтованими, оскільки Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 818/1688/16 визначила, що аналогічні спори підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню строки звернення до суду передбачені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
3.2. Посилання позивача на статтю 4 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" від 03 жовтня 2019 року № 160-IX (далі - Закон №160-IX) та пункт 31 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року № 243/95-ВР (далі - Положення), суди попередніх інстанцій не взяли до уваги з огляду на те, що вказані норми регулюють строки притягнення винної особи до матеріальної відповідальності командиром військової частини. Натомість, відповідача вже притягнуто до матеріальної відповідальності наказом командира військової частини польова пошта В1688 від 13 червня 2017 року № 762.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
4. 13 жовтня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ВЧ А1815, у якій скаржник просить скасувати ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
5. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки поясненням скаржника щодо непорушення ним строку звернення з цим адміністративним позовом.
5.1. Так, скаржник наполягає на тому, що спеціальним нормативно - правовим актом, який регулював спірні правовідносини матеріальної відповідальності військовослужбовців було Положення, відповідно до пункту 31 якого у разі звільнення у запас або у відставку чи вибуття із військової частини винної особи до прийняття рішення про стягнення з неї заподіяної шкоди командир військової частини у порядку, встановленому чинним законодавством, подає саме цивільний позов до суду на суму заподіяної цією особою шкоди. А згідно із статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
5.2. Крім того, на думку скаржника, статтею 4 Закону № 160-ІХ встановлено спеціальний строк позовної давності в даній категорії справ - протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди, що кореспондується із положеннями статті 257 ЦК України, пункту 31 Положення та частиною першою статті 122 КАС України.
5.3. Також, скаржник вказав, що ВЧ А1815 в умовах особливого періоду виконує бойові завдання в районі Операції об`єднаних сил, під час яких відбувається постійне переміщення особового складу, що ускладнює оперативне реагування на проблеми та питання.
6. 13 жовтня 2020 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.
7. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
8. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 25 січня 2021 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
9. Від відповідача відзив на касаційну скаргу не надходив, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій за наявними в справі матеріалами у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 345 КАС України.
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
10. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
11. Згідно із ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, що є підставою касаційного оскарження згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України.
12. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, виходить із такого.
13. Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
14. Згідно з абзацом другим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
15. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України.
16. Частиною першою вказаної статті визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
17. Відповідно до частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
18. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року залишено без руху позовну заяву ВЧ А1815 та надано строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
18.1. Зі змісту вказаної ухвали убачається, що позовна заява була подана з порушенням вимог статей 160, 161 КАС України, так до позовної заяви не додано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску, оскільки про наявність підстав позивачу було відомо 13 червня 2017 року, що підтверджується наказом командира військової частини польова пошта В1688 від 13 червня 2017 року № 762, яким з відповідача було відраховано вартість речового майна в сумі 4895,19 грн, а позовна заява подана до суду 12 травня 2020 року (відповідно до штампу на поштовому конверті), що свідчить про пропуск встановленого законом строку для звернення до суду.
19. Ухвалами Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року та від 24 червня 2020 року за клопотаннями позивача продовжувався строк для усунення недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року.
20. На виконання ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року позивачем подано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду
21. Відповідного до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
22. Отже, чинним законодавством передбачено повернення позовної заяви, якщо у встановлений судом строк позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху. Тобто, повернення позовної заяви - це процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви на стадії відкриття провадження без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті особою, яка звернулася до суду.