У Х В А Л А
26 січня 2021 року
м. Київ
провадження № 13-6зво21
Суддя Великої Палати Верховного Суду Григор`єва І. В. перевірила заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами на підставі п. 2 ч. 3 ст. 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) вироку Рубіжанського міського суду Луганської області від 29 травня 2012 року, ухвал Апеляційного суду Луганської області від 16 листопада 2012 року та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ) від 23 вересня 2014 року і
встановила:
Як убачається з матеріалів провадження за заявою, вироком Рубіжанського міського суду Луганської області від 29 травня 2012 року, залишеним без змін апеляційним судом, ОСОБА_1 було засуджено за пунктами 4, 7 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України до покарання у виді довічного позбавлення волі. Такі рішення ВССУ 23 вересня 2014 року залишив без зміни.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10 грудня 2020 року в справі "Лопата та інші проти України" (заяви №84210/17 та 23 інших, у тому числі ОСОБА_1 ) констатував порушення ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) стосовно довічного ув`язнення без перспективи звільнення. ЄСПЛ також постановив, що визнання існування порушення становить достатню справедливу сатисфакцію.
Посилаючись на вказане рішення ЄСПЛ, ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) із заявою про перегляд за виключними обставинами ухвалених рішень національних судів. На думку заявника, констатоване порушення Конвенції безумовно тягне за собою скасування оскаржених вироку та ухвал. Також зазначає, що довічне позбавлення волі є неправомірним покаранням з огляду на відсутність остаточного строку його закінчення.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 459 КПК установлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом, є виключною обставиною.
Частиною 5 ст. 33 КПК передбачено, що кримінальне провадження за виключними обставинами здійснюється з підстави, визначеної п. 2 ч. 3 ст. 459 цього Кодексу, - Великою Палатою.